Маєте борги – втратите субсидію! Як українцям рятуватися

5 квітня у столиці завершився опалювальний сезон для житлового фонду та об’єктів соціальної інфраструктури. Відключення систем опалення у закладах охорони здоров’я, культури і спорту, освіти проводять за письмовими заявками їхніх керівників. Про це йдеться у відповідному розпорядженні КМДА від 31 березня.

«На припинення теплопостачання в системі, що є однією з найбільших у Європі, місту потрібно приблизно п’ять днів. Вже не перший рік Київ завершує опалювальний сезон раніше традиційного 15 квітня, щоб кияни могли зекономити на сплаті за тепло», – пояснює мер Віталій Кличко.

Традиційно в українських містах опалення вимикають всередині квітня, однак, залежно від температури повітря, це можуть робити й раніше. До прикладу, у південному Херсоні опалювальний сезон завершився достроково 31 березня. Тоді ж опалення вимкнули у Горішніх Плавнях на Полтавщині та в Павлограді на Дніпропетровщині. Це також роблять задля економії коштів, часто не зважаючи на погодні реалії.

Минулого тижня середньодобова температура у столичному регіоні була вище +8 градусів. Однак з 1 квітня в деяких регіонах уночі було біля нуля, а подекуди й заморозки. На поточний тиждень прогноз теж не дуже квітневий, завтра (7 квітня) у столиці можливий мокрий сніг. (Інфографіка Укргідрометцентру)

Борги киян перевищили 4 млрд грн

Загалом опалювальний сезон 2020-2021 видався непростим через холодну зиму – лютий цього року був найхолоднішим за три останні опалювальних сезони, тому споживання тепла зросло на 6%. Зросли також і борги за тепло і гарячу воду, у Києві вони досягли 4,4 млрд грн.

Загалом боргує третина з 225 тисяч київських домогосподарств, 5% столичних споживачів системно не платять за комунальні послуги. Десять найбільших боржників в Києві винні 150 і більше тис. грн за опалення та гарячу воду кожен біля. Здебільшого це власники престижного житла в центрі Києва площею понад 200 кв м. Про це йдеться у повідомленні «Київтеплоенерго».

Важлива деталь: проблема боргів загострюється попри те, що в цьому опалювальному сезоні тарифи в Києві лишились на рівні 2019 року, хоча вартість газу зростала. Нарощування боргів за опалення та гарячу воду посилюють ризики для системи теплопостачання міста. Модернізація інфраструктури, закупівля газу, ремонти тепломереж потрібні для надійної та безперебійної роботи столичної енергетики. Але через нестачу коштів опалювальний сезон в столиці фінішував серією ексцесів. Так, у центральному Печерському районі 27 березня через аварію на тепломережі з-під землі забив гейзер, затоплюючи подвір’я житлового будинку. Без теплопостачання залишилися 133 будинки, на щастя, на той час вже не було морозів. Столичні теплові магістралі збудовані 50 років, тому вимагають модернізації, але через брак коштів їх ремонтують лише у випадку аварії.

Зі свого боку «Київтеплоенерго» закликає киян врегулювати заборгованість за опалення та гарячу воду шляхом розстрочки та оплати боргів частинами. І це варто зробити саме під час локдауну, адже тоді можна скоротити штрафні санкції.

Як заощадити на боргах?

Під час карантину пеня за несвоєчасну сплату за комунальні послуги не нараховується. Уклавши угоду про реструктуризацію боргу під час карантину, клієнт-боржник заощаджує певну суму на оплаті пені та майбутніх судових і виконавчих внесків, – стверджують в «Київтеплоенерго».

Відповідно до закону «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасних розрахунків за надані послуги, споживач зобов’язаний сплатити пеню — не вище 0,01% від суми боргу за кожен день прострочки. Але під час карантину і протягом 30 днів після його скасування Верховна Рада заборонила штрафувати споживачів за несвоєчасну оплату комунальних послуг. Про це йдеться в законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)».

