Ухвалення бюджету-2020 ледь не зірвалось через дилему, кому має дістатись акциз на пальне
Хоча «слуги народу» і обіцяли, що Верховна Рада припиняє працювати в «турборежимі», друге читання держбюджету на 2020 рік пролетіло саме в такому темпі. Парламент вперше за останні роки провів фінальне голосування при світлі дня – минуле скликання депутатів з такого приводу сиділи до глибокої ночі, а іноді і до світанку. Звісно, багато що спрощує сам факт існування монобільшості – не треба влаштовути торги з іншими фракціями, які, власне, раніше і затягували переписування кінцевого документу. Проте і всередині самої монобільшості були палкі дискусії, які призвели до того, що підсумковий документ вийшов дещо не таким, як того хотів уряд.
Акциз розбрату
Ще сьогодні перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко під час перерви допускав, що друге читання бюджету може затягнутися до наступного тижня. Власне, сама ця перерва і виникла через те, що депутати з пропрезидентської фракції увійшли у клінч з урядом. Каменем спотикання став акцизний податок на паливо – зараз його частина (13,44%) лишається в місцевих бюджетах. Цей акциз додатково фінансово підживлює ті громади, на території яких розташовані автозаправні станції. В той же час уряд на чолі з Олексієм Гончаруком в новому бюджеті планував, що він буде йти до центру. Ціна питання – 7,7 млрд грн, які планувалося направити до Дорожнього фонду.
Зранку народні депутати внесли зміни до порядку денного і винесли бюджетне питання на перше місце. Що цікаво, фракція «Слуга народу» дала на це лише 209 голосів, але її підстрахував «Голос». Озвучена позиція партії Святослава Вакарчука з бюджету, як зазвичай, була дуже обтічною: мовляв, підтримувати бюджет ми не можемо, бо в ньому багато недоліків, але і проти голосувати не станемо, бо там є багато хорошого. У підсумку справились і без них, але до того ще треба було дожити.
Нардепи почали ліниво збивати поправки до Бюджетного кодексу, як раптом не трапилась несподіванка. Депутат-мажоритарник від «Слуги народу» Зіновій Андрійович зажадав, аби на голосування поставили його правку № 209, яка лишала частину акцизу на паливо місцевим бюджетам. Нардеп зауважив, що якщо цей податок піде до Дорожнього фонду, керівництво областей буде розподіляти його в ручному режимі. І запропонував дати можливість громадам спочатку стати на ноги, а вже з 2021 року направляти його на дороги. «Прошу колег-мажоритарщиків підтримати – це той самий соцекономрозвиток на 2020 рік», – виголосив Андрійович такий чарівний для колег термін.
Попри те, що ця правка отримала негативний висновок бюджетного комітету, спікер поставив її на голосування і зал на радощах її підтримав. Голосували всі фракції, в тому числі 156 депутатів «Слуг народу». Але тепер рушились інші параметри бюджету, і Дмитро Разумков оголосив перерву на п’ять хвилин, яка розтягнулася на півтори години. В цей час проходила зустріч прем’єра з депутатами від «Слуги народу». Гончарук запевняв депутатів, що місцеві ради розтратять ці кошти неефективно, тому як саме розподіляти цей ресурс, мають вирішувати депутати з губернаторами. Ще одним аргументом голови уряду була майбутня зміна кордонів місцевих громад. Міністр фінансів Оксана Маркарова, що у разі збереження нинішньої схеми зменшиться кількість коштів на місцеві дороги.
Проте депутати були непохитні, і тепер уряду доведеться виймати ці 7,7 млрд з інших статей витрат – тих же доріг. В результаті бюджет вийшов дуже консервативним – ніяких обіцяних Гончаруком проривів він не містить. Один з економічних ідеологів «Слуги народу» Данило Гетьманцев з сумним обличчям розповідав з трибуни, що чудес не буває і цей бюджет є компромісом в межах обмежених ресурсів, коли кожна третя гривня йде на погашення заборгованості. Опоненти в цей час іронічно йому аплодували.
Кошторис у цифрах
Які ж зміни відбулися між першим та другим читанням? Прийнятий за основу бюджет готувався ще на розрахунках минулого Кабміну, і новий уряд обіцяв скоректувати деякі показники до другого читання. Були знижені показники середньорічного курсу долара – з 28,1 до 27 грн, інфляції – з 6,1 до 5,5 %. Але якщо зниження цих показників може радувати, то зниження росту ВВП з 4 до 3,7% – аж ніяк. Доходи бюджету збільшені з 1079 трлн до 1094 трлн грн, а видатки – з 1170 трлн до 1181 трлн грн. Дефіцит бюджету зменшений з 95,1 млрд до 94,3 млрд.
Додаткових З млрд планується залучити після прийняття закону про гральний бізнес. Заплановані доходи від приватизації збільшені з 5 аж до 12 млрд, що виглядає дуже оптимістично. А от зменшення витрат на субсидії з 55 до 48 млрд грн навряд чи порадує тих, хто на них розраховує.
Якщо ж згадувати про децентралізацію, то видатки на Фонд регіонального розвитку зменшились на 2 млрд – з 9,5 до 7,5 млрд. Ці два мільярди підуть на соцекономрозвиток, якого так вимагали депутати-мажоритарники в обмін на голоси.
Мінімальна зарплата у держбюджеті-2020 з 1 січня зросте до 4723 гривні.
