Зерно-2021: зібрати можемо найбільше за всю нашу історію, продамо дорого

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Зерно-2021: зібрати можемо найбільше за всю нашу історію, продамо дорого

Люди можуть перестати літати літаками, відпочивати за кордоном та купувати авто – але від їжі вони точно не відмовляться

Прогнозувати врожай – справа точніша, ніж гадання на картах, але не набагато. Несподіваний погодний чинник може перекреслити навіть, здавалося б, безпомилкові розрахунки. Так сталося минулого року, коли внаслідок аномальної спеки постраждав урожай кукурудзи. Втім, на підставі тих карт, які випали агрогалузі цьогоріч, можна висловити обережне, але небезпідставне припущення: у 2021 році Україна може встановити новий аграрний рекорд.

Що було

Для початку – трохи історичного контексту. На жаль, в Україні досі переважає обивательська думка про те, що рослинництво – це щось відстале і непрестижне, і що статусом великого аграрного виробника Україні не слід пишатися. Насправді ж за роки незалежності в цій галузі відбувся колосальний прогрес. І те, що Україна зараз отримує найбільші експортні доходи від аграрно-продовольчого експорту – це свідчення не нашої відсталості, а нашого поступу.

Для усвідомлення того, наскільки просунулася Україна в аграрних технологіях, достатньо подивитися, яким був стан рослинництва в радянські часи і як він змінювався за роки незалежності. Так, у 1970-80 роки валовий збір зернових в УРСР не перевищував 40 мільйонів тонн. Задля отримання цих врожаїв радянська планова економіка докладала колосальних зусиль: від масштабних програм із забезпечення тракторами та добривами до щорічної мобілізації студентів та школярів на «битву за врожай».

Радянська «планка» врожаю зернових в Україні - до 40 мільйонів тонн – у незалежній Україні трималася протягом 16 років. Причому в несприятливі за погодою 1996, 1998-2000 роки вона просідала до рівня 25 млн тонн, а у катастрофічно несприятливому 2003-му – до 20 млн тонн. І навпаки, якщо погода була особливо вдала, як у 1993-му, то можна було зібрати аж 46 мільйонів тонн.

Зараз ці показники можуть викликати хіба що здивовану усмішку – і оце стільки збирала Україна, житниця Європи?

У 2008-му почали з’являтися ознаки збільшення врожайності порівняно з радянськими часами. Реальний аграрний потенціал України став розкриватися з 2013 року – відтоді й донині жодного разу врожай зернових не опускався нижче 60 млн тонн. І є всі ознаки, що зараз аграрна галузь виходить на новий стабільний рівень – 70 мільйонів тонн.

Так, У 2018 було зібрано 70,1 мільйон тонн зернових. У рекордному (поки що 2019-му) – 75 мільйонів тонн. 2020 рік був невдалим за погодними умовами – засуха в південних регіонах суттєво погіршила врожайність кукурудзи. Втім, навіть попри це, жнива-2020 завершилися з показниками 65 мільйонів тонн. Ще десять років тому такі результати вважалися б суперпрекрасними, а у радянські часи про подібні врожаї не доводилося навіть мріяти. А ще завдяки успіхам агрогалузі Україна гарантувала собі продовольчу безпеку. Потреби власного ринку становлять 20-21 мільйон тонн, а ми зараз збираємо у три – три з половиною рази більше.

Що буде

«Велика трійка» зернових культур в Україні – це кукурудза (по ній ми в топ-5 світу і за валовим збором, і за експортом), пшениця (теж у топ-5 за експортом) та ячмінь (друге місце за експортом). Інші зернові, такі як жито й овес, на загальну картину фактично не впливають.

Збір ранніх зернових (пшениця і ячмінь) наразі на фініші – лишилося менше 10 відсотків площ.

Станом на середину серпня показники такі:

Пшениця – 28,7 млн тонн. Це наразі плюс 3,6 млн тонн порівняно зі збором пшениці за весь 2020 рік. Не доводиться сумніватися, що в 2021-му буде зібрано більше 30 мільйонів тонн пшениці. І не виключено, що не просто більше, а відчутно більше: так, аналітики міністерства сільського господарства США (USDA) нещодавно підвищили прогноз по пшениці в Україні до 33 млн тонн.

Ячмінь – 9,42 млн тонн. Це на 1,62 млн тонн більше, ніж за весь 2020 рік. І майже напевно цьогоріч буде взято символічну планку в 10 млн тонн ячменю.

Таким чином, лише по двох із трьох основних зернових культур Україна в цьому році збере понад 40 мільйонів тонн. Тобто, більше, ніж урожай усіх зернових в радянські часи.