Тому боржникам доцільно саме під час карантину укласти угоду про реструктуризацію боргу, адже тоді можна уникнути додаткових витрат і стягнення заборгованості в примусовому порядку через суд після завершення карантину.

Зважаючи на дію карантину, укласти угоду про реструктуризацію заборгованості за теплі послуги можна дистанційно, звернувшись до консультантів Центру комунального сервісу Скайпом або листом на адресу СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» (вул. Жилянська, 83/53).

10 найбільших боржників за опалення в Києві

Як оформити розстрочку на комунальні платежі

Для того, щоб оплачувати комунальні послуги в розстрочку, необхідно укласти з кожним підприємством-надавачем житлово-комунальних послуг договір про реструктуризацію і щомісяця рівномірними платежами гасити борг, водночас сплачуючи поточне споживання.

Загальна сума місячних платежів, що вносяться на оплату поточних рахунків і платежів з погашення реструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25% сукупного доходу всіх членів сім’ї, а для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги — 20%. Заборгованість гаситься протягом 60 місяців. Проте якщо сімейного бюджету не вистачає на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення.

Якщо боржник відмовляється платити або укласти договір реструктуризації боргу, тоді борг стягне суд (ст. 95 Цивільного процесуального кодексу). Законодавство дозволяє у таких випадках навіть не викликати боржника до суду. Буде просто видано судовий наказ.

Якщо боржник ігноруватиме судовий наказ, на його рухоме та нерухоме майно можуть накласти арешт з подальшою реалізацією (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»). За невиконання судового рішення передбачене відкриття кримінального провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України. Тому краще не доводити справу до суду, а своєчасно підписати договір про реструктуризацію.

Чи впливає заборгованість на отримання субсидії?

З 2018 року комунальна субсидія надається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців.

Житлова субсидія розраховується:

• на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
• на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

Тобто субсидія призначається до кінця опалювального сезону і автоматично перераховується на наступний термін без додаткових заяв. Отже, всім, хто отримував субсидії в опалювальному періоді 2020-2021 років (тобто з 1 жовтня по 30 квітня), на наступний сезон їх продовжать автоматично.

Але для домогосподарств, які використовують газ або електроенергію для індивідуального опалення помешкань, житлова субсидія на опалювальний сезон розраховується з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Якщо ж споживач має прострочену заборгованість більш як за два місяці комунальних платежів, він втрачає право на субсидію. Проте її можна відновити, але за умови, що боржник підпише з надавачем послуги договір про реструктуризацію боргу. Тоді йому знову оформлять субсидію на житлово-комунальні послуги.

Борги ростуть як гриби після дощу

Високі ціни на енергоносії не по кишені переважній більшості українців: 93% опитаних вважають, що тарифи на електроенергію, газ і тепло для населення є завищеними, лише 3% вважають їх оптимальними, а 0,4% – заниженими. Про це свідчать результати дослідження, яке провів Центр Разумкова з 5 по 9 березня 2021 року.

Протягом 2020 року заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги зросла на 13 млрд грн і на кінець грудня сягнула 73 млрд грн. У січні 2021 року борги зросли ще майже на 8 млрд гривень. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Виконавча влада не знає, що робити з накопиченими боргами, як зупинити їх нарощування. Найближчим часом знову зростуть ціни на газ та електроенергію, тому зростання боргів лише прискориться. На початку березня Кабінет міністрів провів нараду, після чого оголосив про плани налагодити розрахунки населення за комунальні послуги шляхом збільшення кількості отримувачів субсидій. За підсумками урядової наради прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив профільним міністерствам опрацювати це питання.

Що конкретно потрібно зробити для вирішення боргової проблеми? З таким запитанням «Главком» відразу ж після згаданої наради звернувся до міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова та міністерки соціальної політики Марини Лазебної. Але жодної відповіді на поставлені питання редакція так і не отримала. Тому висновок цілком очевидний: влада не знає, як «розрубати Гордіїв вузол».

Наталка Прудка, «Главком»