Антикорупційні органи зацікавилися неоднозначним рішенням уряду
Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) заявляє про корупційні ризики при створенні Національного оператора на ринку тютюнових виробів. Нагадаємо, рішення про це схвалив уряд. У разі реалізації проєкту в Україні буде легалізована тютюнова монополія, наслідки діяльності якої важко передбачити.
Постанова уряду №840 про реалізацію експериментального проєкту «Національний оператор на ринку тютюнових виробів» була підготовлена Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Ухвалили її на засіданні Кабміну 9 вересня.
Як заявила в ході засідання заступник міністра економіки Світлана Панаіотіді, проєкт буде реалізований до 31 грудня 2021 року, це «дозволить закласти фундамент для реалізації проєкту державно-приватного партнерства».
Навіщо єдиний оператор?
Головна мета, яку влада покладає на Національного оператора на ринку тютюнових виробів, – посилення боротьби з ухиленням від сплати податків, контрабандою і контрафактом, незаконними виробництвом та реалізацією тютюнових виробів.
Офіційне виробництво, імпорт, експорт тютюнових виробів і сплата акцизу в 2015-2019 роках
Друге завдання – налагодження обміну інформацією між державою та суб’єктами ринку для контролю за обігом тютюнових виробів. Для цього передбачається впровадження Track&Trace – системи відстеження руху продукції на всіх етапах, від виробника до роздрібного торговця. І третє – сприяння залученню інвестицій у тютюнову галузь.
Для пересічного споживача вихід на ринок Національного оператора позначиться на доступності товару: сигарети не можна буде купити у бабусь на у переході. Такий товар буде доступним лише у супермаркетах, спеціалізованих тютюнових кіосках та інших пунктах роздрібної торгівлі, що мають відповідну ліцензію.
«Поява Національного оператора виведе з тіні акциз, і ліквідує ринок нелегальної торгівлі тютюном, – вважає експерт Дмитро Марунич. – Як мінімум, на перших порах чорний ринок істотно стиснуть, як стиснули його в Італії. У Франції взагалі знищили. Технічно це цілком можливо і вже випробувано. Введення системи Track&Trace дозволить відстежувати пересування тютюнової продукції. І пересуватися вона буде тепер легально, а не з фури, багажника, мішка – на базар».
Автори ідеї обіцяють, що сигарети не подорожчають (на тютюнову продукцію в Україні встановлена гранична верхня ціна, її перевищення тягне за собою штрафи). Зникнуть підробки і контрабандний товар – завдяки системі Track&Trace відразу стане зрозуміло, що сигарети – невстановленого походження, і продавець з власником торгової точки також будуть оштрафовані.
Натомість продаж виключно легальної продукції максимально підвищить рівень збирання податків, прозорий ринок тютюнових виробів приверне в галузь додаткові інвестиції.
Проєкт під конкретну фірму
Як сказано в додатку до згаданої урядової постанови №840, протягом 45 робочих днів з дня набрання документом чинності, виробники та імпортери тютюнових виробів в Україні повинні визначити Національного оператора і укласти з ним угоди про надання відповідних послуг.
Одним словом, сам уряд ніякого «особливо уповноваженого» призначати не буде: кандидатура нацоператора – результат консенсусу між учасниками тютюнового ринку, кого виберуть найдостойнішим – тому і представляти інтереси галузі.
Але є ключовий момент, уряд виписав вимоги до такого оператора. І ось тут з'ясовується: нині в Україні є всього лише одна-єдина компанія, яка відповідає усім прописаним умовам…
Вимоги, що висуваються Кабміном до майбутнього оператора:
- наявність ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами;
- наявність не менше п'яти років досвіду господарської діяльності в сфері оптової торгівлі саме на ринку України безпосередньо від старту проєкту;
- не менше п'яти років співпраці з виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів;
- наявність в кожній області складу, здатного забезпечити 10-денну місцеву потребу в тютюнових виробах;
- наявність п'ятирічного досвіду роботи на ринку більше половини керівного складу;
- наявність принаймні 50% працівників логістичного та ІТ-напрямку, з досвідом роботи мінімум п’ять років з системами контролю за обігом тютюнових виробів і сканування ідентифікаційного маркування (Track&Trace);
- наявність статусу великого платника податків і статусу великого підприємництва (за Господарським кодексом), незалежного аудиту фінзвітності, відсутності податкового боргу.