Залишається ще кукурудза – пізня зернова культура, яка в Україні є номером один за валовим врожаєм. Саме вона забезпечила рекорд 2019 року – тоді було зібрано 35,8 млн тонн кукурудзи. І вона ж стала причиною розчарування 2020-го: були сподівання на відчутне перевищення «планки» в 30 млн тонн, а в результаті отримали тільки 29,8 млн тонн.

Наразі прогнози по врожаю кукурудзи можна назвати стримано оптимістичними – за оцінкою фахівців Національної академії аграрних наук, на більшості площ триває налив зерна, а стан рослин – добрий і задовільний. Зрозуміло, що в умовах глобальних кліматичних змін може статися все що завгодно. Але навіть за дуже малоймовірного повторення негараздів а ля 2020 рік Україна все одно виходить на другий у своїй історії урожай зернових: 71-73 мільйони тонн.

А якщо, навпаки, погода посприяє завершенню агросезону, який досі був цілком успішним? По-перше, буде побитий рекорд 2019 року (75 млн тонн). А по-друге, 43 мільйони тонн пшениці та ячменю і 37 мільйонів тонн кукурудзи (плюс 0,6 млн тонн вівсу та жита) в сумі дають 80+ мільйонів тонн. Це буде не просто рекорд, але й нова віха в українській аграрній історії.

Чим серце заспокоїмо

Україна збере високий врожай, але чи вдасться вигідно продати зібране? Однозначно так – принаймні з двох причин. По-перше, однією з економічних аномалій, породжених «посткарантинним» 2021 роком, є різке зростання світових цін на сировинні товари (commodities) – в діапазоні від нафти й залізної руди до зерна. Самим лише відновленням економіки його не пояснити: імовірно, що свою роль зіграла і роздача сотень мільярдів доларів, євро та юанів по програмах «антиковідного» стимулювання. Але якою б не була причина, результат для українських агроекспортерів буде позитивний: їхнє зерно купуватимуть дорожче.

Друга причина – це загальна ситуація з врожаєм зернових у світі. А вона не найкраща: міністерство сільського господарства США прогнозує спад по пшениці та кукурудзі, що вже призвело до подорожчання цих товарів до тримісячного максимуму. І якщо оцінки врожаю зерна знижені по США, Канаді та Росії, то по Україні (і Австралії) вони, навпаки, зросли.

Втім, радість агробізнесу може означати смуток для українського населення: внутрішні ціни на зерно в Україні мають тенденцію до зростання, якщо зростають ціни експортні. І вже восени владі доведеться думати, як пояснити людям, чому за рекордного врожаю хліб і борошно стали для них дорожчими.

Але це нинішня ситуація, а як щодо більш віддалених горизонтів? Є всі підстави очікувати, що в найближчі роки новим «опорним показником» по зернових стануть не 60, а вже 70 мільйонів тонн, а наступним після нього – 80 мільйонів.

Цьому сценарію посприяє низка чинників:

По-перше, триватиме тренд до збільшення ефективності аграрного виробництва. Нова сільськогосподарська техніка, потужніші (і правильніше застосовані) засоби захисту рослин, прогрес моніторингу стану посівів (дрони, супутникові карти, датчики тощо – та програмне забезпечення для аналізу зібраних у такий спосіб масивів даних) – все це і надалі забезпечуватиме вищу врожайність на одиницю посівної площі.

Позитивно позначиться і відкриття ринку землі. Загальні показники збору зернових будуть зростати завдяки поступовому зникненню «тіньових» полів – площ, які не зареєстровані в державному кадастрі і, відповідно, не потрапляють під офіційний облік вирощеного збіжжя. Скільки цих «сірих ланів», ніхто не знає точно – але відомо, що це мільйони гектарів. Ринок землі допоможе - рано чи пізно ці площі доведеться «виводити з тіні».

«Джокером» залишається вплив погоди, пов’язаний із глобальними кліматичними змінами. Нагрів атмосфери – це більша кількість накопиченої в ній енергії. Проявлятися це може по-різному: від катастрофічних засух до не менш катастрофічних повеней. Улітку 2021-го Україну ці лиха оминули, на відміну від сусідів на Заході та Сході. Втім, у будь-якому випадку загроза посух на півдні та сході України зростатиме. І вже зараз слід починати таку собі «Велику меліорацію» - державну програму із спорудження потужної зрошувальної інфраструктури в цих регіонах.

В будь-якому випадку, близько 80 мільйонів тонн зібраного в 2021 році збіжжя означатиме обсяги експорту в 60 млн тонн та збільшення доходів від цього експорту з 9 до понад 12 мільярдів доларів. І це гарний бізнес: як показала пандемія, люди можуть перестати літати літаками, відпочивати за кордоном та купувати автомобілі – але від їжі вони точно не відмовляться.

Джерело: texty.org.ua


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Зерно-2021: зібрати можемо найбільше за всю нашу історію, продамо дорого