Українське законодавство містить низку норм, які захищають жінок з дітьми від звільнення

За будь-яких економічних криз однією з найбільш вразливих категорій стають жінки. У період пандемії після закриття садочків та шкіл це виявилось ще більш очевидним.

Однак українське законодавство має ряд норм, які мають допомогти поєднувати трудові обов’язки та материнство, зокрема і в період карантину. Про це пише Соцпортал.

Категорії жінок, які захищені від звільнення:

• вагітні;
• з дітьми до 3 років або до 6 років при медичних показаннях;
• з дітьми з інвалідністью;
• матері (або батьки), що самостійно виховують дитину до 14 років.

Кодекс законів про працю суворо забороняє звільняти жінок з дітьми до 3 років або одиноку матір чи батька з дитиною віком до 14 років. Навіть під час повної ліквідації підприємства їм мають запропонувати інше місце. Таке порушення може кваліфікуватись за статтею 172 Кримінального кодексу «Грубе порушення законодавства про працю». Навіть у разі, коли заява на звільнення була формально написана «за власним бажанням», при наявності доказів тиску її можна оскаржити.

Так само КЗпП суворо забороняє звільнення матерів з дітьми з особливими потребами. А також дає право користуватися матері або іншому члену родини оплачуваним лікарняним у разі хвороби дитини. До того ж, матері двох і більше дітей чи дітей з інвалідністю мають право на додаткові 10 днів до оплачуваної відпустки, що особливо актуально під час карантину.

Наказ Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року та «Карантинні закони» вказують, що всі, хто може виконувати роботу дистанційно, мають бути переведені у відповідний режим. У іншому випадку працівникам мають запропонувати скористатися відпусткою – щорічною оплачуваною або неоплачуваною.

Для матерів та батьків з дітьми до 14 років окремим положенням статті 25 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустка на період карантину надається без збереження зарплати, однак в обов’язковому порядку.

Однак відпустки без збереження зарплати за власним бажанням при відсутності такого бажання також бути не може. Працівники можуть підняти питання про введення простою та претендувати на 2/3 окладу. Як показує практика, це в багатьох випадках залежить саме від їх активності.

На жаль, висока тіньова зайнятість або самозайнятість ці права матерів нівелює. На практиці з порушеннями стикаються навіть працівниці держустанов або бюджетної сфери.

«Жодним нормативним актом не визначено обов’язок роботодавця вирішувати сімейні проблеми працівників», – йдеться у відповіді керівника на прохання жінки з дитиною дозволити працювати дистанційно.

«Повідомлення про звільнення отримали всі працівники стаціонару. Навіть тих, хто в декреті, хотіли звільнити», – розповіла медсестра, яка самостійно виховує дитину та потрапила під скорочення.

«На початку карантину обидва перехворіли з температурою під 40, але лікарі навіть не прийшли до нас. Пощастило, що почався карантин і дистанційна робота, інакше могли звільнити, тому що доглядати за дітьми потрібно було цілодобово», – розповіла мати двох дітей. При цьому в двох перших випадках жінки готові боротися за свої права в суді.

Нагадаємо,зареєструвалися як безробітні протягом карантину (з 12.03.2020) – 202 946 осіб, що майже удвічі більше, ніж за відповідний період минулого року. Допомога по безробіттю уже виплачується 150,7 тис. людей, що більш, ніж удвічі більше ніж за перші 5 місяців минулого року, а саме на 232,9%.