Вимкнули світло! Хто винен і як компенсувати збитки?

Споживачам з усіх куточків України знайома проблема відключення електроенергії. Навіть взимку багатьом українцям доводилося сидіти по декілька годин на добу без світла, а інколи й по декілька днів. Особливо критичною відсутність електроенергії є для споживачів, які опалюють свої помешкання електричними котлами. Проблема з року в рік не вирішується. Більш того, тривалість знеструмлення лише зростає через високу зношеність енергомереж. Державний регулятор енергоринку цю тенденцію лише підтверджує.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) оприлюднила моніторинг функціонування роздрібного ринку електричної енергії у ІV кварталі 2020 року. Зокрема, там зафіксовано погіршення одного з основних показників надійності (безперервності) електропостачання – індексу SAIDI (System Average Interruption Duration Index). Чим вищий індекс SAIDI, тим нижчий рівень надійності енергопостачання.

Він характеризує середню тривалість перерв в електропостачанні на одного споживача в рік. За 2020 рік індекс SAIDI зріс на 20,4%.

Найкращі значення індексу SAIDI у столичній компанії «ДТЕК Київські електромережі» – 71 хвилина, найгірші – у «Херсонобленерго» (799 хв).

Найгірші справи із енергопостачанням у регіонах. Найвищі показники індексу SAIDI, який свідчить про найдовші періоди відключення електроенергії, зафіксовані на Одещині, Луганщині, Чернігівщині, Буковині, Сумщині, Харківщині та Львівщині.

Навіть мешканці пристоличних районів знають, що таке по декілька днів поспіль сидіти без світла. Споживачі також обурені непередбачуваними стрибками напруги, через це псуються вартісні домашні прилади – холодильники, телевізори, пральні машини, комп`ютери.

«Про який комфорт йде мова, якщо світла нема більше 8 годин? Немає ні води, ні тепла, неможливо працювати вдома. І все це відбувається регулярно. Хто відповідатиме?», – запитує у фейсбукці Yevheniya Morozan. Користувачка мешкає на Київщині, і якість електропостачання в цьому регіоні значно вища, ніж в середньому по країні. Що ж говорити про інші регіони?

«Чому щодня відключають електроенергію з 9 до 18 години – і попереду ще три таких дні, в той час, як люди працюють дистанційно, діти навчаються онлайн?», – звертається Лариса Сенько до керівництва компанії, яка є оператором електромереж.

Подібних звернень безліч у всіх регіонах, люди вимагають компенсації за упущену можливість працювати через тривалі знеструмлення.

Цілком очевидно, що перебої з енергопостачанням в умовах карантину, коли люди працюють віддалено вдома, а діти навчаються в режимі онлайн, занадто болючі. Споживачі зазнають не лише незручносте, але й матеріальних збитків, тому все частіше вони цікавляться, як їх можна відшкодувати.

Неякісне електропостачання: як діяти?

Взаємовідносини на роздрібному ринку електричної енергії між побутовими споживачами та постачальниками електроенергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими НКРЕКП. Відповідно до цих Правил, оператор системи розподілу (обленерго) зобов’язаний дотримуватись показників якості електропостачання, включаючи надійність (безперервність) живлення, відсутність стрибків напруги відносно стандартних 220 Вольт.

Допустимим є відхилення напруги – плюс-мінус 10% від номінальної напруги 220 В, тобто в межах 198-242 Вольт. Допустима перерва в електропостачанні – не більше 24 год для третьої категорії струмоприймачів – це в основному побутові споживачі. Перша і друга категорії – це споживачі, знеструмлення яких може становити небезпеку для життя людей.

У разі, якщо було зафіксовано порушення дозволених меж, споживач має ініціювати з’ясування причин, що призвели до неякісного електропостачання. Але потрібно пам’ятати: постачальник електроенергії відповідає тільки за якість енергії, яка подається до вводу у будинок.

Якщо ж причиною неякісного електропостачання є внутрішньобудинкові мережі, то проблему має вирішувати управитель багатоквартирного будинку чи власник приватного будинку. Отже, спочатку потрібно перевірити електромережі в будинку (квартирі) і заміряти напругу на вводі у будинок.

Якщо зафіксовано неякісне електропостачання саме на вводі у будинок, споживачі повинні подати письмову скаргу в обленерго. Скарга розглядається протягом 15 днів. Електрозподільча компанія (обленерго) повинна усунути причини незадовільної якості протягом 30 днів (чи протягом 180 днів у разі проведення будівельних робіт або заміни елементів мережі).

Якщо ж електрозподільча компанія відхиляє скаргу, тоді вона має надати документи, які підтверджують вину споживача. Відомо також, що обленерго частіше відбувається відписками, звинувачуючи споживачів у порушенні правил енергоспоживання. Тому у разі незгоди з результатами розгляду скарги споживач може звернутися по допомогу до державного Регулятора – НКРЕКП.

Якщо ж в ході розслідування державний Регулятор виявить, що оператор системи розподілу (обленерго) не дотримався показників якості електропостачання та проігнорував скарги споживачів, тоді НКРЕКП зобов’яже обленерго надати компенсацію у подвійному розмірі. Детальну інформацію про розмір компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг операторами системи розподілу (обленерго) можна прочитати тут.

Такий алгоритм дій закладений у вище згаданих Правилах. Як це діє це на практиці? Аби з`ясувати, що ж відбувається в реальному житті, «Главком» наприкінці березня спрямував запит в НКРЕКП із такими питаннями: Чи звертаються споживачі зі скаргами в НКРЕКП і чи відшкодовують оператори розподілу збитки своїм клієнтам? Але відповіді на ці та інші запитання редакція так і не дочекалася.

Вихід є – вищі тарифи?

Споживачам варто пам’ятати, що перерви в енергопостачанні споживачів не завжди пов`язані з аварійними ситуаціями. Від`єднувати від енергомережі доводиться ще й задля технічного обслуговування електричних мереж та контролю експлуатаційних параметрів – напруги, струму та ін. Для проведення і таких робіт потрібні кошти, а їх катастрофічно не вистачає.

З метою посилення інвестування у модернізацію мереж, з 1 січня державний Регулятор запровадив RAB-регулювання (Regulatory Asset Base). Воно передбачає запровадження стимулюючих тарифів для обленерго. «Главком» писав про те, що в середньому тарифи для операторів розподілу в 2021 році зросли приблизно на 30% порівняно з 2020-м, проте і цих грошей все одно не вистачить для відновлення електромереж. Проте, прив'язавши ставки прибутковості в RAB-тарифі до показника середньозваженої вартості капіталу на старі та нові активи, операторам системи розподілу забезпечили модель отримання прибутку за рахунок споживачів, а самі власники обленерго не будуть ризикувати своїми чи кредитними коштами. Тож заплановане чергове зростання тарифів для побутових споживачів має підвищити надійність енергопостачання, і кожен споживач матиме нагоду це перевірити.

Наталка Прудка, «Главком»