Колишній глава НКРЕКП здивований, чому для активістів «Роттердам+» – погано, а «Дюссельдорф+» – добре

Колишній голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк здивований, чому  для активістів «Роттердам+» – погано, а «Дюссельдорф+» – добре.

Про це Вовк розповів в інтерв’ю «Главкому». 

Нагадаємо, більше року НАБУ розслідує запровадження «Роттердам+». Вовк зазначив, що якщо за рік детективи НАБУ нічого не змогли показати попри обшуки в Комісії, можливо, нічого і не знайшли.

«Офіційно я цього не можу коментувати, бо це було б неправильно, та й мені не відомо, як просувається розслідування. Як звичайний громадянин можу тільки зробити припущення, що якщо за рік нічого не змогли показати попри обшуки в Комісії, можливо, нічого і не знайшли. Навіть експертиза, наскільки мені відомо зі ЗМІ, не була проведена», - вважає він.

Вовк розповів, що коли він очолював регулятор, у нього була ефективна взаємодія з усіма правоохоронними органами.

«Тобто ми надавали інформацію, експертів. Зараз я не співробітник Комісії, тому як ця співпраця відбувається, не можу прокоментувати. Юридичний аспект наступний: рішення Комісії щодо цієї методики («Роттердам+» - «Главком») було з повним дотриманням процедур. Була рекомендація Антимонопольного комітету, на базі цієї рекомендації Комісія схвалювала двічі проект методики, який був доступним на сайті. Ніхто до цього проекту ніяких принципових зауважень не надавав, ні в кого не виникало жодних питань, зауважень, тобто жодного резонансу не було. Лише після того, як методика «Роттердам+» була затверджена, з’явилася підвищена увага до цього питання. А власне затвердження методики відбувалося після погодження з Міненерговугілля – профільним міністерством, Державною регуляторною службою, а також самим Антимонопольним комітетом, який надавав рекомендації», - пояснив він.

За його словами, після того, як документ був зареєстрований в Міністерстві юстиції ще в 2016 році деякі політичні партії та активісти намагалися оскаржувати рішення Комісії в судах.

«Але вони програли першу інстанцію, а потім другу і третю. Тобто, по суті, вже в судовому процесі було встановлено, що Комісія діяла в межах законодавства, в межах своїх повноважень, діяла обґрунтовано та прозоро», - підкреслив Вовк.

Він пояснив рішення уряду - прив’язку ціни газу до німецького хабу NCG за формулою «Дюссельдорф+».

«Давайте подивимось ширше. Ми вже знаємо, що багато енергетичних ресурсів Україна імпортує, тому що власних не вистачає. І для власних ресурсів, економічна теорія підказує, треба застосовувати ціни на рівні імпорту. Навіщо це робити? Для того, щоб розвивати власний видобуток і бути незалежними, не навантажувати торговельний баланс країни. В 2015 році МВФ мав вимогу щодо поступового приведення ціни на газ до ринкових. Перший крок ми зробили. Потім була пауза, були інші вимоги, в тому числі створення, наприклад, Національного антикорупційного бюро України. Була така вимога? Була. Потім уряд ухвалює рішення щодо імпортного паритету ціни для природного газу, відомого як формула «Дюссельдорф+». А потім НАБУ, створене на вимогу МВФ, починає провадження проти службовців уряду щодо цього рішення, яке також є вимогою МВФ», - вважає він.

Вовк назвав таку ситуацію парадоксальною, тому що є два ідентичні підходи для ціноутворення на вугілля і газ: «Роттердам+» і «Дюссельдорф+».

«Навіть за періодом для розрахунку ціни на енергоресурс формули однакові. Тобто, береться ціна хабу за останні 12 місяців, плюс логістика та коригується калорійність. В одному випадку («Роттердам+») це стає «пугалом», всі активісти бігають з цим опудалом. А в другому випадку – мовчать, хоча водночас НАБУ також тут щось розслідує. В результаті уряд зараз шукає якусь іншу формулу. Підходи імпортного паритету є обґрунтованими, тому я схвалюю обидва підходи. Це також підтверджено вимогою МВФ. Але що дивно: «Роттердам+» – це погано, а «Дюссельдорф+» – це добре в очах активістів. Але в НАБУ, яке начебто створено на вимогу МВФ, розслідують обидва провадження – і «Роттердам+», і «Дюссельдорф+», - резюмував він.

Читайте також перше інтерв’ю нового голови НКРЕКП: Оксана Кривенко: Я сама можу кран поміняти, сантехніку відремонтувати, замок врізати