Газове перемир'я. Яка ціна компромісу?

ТЕМА ТИЖНЯ
Газове перемир'я. Яка ціна компромісу?

21 грудня 2019 року, Офіс президента. Брифінг Олексія Оржеля та Юрія Вітренка

фото пресслужби президента

Як Україна рятувала «Газпром» і свою трубу

Довготривалі  переговори за участі України, Росії та ЄС увінчалися домовленостями про продовження транзиту російського газу українською територією до європейських країн. Україна та Росія погодилися  підписати новий транзитний  контракт на п’ять років з умовою продовження після 2024 року ще на 10 років. Мінімальний обсяг транзиту в 2020 році становитиме 65 млрд кубометрів, а протягом 2021-2024 років – 40 млрд кубометрів щороку.  Деталі узгодженого протоколу оприлюднено 21 грудня на брифінгу в Офісі президента. Їх озвучили міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексій Оржель і виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

Оголошені результати є компромісом. На поступки йшла і Москва, і Київ. Що ж примусило сторони відмовитися від своїх попередніх позицій?  

Нагадаємо, раніше  Україна наполягала на довгостроковому контракті терміном не менше 10 років з мінімальними щорічними обсягами прокачування 60 млрд кубометрів. Зі свого боку росіяни планували короткострокову співпрацю – лише до того часу, як на повну силу запрацює  «Північний потік-2»,  розрахований на щорічне  транспортування в обхід України близько 55 млрд кубометрів газу з РФ через Балтійське море до Німеччини.

Досягнення газового компромісу стало можливим після зустрічі в Парижі 9 грудня в рамках «нормандського формату» за участі Зеленського та ПутінаДосягнення газового компромісу стало можливим після зустрічі в Парижі 9 грудня в рамках «нормандського формату» за участі Зеленського та Путіна

До чого ж домовились у підсумку?

У 2020 році українська ГТС може розраховувати на транспортування мінімум 65 млрд кубометрів газу. Тобто в дійсності  обсяги можуть бути значно більші, адже обхідний газопровід «Північний потік-2»  у наступному році не запрацює. «Главком» писав про те, що потужності «Північного потоку-2» не скоро будуть заповнені газом на 100%, адже це залежить не лише від добудови  газопроводу, а також й від готовності постачальників газу з російської сторони і європейських партнерів також. Водночас після запровадження санкцій США є великий сумнів, що  «Північний потік -2»  взагалі буде введено в експлуатацію до кінця 2020 року. Тому, виходячи з таких обставин, Росія потрапляла майже в повну залежність від  України, чим і пояснюють поступки з її боку. Але треба визнати, що у співпраці зацікавлені обидві сторони.

Протокол попередніх домовленостей представників Європейського Союзу, України та Російської Федерації

(для перегляду натисніть на зображення)

Починаючи з 2021 року Україна зможе розраховувати на прокачування лише 40 млрд кубометрів на рік, тоді як мінімально можливі обсяги, які не призведуть до збитковості ГТС -  це 60 млрд куб м. І саме такий обсяг раніше був узгоджений учасниками переговорів за участі європейських партнерів. «Вважаю, що цілком можливо укласти угоду з «Газпромом» на транзит газу по Україні  обсягом приблизно 60 млрд кубічних метрів. Але ви, мабуть, чули, що Путін у розмові з Ангелою Меркель у Сочі пообіцяв угоду на транзит газу обсягом 30 млрд кубометрів терміном на 10 років.  Водночас пан Марош Шефчович (віце-президент Європейської комісії – «Главком») на тій же зустрічі запропонував  компромісний варіант - 60 млрд кубометрів. Я з ним згодний», - раніше розповідав «Главкому» голова наглядової ради ПАТ «Магістральні газопроводи України» Вальтер Больц (Австрія).

Як компенсувати втрати від скорочення транзиту?

Отже, Росія домоглася свого, змусивши Україну погодитися на скорочення обсягів транзиту, а це вже виклик для роботи української ГТС, адже витрати на її  утримання  значно зростуть. Водночас через скорочення обсягів транзиту мають скоротитися і доходи від газотранспортної системи.

Контракт, дія якого збігає 1 січня 2020 року, щороку  приносив «Нафтогазу» біля $3 млрд. Якщо обсяги прокачки впадуть, робота української ГТС може стати збитковою. Щоб цього не сталося, тарифи на транспортування газу потрібно підняти, хоча проти цього завжди різко виступав «Газпром». Міністр Олексій Оржель стверджує, що сторони знайшли порозуміння і в цьому питанні. «Зважаючи, що є певне зменшення гарантованих обсягів транспортування, сторони розуміють, що тариф має зростати. Тобто буде певне збільшення тарифу на транспортування газу», – пообіцяв міністр. Тариф визначатиме державний регулятор – НКРЕКП.

Тариф на транзит російського газу у 2019 році складав $2,61 за тисячу кубометрів за 100 кілометрів. За попередньою інформацією, тепер цей показник складе $3,21. Кінцева цифра стане відома після підписання контракту.

