Українському ринку сірчаної кислоти загрожує монополія - експерт

На українському ринку сірчаної кислоти повинна бути конкуренція, але замість цього Україні загрожує монополія. Таку думку в коментарі бізнес-порталу UAprom висловив Сергій Середа, директор «Захід», що займається імпортом сірчаної кислоти в Україну.

Нагадаємо, в серпні минулого року СхідГЗК і «Сумихімпром», що займають домінувальне місце на ринку сірчаної кислоти, звернулися в МЕРТ зі скаргою на імпорт цієї сировини, який, на їхню думку, завдає шкоди українським хімікам.

У свою чергу, чиновники Мінекономторгівлі, без будь-яких попередніх досліджень, відкрили спеціальне розслідування.

«Наше ставлення до цього розслідування, звичайно ж, негативне. Я думаю, що має ринок регулювати всі ці відносини, повинна бути конкуренція. А наші виробники-монополісти хочуть преференцій на ринку», - сказав Середа.

За його словами, наразі обсяги імпорту сірчаної кислоти в Україну не дотягують навіть до 10% від внутрішнього виробництва цієї сировини.

«Імпорт не робить погоди на ринку. Більш того, він виступає своєрідною підстраховкою, коли українські виробники зупиняють обладнання на ремонт, щоб не виник дефіцит», - зазначив він. При цьому Середа нагадав, що в лютому під час дебатів у МЕРТ підприємства гірничо-металургійного комплексу, основні споживачі сірчаної кислоти в Україні, в один голос заявили, що ринок не можна закривати. «Тому що в 2017 році виникла ситуація, коли «Нафтан» (білоруський виробник сірчаної кислоти – ред.) зупинився на плановий ремонт. І у вітчизняних метпідприємств відразу ж виникли великі проблеми із забезпеченням цією сировиною, оскільки в українських виробників також були технічні проблеми. У СхідГЗК дуже старе обладнання, там постійні аварійні ситуації. Він не міг запуститися три місяці», - розповів директор ТОВ «Захід».

За його словами, цей період більшість споживачів пройшло на технологічному мінімумі, який обов'язковий на метпідприємствах. «Могло навіть дійти до екологічної катастрофи», - застеріг він.

Середа також підкреслив, що в Україні не вистачає спеціалізованих цистерн для перевезення сірчаної кислоти, а наявний рухомий склад перебуває у жалюгідному стані. Тому його дефіцит традиційно покривався за рахунок імпорту.