«Роттердам плюс» зіграв свою позитивну роль, але в новій моделі ринку формули вже немає, - енергоексперти

До введення нового оптового ринку електроенергії методика «Роттердам плюс» використовувалася для визначення вартості вугілля в тарифі теплової генерації, але в новому конкурентному ринку вона припинила свою дію. Таку думку висловив енергоексперт, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.

«Коли розраховувалася вартість кіловат - годину (кВт⋅ч) теплової генерації, там одна зі складових - це вугілля. Для того, щоб порахувати вартість вугілля, використовувалася формула «Роттердам плюс». Тому що раніше вартість енергії розділеної теплової станції враховувалася в загальній оптово-ринковою ціною. Ціна вугілля мала свій вплив на формування оптової ціни. Зараз цього немає. Зараз ціна формується між продавцем і покупцем. Тобто, в «Роттердамі плюсі» за визначенням немає ніякої необхідності», - повідомив енергоексперт.

За його словами, зараз при новій моделі ринку теплові станції вже не продають свою електроенергію на оптовий ринок, оператором якого було держпідприємство «Енергоринок». «Тепловики продають (вироблену електроенергію - ред.) споживачам, трейдерам, які купують на біржі. Тобто, в цьому принципова різниця. Тому як формується ціна теплової енергії - це тепер проблема виробника. Тобто, самої генерації. Вони можуть вважати, як їм заманеться. Це вже ніяк не впливає на ситуацію в цілому в країні», - зазначив Землянський.

До реформи всі генеруючі компанії продавали вироблену електроенергію держпідприємству «Енергоринок» за ціною, встановленою державою. У «Енергоринку» електроенергію закуповували обленерго. Далі електроенергію поставляли споживачам оператори розподільчих мереж. З введенням нового ринку з'явилася можливість прямих договорів між виробниками електроенергії і споживачами. Також є можливість не тільки купувати електроенергію за прямими договорами, а й через аукціони.

Землянський підкреслив, що «Роттердам плюс» зіграв свою позитивну роль, але формула остаточно припинила свою дію з введенням нової моделі ринку. На його думку, вже немає сенсу говорити про «Роттердам плюс» і «Роттердам мінус» в новій моделі енергоринку.

«Вся ця історія з «Роттердам мінус» чисто політична, піарна тема, яка під собою не має ніяких економічних обґрунтувань», - вважає експерт.

У свою чергу директор спеціальних програм НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев упевнений: формула «Ротердам плюс» була надмірно демонізована.

«Якщо говорити саме про ринок електроенергії, то вплив використання котирувань api2 при визначенні оптової вартості електричної енергії - незначно. В Україні відсутній ринок енергетичного вугілля. І це підтвердив Антимонопольний комітет. У своїх рекомендаціях 2015-2016 року комітетом було сказано, що бажано прив'язати вартість енергетичного вугілля ні до «списку бажань» окремих компаній або посадових осіб, а до якогось відомому і застосовується в Європі показником. Був обраний один з таких показників - api2 ( «Роттердам плюс»). Він дійсно широко застосовується, відомий і ніким не заперечується в Європі», - пояснив Рябцев.

За його словами, проблема була не в формулі. «Оскільки ціна цього енергетичного вугілля була прив'язана до цього показника, то вартість теплової енергії, одержуваної з того ж самого вугілля, на тих же самих ТЕС, зросла. Це не мало ніякого відношення до ринку електричної енергії. Це мало відношення до ринку житлово-комунальних послуг, зокрема, послуги опалення. Фактично з 1 липня ця формула вже не використовується», - зазначив Рябцев.

Як раніше повідомлялося, з 1 липня дію формули ціноутворення на вугілля «Роттердам плюс» припинилося у зв'язку з запуском нового ринку електроенергії.