Загальна потужність української ГТС  - 140 млрд кубометрів. За підсумками 2019 року обсяги транзиту прогнозуються  на рівні 2017 року — близько 93 млрд куб м. У 2018 вони склали майже 87  млрд куб м.

Кроки назустріч

Вже до кінця цього року російський «Газпром» погодився виплатити «Нафтогазу» виграні  в 2018 році у Стокгольмському арбітражі понад $2,9 млрд. При цьому Україна відмовляється від претензій за іншими позовами. Йдеться про майже $12 млрд вимог компенсації за відсутності транзиту з 2020 року і штраф Антимонопольного комітету України.

Угоду з «Газпромом» щодо виплати $2,9 млрд має бути підписано до кінця року. І це чи не головна поступка з боку росіян. Адже вони тривалий час наполягали, що Україна має відмовитися від цих коштів, і це головна умова для того, щоб розпочати  переговори про новий контракт. Тепер можна з упевненістю говорити: це був блеф.

«Главком» наголошував:  компроміс був неминучий, адже за будь-яких обставин «Газпром» повинен виконувати свої контрактні зобов`язання перед європейськими споживачами, тобто без української труби йому, принаймні у 2020-му, було не обійтися.  Тепер же позиція України посилилася ще й завдяки запровадженим США санкціям щодо російських газопроводів  «Північний потік-2» та «Турецький потік». Обидва збудовані в обхід України.

Проте поступки були обопільні. І говорити про беззаперечну перемогу Києва не доводиться.

До 29 грудня 2019 року має бути підписаний контракт між «Газпромом» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» («ОГТСУ»  - дочірня компанія «Укртрансгазу») терміном на п`ять років, але з умовою продовження ще на 10 років.

Топ-менеджери «Нафтогазу» неодноразово заявляли, що Україна повинна готуватися до припинення транзиту російського газу з 2020 року, адже росіяни категорично не сприймала позицію європейської та української сторони щодо виконання рішення Стокгольмського арбітражу

Прямих поставок російського газу не буде

Після зустрічі президентів у «Нормандському форматі» в Парижі  офіційний Київ заговорив про можливе підписання  угоди на постачання газу в Україну напряму від «Газпрому» зі знижкою і домовленістю про транзит на комерційно привабливих умовах, тобто тариф на прокачування газу мав бути не вище європейського.  Але ж цей варіант несе  ризики для енергетичної безпеки України, адже Кремль неодноразово застосовував газовий вентиль для політичного тиску, тому розпочата Путіним війна змусила Україну повністю відмовитися від прямих закупок російського газу. 

«Протокол домовленостей про продовження транзиту російського газу не містить домовленостей про прямі поставки російського газу», - наголосив міністр Олексій Оржель  на брифінгу в Офісі президента. Тобто за словами представників влади, пункт про прямі постачання російського газу в Україну був виключений з протоколу. «Майбутній пакет угод щодо транзиту не передбачатиме можливості прямих поставок газу з Російської Федерації. Вони потенційно здійснюватимуться на базі ціни європейського хабу. Але у рамках пакетних домовленостей, яких ми досягли, прямих поставок немає. Там записано лише принцип, на якому вони можуть бути здійснені. Для нас важливо, що там немає «політичної» ціни, там є ціна європейського хабу», – наголосив міністр. Але що буде у найближчому майбутньому, зважаючи на перемир’я на «газовому фронті», доводиться лише гадати. Адже, не так давно той же міністр  захоплено розповідав, що ціна на російський газ для України у разі підписання нового договору може бути однією з найнижчих за всю історію двосторонніх відносин.

Тобто у протоколі, оприлюдненому за підсумками тристоронніх «газових» перемовин, відсутні домовленості про закупівлю палива за прямими контрактами у «Газпрому». Але цілком вірогідно, що це лише маневр, спроба відтягнути у часі збурення в Україні, влада якої останні роки пишалась тим, що злізла з російської енергетичної голки. Тобто цілком імовірно такі поставки таки будуть. У коментарі «Главкому» експерт Леонід Уніговський  визнав за доцільне здійснювати прямі поставки в обсягах не більше 30% від потреби, до 5 млрд куб м дешевшого російського газу на рік. А решта – 8-10 млрд куб м газу  можуть бути реверсні поставки з країн Європи.

Тепер доцільно нагадати, як майже два роки тому, після рішення Стокгольмського арбітражу Україна намагалася закупити газ за прямими контрактами з російським «Газпромом», але «Газпром» відмовився продавати, адже не визнавав присудженого йому боргу $2,9 млрд. «Тепер цей борг визнаний і буде виплачений, а значить, ніхто не заважає «Нафтогазу України» купувати газ у «Газпрому» на ринкових умовах», - додає у Фейсбуці експерт Сергій Фурса.  На його думку, газової війни не буде, тому всі можуть спокійно їхати на новорічні канікули. І що важливо, ціна газу скоро почне різко падати, адже «готуючись до війни, Україна заповнила свої газові сховища, і в країнах ЄС вони також набиті під зав`язку. І тепер ці обсяги будуть тиснути на ринок. І  на виручку «Газпрома». Дрібниці, але приємно», - робить висновок Фурса.   

Наталка Прудка, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: