Бензинова лихоманка. Влада відпустила ціни, мережі АЗС кажуть: це не допоможе

Із середини квітня у всіх регіонах України, де немає бойових дій, власники авто штурмують АЗС: аби отримати 10-20 літрів палива, треба вистояти кілька годин у кілометрових чергах.

Дефіцит пального виник з багатьох причин: переорієнтація вітчизняного паливного ринку з закупівлі російських та білоруських нафтопродуктів на європейські; знищення ракетами агресора інфраструктури вітчизняного виробника та нафтобаз, де зберігалось пальне по всій Україні.

І майже місяць уряд запевняє, що ситуація буде вирішена. Спеціально був створений оперативний штаб при Кабміні в який ввійшли учасники ринку, найбільші мережі АЗС, представники Антимонопольного, Держспоживслужби, Податкової, Митниці, Мінінфраструктури, Мінпаливенерго та Мінекономіки. Останнє відомство виконує функцію модератора цього штабу.

Багато заяв, багато перемовин, але ситуація залишається складною. Як з’ясувалось частина питань, які доводиться вирішувати у зв’язку з дефіцитом перебуває у сфері впливу європейських трейдерів, залізниці, портів. Треба підкреслити, що наші країни-транзитери (Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина) й самі відчувають дефіцит нафтопродуктів, тому закупівлі здійснюються в інших регіонах через порти. Отож, компанії, які сьогодні здійснюють оптові постачання нафтопродуктів в Україну намагаються протиснутись крізь довгострокові контракти європейських гравців в портах і всі залишки відправляють в Україну. Сьогодні наші оператори, маючи ресурс в Констанці чи в портах Амстердама, Роттердама та Антверпена розробляють надскладні логістичні ланцюжки доставки пального в Україну. Для розуміння усієї складності ситуації: сьогодні, щоб ресурс потрапив в Україну, він спочатку їде баржами по річках, переливається в термінали, потім залізницею і автотранспортом. Крім того постало болюче питання вагоно-цистерн, яких не вистачає Україні. Мова тепер іде про їх закупівлю в Німеччині та виробництво в Україні.

Отже, всі публічні заяви чиновників, які продовжують завіряти у вирішенні питання найближчим часом, в результаті реальність множить на «нуль». Учасники ринку в своїх прогнозах обережніші, заяв про вирішення ситуації найближчим часом не спостерігається. Натомість статистика говорить сама за себе: у мирний час Україна споживала в місяць 800 тис. т бензину та дизельного пального. Зараз споживання скоротилося на третину. За інформацією учасників ринку – за 10 днів травня в Україну з Польщі надійшло – 30 тис. тонн, а мало б надійти ушестеро більше. Ось така сумна реальність.

У цих умовах ціни на нафтопродукти природно ростуть з космічною швидкістю. У залежності від регіону бензини А-95 та ДП коштують від 45 до 80 грн за літр. Уряд за таких обставин врешті вирішив здатись на милість ринку і скасував постанову та тимчасово зупинив держрегулювання. Перевіряли обґрунтованість нинішніх відпускних цін і притягували до адміністративної відповідальності спекулянтів, позбавивши їх ліцензії, влада в нинішніх умовах вважає недоцільним.

Засідання, яке залишилось поза увагою преси

Детально ситуацію на ринку нафтопродуктів розглядав профільний комітет парламенту з питань паливно-енергетичного комплексу. На ньому були присутні всі учасники урядового штабу, окрім представника Мінекономіки.

Саме на цьому засіданні сторони дійшли висновку, що скасування держрегулювання не покращить ситуації на ринку з дефіцитом пального, ба більше... «Виникне ситуація, коли дефіцит нафтопродуктів залишиться таким, як є на сьогодні, бо порти не зможуть пропустити ресурсу більше, ніж технічно спроможні, а от ціни на пальне в Україні ще більше виростуть», – констатував голова Комітету Андрій Герус. Депутат зробив цей висновок після комплексного аналізу ситуації, яку надали всі учасники.

Від представників держустанов Герус вимагав відповіді на питання «Яка відповідальність передбачається за порушення цінового регулювання при діючій ще постанові уряду і хто забезпечує її виконання?». Однак чітких пояснень отримано не було…

Проте прозвучали доволі цікаві думки від учасників ринку нафтопродуктів. Віце-президент мережі заправних комплексів «Окко» Юрій Кучабський визнав, що державне регулювання цін на сьогодні ніяк не стримує поставки нафтопродуктів в Україну, а формули ціни достатньо для їх завезення в Україну і реалізації. Єдине питання, яке теоретично може вирішити скасування держрегулювання і відповідно зростання цін – збити попит.

«Главком» зібрав ключові думки учасників комітету ПЕК щодо ситуації на ринку нафтопродуктів.

