Транспорт скоро запустять, але проїзд істотно подорожчає
Фахівці говорять, що автобусне сполучення коштуватиме вдвічі більше, а залізничне – стільки ж
Через поступову відміну карантину проблема відсутності повноцінних пасажирських перевезень стає щоразу актуальнішою. Влада повернула українцям право працювати, але багато людей не можуть це право реалізувати, тому що не ходить транспорт. Чиновники щодня виступають із заявами, що «ось-ось» все почне їздити й літати, але конкретних рішень поки небагато.
Коли ж насправді можна буде нормально переміщатися як усередині міст, так і між містами, та скільки може коштувати проїзд пасажирам, якщо карантинні обмеження збережуться читайте в матеріалі.
Дві головні проблеми
Очевидно, що в уряді усвідомлюють: транспортне сполучення треба відновлювати, але поки не вирішили, як це зробити, щоб не викликати спалаху епідемії тому, що людей в салонах і вагонах виявиться занадто багато. Є лише попередні плани виходу з карантину.
Водночас обмеження кількості пасажирів в салоні або важко підпадає під реалізацію (щодо метрополітену та електропотягів), або виявиться невигідним для перевізників (маршрутні таксі в містах, потяги та міжміські автобуси).
Наприклад, маршрутка типу «Богдан» розрахована на 45 пасажирів (насправді в години пік набивається в салон до 60 осіб), з яких лише для половини є сидячі місця. За чинними протиепідемічними правилами, можна перевозити не більше 10-12 пасажирів, або 25% місткості. Тобто, вартість проїзду мала б зрости вчетверо. У Києві це буде не 7-8 гривень з пасажира, а 28-32 гривні. Приблизно за стільки ж можна доїхати вчотирьох в складчину на таксі.
З огляду на те, що більшість автобусних перевізників – приватні фірми, не виключено, що вони відмовляться виходити на маршрути, зажадають дотацій від держави, або піднімуть в рази вартість проїзду.
Що говорить влада
Поки з офіційних заяв влади складається така картина:
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вкотре заявив, що метро та міжміський транспорт відкриють не раніше середини літа, тобто через два місяці.
«Поки ми не пройшли пік епідемії, тобто уявіть: два мільйони людей (йдеться про щодобові пасажироперевезення в київському метрополітені) збираються у вагонах. Це дуже близький контакт. Метро та міжміський транспорт можуть стати каталізатором поширення захворювання», – роз’яснив прем’єр.
Водночас Денис Шмигаль пообіцяв у травні відновити внутрішньообласні автобусні перевезення і роботу приміських електропотягів з урахуванням протиепідемічних заходів. Але 15 травня автоперевізникам вдалося домовитися з владою про те, що всі автобусні перевезення – міські, приміські, міжміські, міжобласні та міжнародні – будуть відкриті 22 травня «за дотримання певних умов». Які це умови – поки не відомо, але очевидно, що вони враховуватимуть карантинні заходи.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко розглядає можливість відновлення роботи метро на початку червня.
Мер Києва Віталій Кличко спершу наполягав, щоб метро в столиці відкрилося вже 25 травня. Але потім столичний голова змінив свою думку.
Хочуть відкрити метро також у Харкові, де метрополітен – другий за величиною після київського (три лінії, 30 км, 30 станцій).
«У тому, що відбувається в місті тому, що люди вийшли на роботу, а метро не працює, я бачу загрозу виконання карантинних заходів», – заявила заступник харківського мера Світлана Горбунова-Рубан.
Щодо третього в Україні метро – в місті Дніпро – то воно довжиною всього 7,8 км, дублює маршрути наземного транспорту і перевозить щодня 20 тис. пасажирів, або майже в 100 разів менше, ніж київське метро. Тому його роль у транспортному сполученні Дніпра незначна, і питання про відкриття місцева влада не піднімає.
Мінінфраструктури (МІУ) обіцяє відновлювати транспортне сполучення в три етапи, точні дати наразі невідомі. Попередньо, на першому етапі, з 29 травня, планується запуск міського (крім маршрутних таксі і метро) та приміського (в межах одного району) транспорту, відновлення внутрішніх авіаперельотів і часткова організація руху пасажирських потягів: до 50% електропотягів в години пік, запуск 42 пар потягів дальнього сполучення категорії «Інтерсіті» та «Нічний експрес» (близько 20% проїздів).