За ці показники проголосувала фракція «Слуга народу», група «За майбутнє», та позафракційні, забезпечивши загалом 280 голосів. Самі «слуги» добре мобілізувались, що з ними зараз нечасто відбувається і натиснули 241 кнопку. А от більшість дрібних фракцій була проти.
Що ж збентежило опозицію в фінансовому талмуді Гончарука–Маркарової?
У бюджеті є констатація факту бідності
Сергій Соболєв
«Батьківщина»
Ми подали достатню кількість пропозицій. Перша ключова стосувалася того, як наповнити бюджет. Ми запропонували два законопроекти про закриття офшорних схем, які за нашими підрахунками у перший же рік давали б від 80 до 100 млрд грн. На жаль, ця пропозиція не була врахована. Жодна ключова пропозиція, яка стосувалася б глобальних речей, – наприклад, виконання закону про освіту щодо зарплат вчителів, соціальні параметри… Ну як після цього ми можемо голосувати за той бюджет? Наші вимоги стосовно воєнного бюджету – хоча б чітко зафіксувати, який відсоток йде на купівлю нової військової техніки – не виконано. У бюджеті є констатація факту бідності, і цю бідність ми розтягуємо, як ковдру, на всіх.
Все ж була врахована моя пропозиція терміново передати кошти на необхідне обладнання для проведення операцій на серце інституту Амосова. Але ж це і так повинно було бути зроблено. До Бюджетного кодексу повернули норму про те, що частина акцизу на паливо залишається об’єднаним громадам, але в той же час забрали повністю кошти з дорожнього будівництва за програмами обласних, міських, районних бюджетів. На жаль, це все відбувається в режимі, коли у одних відбирають, а іншим додають, але це не змінює ключовий параметр: бюджет лишається і надалі таким, що нічого не додав у наповнення.
Без перегляду програми реструктуризації державного боргу країна на десятиліття попала у таку боргову яму, з якої ми навряд чи виберемося. Тепер щороку треба буде закладати у бюджети від 30% до 40% на повернення кредитів попередніх років. Тому що реструктуризація була проведена у такий спосіб, що нам потрібне не економічне зростання, а економічне падіння – тоді повернення боргів буде фактично вигідним. Але що це за політика держави, якій вигідно економічне падіння?
Іде будівництво поліцейської держави із бідним населенням
Юрій Бойко
Опозиційна платформа «За життя»
Наші правки щодо того, де взяти гроші і яким чином підтримати громадян України, які потребують допомоги, не були враховані, тому ми не підтримали цей бюджет. Власне кажучи, його ніхто не підтримав, крім самої «Слуги МВФ» та групи «За майбутнє». Соціальні виплати насправді зменшуються, адже є фактор інфляції. Виплати чорнобильцям, матерям з дітьми, інвалідам – все це заморожено. Наші правки стосувалися того, щоб виконати рішення Конституційного суду про виплати чорнобильцям, збільшити виплати матерям при народженні дітей, збільшити пенсії та мінімальні зарплати, зменшити виплати силовим структурам – причому йдеться не про армію, а про прокуратуру, суд і всіх тих, хто отримує більше і більше грошей. У нас є старі правоохоронні органи, які існують давно: СБУ, прокуратура, суди – вони отримали таку ж суму, як минулого року. А є ще нові контори – НАБУ, НАЗК, САП, – які розплодились у нас в країні. Таким чином на силовиків виплати у порівнянні з минулим роком збільшились на 23 млрд. Тобто у нас іде будівництво поліцейської держави із бідним населенням.
Пенсію збільшать лише з 1 липня – на 74 грн
Олексій Гончаренко
«Європейська солідарність»
Єдина перевага цього бюджету – те, що він був прийнятий вдень, при сонячному світлі. Але навіть сонце не допоможе мені розгледіти інші переваги. Дивіться: соціалка – мінімальна пенсія на початку року – 1638 грн, і впродовж півроку вона не змінюється ані на копійку. Є інфляція, тож мінімальна купівельна спроможність цієї пенсії падатиме, але ніхто не збирається нічого з цим робити. З 1 липня цю пенсію збільшать на 74 грн. Зеленський у своїй програмі обіцяв, що країна його мрії – це країна, де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від платіжки. Так я вам можу сказати, що з таким бюджетом бабця не доживе до платіжки, вона побачить свою пенсію і отримає інфаркт просто на місці. Мінімальна зарплата – зростання 13%. Вони буквально сприйняли назву «мінімальна» і вирішили, що це те, що мінімально зростає. Ріст зарплат у конкретних галузях: вчителі – рівень інфляції +2%; військовослужбовці – рівень інфляції +2% – тобто нічого, нуль. Зменшення обсягу видатків на субсидії на 7 млрд, і це при тому, що у листопаді збільшили ціну на газ для населення на 15%, і це тільки початок. Можуть сказати, мовляв, немає грошей в у державі, що поробиш… Але вони знайшли гроші на ГПУ, НАБУ, ДБР, СБУ, УДО – всім підвищили, і на них гроші знайшли. Тепер зрозуміло чому – їхні власні депутати кажуть, що їх ламають через коліно, для цього потрібні такі правоохоронці.
Ще одна річ – це місцеве самоврядування. Йде повне згортання реальної децентралізації: зменшення обсягів освітньої субвенції, зменшується на людину інфраструктурна субвенція по окремих територіальних громадах. Усе, що можна, забирається з місцевого самоврядування. І ще вони хотіли у громад забрати те, що вони зараз отримують, а саме частину від акцизу на пальне.
Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0