«Ми сьогодні продаємо більше, ніж продавали до війни. Однак…»

Нам довелось фактично за місяць налагодити поставки палива із Заходу, усіх тих обсягів, які раніше ми завозили з Литви, раніше з Білорусі та частково з країни-окупанта Росії. Ми сьогодні продаємо більше, ніж продавали до війни. Однак проблема в тому, що в нас хочуть заправитись удвічі більше клієнтів, ніж раніше. У нас велика проблема з поставками з країн-сусідів через західний кордон, однак уряд дуже допомагає. На сьогодні в уряду є домовленості щодо країн (спеціально не називаємо – «Главком») про збільшення в 3-4 рази поставок, вже зараз релізуються ці домовленості – товар іде. Ми дуже очікуємо на цей ресурс. Але такі великі обсяги цими маршрутами ніхто ніколи не віз: як все спрацює, ніхто не знає. Якщо не спрацює, матимемо перебої тривалий час. Що стосується державного регулювання цін: воно абсолютно, жодним чином не стримує поставки в Україну, ті ресурси (цінові параментри – «Главком»), які закладено в формулу, достатні для того, щоб завозити нафтопродукти. Попри те, що ми були завжди противниками державного регулювання цін, але сьогодні з скасуванням держрегулювання цін – поставки не збільшаться. Це питання лише в якісь мірі може збити ажіотажний попит. Попит потрібно збивати, бо ми не встигаємо завозити потрібний обсяг товару в Україну.

«Сьогодні нам треба все скупляти в Європі, а ціна коливається постійно»

«На сьогодні ми перейшли на конструкцію видачі дози на одного споживача (від 10 до 20 літрів), але ажіотаж і попит все ще високий, заправляють в каністри і ховають по гаражах. Я за скасування держрегулювання під час військового стану, тому що на сьогодні жодна компанія на ринку немає (довготривалого – «Главком») контракту з постачальником, всі спотові контракти. Вони (ціни – «Главком») міняються протягом місяця, не кажучи вже хоча б про повний місяць. Ціни там можуть бути абсолютно різні. Ми рахуємо ресурс, з яким ми можемо ввійти в свою економіку, а з яким не можемо. А сьогодні нам треба все скупляти в Європі, а ціна коливається постійно. Ситуація покращується. Ми взяли обов’язок заправляти критичну інфраструктуру, а для населення запровадили обмеження. Ситуація з бензином і дизпаливом різна. Постачання бензинів складніше. Через три тижні ситуація ускладниться і з дизпаливом, попит на дизель виросте в рази, тому що аграрні підприємства жили зимовими залишками. Баланс нафтопродуктів у червні – 300 тис. тонн дизеля, 120 тис. тонн бензину, 70 тис. тонн газу. Впевнений, що ми справимось з цими об’ємами.

«Людей хвилює не рівень цін, а наявність продукції»

Щодо антиконкурентних узгоджених дій на ринку пального та зловживання монопольним становищем – зараз саме так питання не стоїть. Ми збирали представників бізнесу і даних про монополії на ринку у нас немає. Вони не монополісти, вони активно конкурують, як великі, так і дрібні мережі.

Ми досліджували ринок на питання дефіциту і обсягів продажу, а не цін. Ми мали підозру на антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються обмеження продажу. Ми не досліджуємо ціни, оскільки ціни різні і їх фактично зафіксувати Держспоживслужбою буде важко. Тому що в чеках це будуть граничні ціни, відповідно до постанови Кабміну, а те пальне, яке йде за талонами чи картками – станції продають за іншими цінами. Виходячи зі звернень до Антимонопольного комітету, людей хвилює не рівень цін, а наявність продукції.

Ми виступаємо проти регулювання цін, бо воно не виправдовує себе. Його дотримуються лише брендові АЗС, які не хочуть бути порушниками.

«Коли повернеться ситуація, яку ми мали до війни, ніхто не скаже»

Коли запроваджували держрегулювання, то одразу визначили відповідальний орган – Держспоживслужбу. Однак з початком війни, всі контрольні функції цим органом не в повній мірі використовуються, додатково надані функції й іншим органам контролювати рівень граничних цін: податковій службі, поліції, органам самоврядування. Ми, як Асоціація, піднімали питання, що не всі гравці ринку грають за одними правилами, дотримуються цінового коридору.

Щодо питання, які основні причини спричинили нинішню ситуацію на ринку пального? По-перше, це переорієнтація в умовах війни на інші джерела поставок ресурсу, руйнація інфраструктури, руйнація єдиного національного виробника. Увесь попит тепер розрахований на імпортні поставки, де з’явились серйозні логістичні проблеми та зміна сталої роботи європейського ринку пального. Все це потребує певного часу для налагодження. Наразі називати дату повернення до ситуації з забезпеченням, яку ми мали до війни, ніхто не може. Війна продовжується, ракетні обстріли тривають…

Лілія Клочко, для «Главкома»