Що важливо, МІУ передбачає, що в транспорті будуть зайняті всі сидячі місця, а не 50%, як зараз. Протикарантинні заходи збережуться: маски, температурний скринінг пасажирів, дезінфекція салонів і приміщень вокзалів та станцій.
Епідеміологи: Головне – контроль
Медики-фахівці впевнені: відновлювати роботу транспорту в звичайному режимі рано, є небезпека нового спалаху епідемії. Але в режимі, коли в салоні зайнято не більше 50% сидячих місць та здійснюються протиепідемічні заходи, рухомий склад ходити може. Зараз, нагадаємо, в низці міст, зокрема в Києві, транспорт ходить декількома спецмаршрутами, а пасажирами можуть бути лише люди зі спецперепустками. Їх видають тим, хто забезпечує життєдіяльність міста: лікарі, аптекарі, продавці продуктових магазинів, співробітники комунальних служб.
«Такі заходи дозволяють мінімізувати ймовірність зараження коронавірусом для пасажирів наземного міського транспорту, в умовах міжміських та приміських автобусних перевезень, а також для авіасполучення, – впевнена лікар-інфекціоніст Інна Андрусович. – Щодо залізничного транспорту, насамперед електропотягів, то тут на перший план виходить питання контролю кількості пасажирів у вагонах і ступеня дотримання ними карантинних заходів, особливо в провінції. А роботу метро точно відновлювати рано, там достатній контроль організувати неможливо без черг на станціях. Метро можна запустити тільки тоді, коли випадків захворювання у кожному регіоні буде виявлено не більше 3-5 за добу».
Через неможливість контролю в умовах, коли епідемія ще вирує, завкафедрою епідеміології Національного медуніверситету імені О.О. Богомольця Ірина Колесникова пропонує пускати в метро тільки людей зі спецперепустками, ці пасажири, на її думку, вже звикли дотримуватися запобіжних заходів.
Головний санлікар України Віктор Ляшко вже заявив, що він проти спецперепусток у метро.
Експерти: У Європі транспорт не зупиняли
Та фахівці з транспортних перевезень стверджують, що «медицина» та влада занадто драматизують ситуацію. До того ж вони посилаються на досвід зарубіжних країн: там і літаки на внутрішніх рейсах літають, і потяги їздять, автобуси теж, ходить також міський транспорт.
«Думка наших епідеміологів кардинально відрізняється від думки їхніх колег за кордоном. В Європі роботу транспорту через епідемії взагалі не зупиняли, лише ввели карантинні обмеження та припинили сполучення між країнами, – розповів нам експерт з транспорту Олександр Кава (заступник міністра Мінінфраструктури в 2014-15 рр.). – Усередині країн літаки літають, потяги й автобуси їздять. Але є обмеження для пасажирів. Наприклад, в сусідній Польщі в потягах має бути кількість пасажирів не більше половини сидячих місць. Але з 18 травня буде дозволено перевозити 30% пасажирів від загальної кількості місць, а не сидячих, тобто, більше».
Олександр Кава підкреслив: щоб транспорт почав їздити, а хворих не стало більше, у нас мають працювати два фактори. Владі слід забезпечити максимальну кількість рухомого складу, а не «половину електричок», як пропонує Мінінфраструктури, а пасажирам – дотримуватися обмеження, тобто носити маски, користуватися санітайзерами і не набиватися в салон більше, ніж треба за карантинними нормами.
І – про вартість. Очевидно, що чим менше в салоні пасажирів, тим менша виручка. Якщо для міського громадського транспорту, що дотується з міськбюджету, підвищення ціни проїзду через карантин навряд чи актуальне, то для інших перевізників, навпаки. Поки не ходять тролейбуси-трамваї-автобуси, в Києві вже різко подорожчало таксі.