«Прошу звернути особливу увагу на ці вимоги до майбутнього Національного оператора. В Україні існує тільки одна компанія, яка відповідає даним умовам. Це «Тедіс Україна», найбільший дистриб'ютор тютюнових виробів в країні. Бачили уніфіковані точки з продажу сигарет, які мають єдиний дизайн і часто інтегровані з зупинками громадського транспорту? Так це вони. Урядова постанова писалася під конкретну фірму», – робить висновок у коментарі «Главкому» директор інформцентру з проблем алкоголю та наркотиків, експерт групи «Реформа системи охорони здоров'я» Костянтин Красовський.
Що таке «Тедіс»?
Компанія була заснована в 2010 році як «Мегаполіс-Україна», дочірнє підприємство російського тютюнового монополіста «Мегаполіс», що належить російському бізнесменові Ігорю Кесаєву.
«Мегаполіс-Україна» була утворена на базі «Вест Тобакко Груп» і «Поділля-Тютюн» (двох найбільших тютюнових дистриб'юторів Західної України, куплених, за деякими даними, за 5 млн грн), вже відразу нова структура почала контролювати 50% тютюнового ринку нашої країни.
У 2012-2013 роках міжнародні тютюнові компанії Philip Morris International, Japan Tobacco International, Imperial Tobacco Group, British American Tobacco (спільно вони виробляють більше 90% сигарет в Україні) перейшли від самостійної дистрибуції до продажу через «Мегаполіс-Україна». В результаті вона вже тоді стала фактичним монополістом на українському тютюновому ринку.
У 2014 році компанія зіткнулася з проблемами в зв'язку з анексією Криму і початком війни на Донбасі. Російський слід не додав позитиву репутації оператора в Україні. Очевидно, саме тому у скорому часі Кесаєв вийшов з українського бізнесу або ж просто, за прикладом інших російських бізнесів, переоформив його на надійних конфідентів.
У результаті 47,22% акцій «Мегаполіс-Україна» були продані одеському бізнесменові Борису Кауфману – колишньому власнику Одеського заводу шампанських вин, горілчаної торгової марки «Мягков».
У 2016 році стався ще один скандал, який вплинув на «Мегаполіс». Завод ім. Дегтярьова, який належить Кесаєву, імовірно постачав зброю терористичним організаціям «ЛНР» і «ДНР». Активісти заблокували доступ до складів «Мегаполіс-Україна» в шести містах, після чого компанія була перейменована на «Тедіс Україна».
До речі, як заявляв тодішній генпрокурор Юрій Луценко, в 2015-2017 роках через кілька фірм, включаючи «Тедіс Україна», в Росію було виведено близько 2,5 млрд грн, частина з них пішла на фінансування бойовиків «ЛНР» і «ДНР».
У жовтні 2019 року «Тедіс Україна» за позовом Антимонопольного комітету був оштрафований на 3,4 млрд грн, в АМКУ заявили про необхідність примусового поділу компанії.
Легалізація монополії
Отже, через кілька років після усіх цих буремних подій, компанія з багатим скандальним минулим має усі шанси узаконити свою монополію, адже «Тедіс Україна» – єдина структура, які відповідає вимогам, виписаним для Національного оператора на ринку тютюнових виробів.
