В Антимонопольному комітеті розказали, що ховається за темними вікнами вуличних «державних лотерей»

У чинному законодавстві України визначення «лотерея» дозволяє під виглядом лотереї проводити азартні ігри. В тому числі, і на гральних автоматах. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявила державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська.

«Звичайно, такі лотерейні салони можна закривати, — говорить Загребельська. — Це компетенція правоохоронців, але чи можливо це суто фізично? Їх дуже багато. Для того, щоб закрити один такий заклад, треба прийти, вилучити обладнання, відправити його на експертизу, яка буде проводитися державним коштом, знайти тих, кому належать гральні автомати, і, можливо, притягнути їх до відповідальності».

За її словами, на кожному етапі цього процесу є великі правові складнощі: «За законом, оператор не несе жодної відповідальності за розповсюджувача. Всі салони, які ви бачите, це розповсюджувачі лотерей. Ті ж самі оператори можуть сказати: «Ми відповідальності за розповсюджувачів не несемо».

Читайте також: Джек-пот для депутата Третьякова. Як одіозний політик будує лотерейну імперію 

На думку Загребельської, цю ситуацію можна змінити новими ліцензійними умовами. Можна обмежити розташування салонів, сертифікувати обладнання. Це означатиме, що в цей зал потрапить тільки те обладнання, на яке держава поставила штамп про те, що воно лотерейне. Розповсюджувачу доведеться пройти експертизу обладнання, занести його в реєстр і тільки після цього встановити його.

«Також у ліцензії можна передбачити, що оператор несе відповідальність за розповсюджувача. Вже в подальшому, коли в обладнання буде інтегрований GPS-трекер, на ньому буде стояти QR-код, все буде дуже просто. Співробітник правоохоронних органів або будь-хто зможе прийти з мобільним телефоном, і перевірити, чи є це обладнання в єдиному реєстрі. Якщо його не буде в реєстрі, то це нелегальне обладнання, його конфіскують без жодних експертиз. За допомогою цієї системи можна визначити навіть, скільки ставок було зроблено протягом певного часу і скільки було видано готівки як призового фонду», — пояснила Загребельська.

Нагадаємо, «лотерейна» війна Антимонопольного комітету та уряду  точиться вже близько року. У травні 2017-го АМКУ не погодив проект нових ліцензійних умов для операторів лотерейного ринку. Як стверджують у Комітеті, запропоновані Мінфіном ліцензійні умови, спрямовані на те, щоб в Україні з’явився лотерейний монополіст. Нині ж на цьому ринку працюють три компанії - «УНЛ», «МСЛ» та «Патріот». Проте з ухваленням нового проекту робота двох останніх стане неможливою, по суті, залишиться лише «УНЛ», яку пов’язують з депутатом від «БПП» Олександром Третьяковим.

Повну версію інтерв’ю читайте тут: Агія Загребельська: Антимонопольний комітет наступив на хвіст дуже впливовим людям на лотерейному ринку.