Олександр Кава уточнив, що в Польщі ціни на проїзд залізницею не підвищували, збитки перевізникам оплачує держава. А приватний транспорт вартість проїзду підняв. Як буде у нас – неясно, експерт не виключає, що в умовах недостатнього контролю маршрутки будуть переповнені більше норми.
А член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин впевнений, що подорожчання буде, та неоднаковим для різних видів транспорту.
«Деякі відомі перевізники в Україні вже підняли ціни вдвічі, приблизно настільки ж зростуть ціни також у маршрутках після того, як дозволять їхній рух, – прогнозує Олег Пендзин. – Щодо проїзду залізницею, то там вартість проїзду навряд чи підвищиться чи скромно зросте. Електропотяги – по суті соціальний транспорт, він дотаційний, а квитки в потяги «Інтерсіті» і так коштують дорого й зазвичай ці склади рідко бувають заповненими».
Маршрутники: Ціни на проїзд зростуть удвічі
Міські маршрутники і власники міжміських автобусів вже заявляють: підвищення вартості через карантинні обмеження не минути.
«Це економічно обґрунтовано, адже за рейс маршрутка перевезе менше пасажирів, а витрати на паливо незмінні, та й зарплату персоналу зменшувати не вдасться – водії і механіки звільняться, – говорить директор транспортної фірми Микола Бацан. – Ми прикидали: менше 10 грн з людини не вийде (до карантину там було 7 грн)».
Зауважимо: 10 грн за проїзд замість 7 грн – це ще небагато. Інші київські маршрутники повідомили нам, що ціни зростуть мінімум до 15 гривень, а на довгих маршрутах – до 20 грн.
Ще складніша ситуація у міжміських перевізників. У великих автопідприємствах не коментують, як може зрости вартість проїзду, мовляв, ще не рахували. Але якщо карантинні норми збережуться, говорять, що квитки точно подорожчають. І приватники вже прикидають ціну.
«Поки вивчаю ринок, скільки готові платити пасажири за себе і за пусте місце в салоні, якщо дозволять відновити рейси, – поділився з нами приватний підприємець Андрій з міста Корсунь-Шевченківський на Черкащині. – У мене два Mercedes Sprinter, в кожному 18 місць. Раніше возили з напарником щодня людей до Києва і назад. За карантинним нормам тепер можу взяти максимум 12 пасажирів, кожен сидітиме окремо. Навскидку – проїзд подорожчає в 1,5 рази, зі 100 до 150 грн з людини».
Пасажири готові переплачувати
Більшість городян, змучених без транспорту, стверджують, що згодні розщедритися, але мати можливість без проблем доїхати до потрібної точки.
«На міський транспорт надії мало, тільки маршрутки, – упевнений житель столичної Троєщини Микола Долінник. – Чи готовий сплатити подвійний тариф проти теперішнього, тільки б їх запустили. Та, звичайно, платити тільки за сидяче місце».
А житель Борщагівки (Київ) Ігор Сіренко, який до карантину їздив на роботу на швидкісному трамваї, сумнівається, що буде порядок з дотриманням карантинних норм.
«У мене спецперепустка, але навіть за спецперепустками в вагони набивається по 40 осіб і більше, всі сидячі місця зайняті, більшість стоять, – розповів нам Ігор Сіренко. – Кондуктор запускає пасажирів приблизно, не рахує. Не певен, що коли почнуть перевозити без перепусток, то влада зможе організувати виконання санітарних норм. Адже швидкісний трамвай – це ніби міні-метро. Якщо тут немає порядку, то в метро його точно не буде, і тоді можуть заразитися багато».
Якою може бути робота транспорту після 22-25 травня
Підіб’ємо підсумки. Громадський транспорт в містах та весь автобусний транспорт з 22 травня відновить роботу. Пустять також електрички, поїдуть потяги «Інтерсіті» – у них мінімум зупинок в дорозі, і можливий жорсткий санітарний контроль. А кияни і харків’яни ще 1,5-2 місяці муситимуть обходитися без метрополітену. Ціни на проїзд в наземному транспорті зростуть, але люди будуть готові платити. Адже за необхідності краще дорого їхати, ніж дешево йти пішки.
Коментарі — 0