Частка основних чотирьох тютюнових компаній в загальних податкових надходженнях
«Philip Morris, JTI, Imperial Tobacco и British American Tobacco давно тісно пов'язані з «Тедісом», і звичайно, виберуть її. Тим більше, що, повторюся, інших варіантів і немає. Наскільки мені відомо, в 2019 році були оштрафовані і самі тютюнові компанії. Загальна сума, і виробників, і дистриб'ютора – близько 6,5 млрд грн. Вони там постійно судяться, подають апеляції. Але якщо «Тедіс Україна» стане Національним оператором, монополія отримує абсолютно легальний статус, i жодних юридичних причин для стягнення штрафів не існуватиме», – пояснює інтерес ключових гравців ринку Костянтин Красовський.
Експерт вважає: «Тедіс Україна» просто офіційно стане монополістом, а ті завдання, які формально покладає уряд на Національного оператора, він виконувати не буде. Адже існуючих державних структур (прикордонники, митники і поліція) для наведення порядку на ринку тютюну і так досить. Просто закони треба виконувати, а не створювати ще якусь одну структуру для цього.
«У нас вже тридцять років борються з бабусями, які торгують контрабандою та контрафактом «з землі». У Вінниці їх немає, у Львові теж. А в Києві – будь ласка. Торгують навіть на Хрещатику. І кожен поліцейський знає ім'я та по-батькові бабусі, її телефон, суму, яку вона платить, і кому», – пояснює ситуацію Красовський.
Те, що постанова №840 фактично легалізує монопольне становище компанії «Тедіс Україна» на ринку оптової реалізації тютюнових виробів, зазначає i громадська організація «Ліга антитрасту».
Тютюнові мільярди і корупція
Голова Державної фіскальної служби Сергій Солодченко повідомляє: за вісім місяців 2020 року вилучено підакцизних товарів на загальну суму майже 1,8 млрд грн. З них 39% - це тютюнові вироби.
У січні-серпні податкова міліція вилучила з незаконного обігу 10,7 млн пачок тютюнових виробів та 164,3 тонни тютюну на загальну суму 691,2 млн грн. Для порівняння: за аналогічний період 2019 року було вилучено 9,4 млн пачок тютюнових виробів і 64,7 тонн тютюну, на суму більш ніж 350 млн грн.
«Якщо припустити, що частину тютюнового ринку, яка звільнилася від фальсифікату, заповнила б легальна тютюнова продукція, то можна порахувати акцизний податок, який вчинив би в бюджет від продажу. Це десь 447 млн грн», – зазначив Солодченко в інтерв'ю «Економічній правді».
За різними експертними даними, з 2017 по 2019 роки державний і місцеві бюджети недоотримали від тютюнового ринку більше 30 млрд грн податкових відрахувань.
Як розповідає «Главкому» Микола Ганул, голова Національної організації роздрібної торгівлі, тютюнова галузь в усьому світі дуже зарегульована і максимально контролюється. Але попри це, контрабанда та інші маніпуляції з тютюновими продуктами існують у багатьох країнах: через високу ціну, попит і швидку оборотність товару. Одним словом, є чим ризикувати.
«У світі існує багато моделей регулювання тютюнового ринку, в деяких країнах існують єдині оптові оператори (як приватні компанії, так і державні), створені з метою контролю ринку і наповнення бюджету. Застосування тієї чи іншої моделі в різних країнах залежить від культури ринку, історично сформованих традицій, дисципліни споживачів та учасників ринку. До речі, наше законодавство, яке регулює тютюнову галузь, одне з найжорсткіших у світі», – вважає Микола Ганул.
Потрібно відмітити, Національне агентство з попередження корупції здійснило моніторинг положень вже прийнятої постанови про створення Національного оператора і виявило в ньому фактори, які можуть сприяти корупційним правопорушенням.
У зв'язку з цим Агентство має намір направити звернення до Міністерства юстиції з пропозицією включити зазначену постанову в план проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів.
До речі, за інформацією Антимонопольного комітету України та Міністерства внутрішніх справ, зазначений проєкт постанови до них на погодження не надходило, не дивлячись на те, що Міністерство фінансів наголошувало на необхідності такого узгодження.
Андрій Кузьмін, «Главком»
Коментарі — 0