Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Екс-посол ЄС в Росії Вігаудас Ушацкас: Після масової висилки російських дипломатів може бути тільки розрив дипвідносин

    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    Екс-посол ЄС в Росії Вігаудас Ушацкас - Екс-посол ЄС в Росії Вігаудас Ушацкас: Після масової висилки російських дипломатів може бути тільки розрив дипвідносин
    Екс-посол ЄС в Росії Вігаудас Ушацкас

    «Сукупність проблем в Україні може вплинути на ухвалення різких рішень з боку Єврокомісії»

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про дзеркальне вислання західних дипломатів. Це - відповідь на аналогічних крок багатьох країн щодо Росії. Це найбільший дипломатичний конфлікт між Заходом і Росією з часів Холодної війни. Загострення відносин почалося після жорсткої реакції Великобританії, яка вважає Кремль причетним до отруєння екс-розвідника Сергія Скрипаля.

    «Главком» поспілкувався із колишнім послом Європейського Союзу в Росії, а нині керівником Інституту Європи у Каунаському технічному університеті Вігаудасом Ушацкасом. Екс-посол прогнозує, до якої стадії може дійти нинішній дипломатичний конфлікт, а також пояснює, чому Європа і весь цивілізований світ визнають Путіна легітимним правителем, попри те, що у вибори в Криму називає незаконним. Дипломат також коментує суто українську проблему: чи може скандал з е-декларуванням, яке влада примусила здійснювати громадських активістів, зупинити «безвіз» для України.

    Багато європейських держав видворили російських дипломатів у зв'язку з отруєнням Сергій Скрипаля. Якими можуть наслідки цих кроків?

    Наслідки складно передбачити. Але так була продемонстрована солідарність із Великобританією в той момент коли сама Британія веде перемовини про вихід із Європейського Союзу. Тобто країни і суспільства, які розділяють цінності демократії, верховенство закону і свободи, роз’єднати не так легко, неможливо. Попри розмови про розбіжності щодо виходу з ЄС, Євросоюз виступає солідарно з Великобританією проти тих дій, які вчинила Росія у Солсбері. Це вперше у дипломатичній історії 26 країн відкликали більше 160 російських дипломатів. Цей крок надсилає ясний сигнал: на такі дії Росії очі ніхто не закриватиме.

    Якими критеріями керується держава, ухвалюючи рішення про висилку того чи іншого дипломата?

    Рішення визначається тим, які методи використовує співробітник посольства зі статусом дипломата. Як показав останній приклад, більше 160 громадян Росії не діяли відповідно до Віденської конвенції, а саме збирали інформацію і взагалі поводилися. У світі є практика, що діяльність дипломатів і їхня діяльність відстежується. Але не одразу ухвалюється рішення про висилку. Цього разу це було не тільки розірвання розвідувальної мережі, а й політичний крок, щоби показати солідарність із Великобританією. Очевидно, що цей список дипломатів, які поводилися не у відповідності зі статусом дипломата уже був у Заходу. Просто рішення було ухвалене на підтримку Британії.

    Виходить так, що країни, навіть знаючи про те, що певні російські дипломати є шпигунами, не висилають їх одразу, а шукають привід, яким цього разу стало отруєння Скрипаля?

    Буває по-різному. Розвідка стежить за ними, але не одразу ухвалюється рішення про відкликання дипломата. Чим довше такий дипломат перебуває під наглядом, тим більше розвідка може зібрати про нього інформацію: з ким спілкується, як і яку інформацію збирає, чи є факти передачі грошей. Все це є ретельною роботою, яка триває кілька років. Тільки після цього ухвалюється рішення. Згадайте приклад Нової Зеландії. Контррозвідка цієї країни не знайшла у себе російських дипломатів, які би поводилися всупереч Віденській конвенції і вели розвідувальну роботу. Тобто конкретно в цьому випадку не було причин для висилання. Щодо інших прикладів, то під ними є конкретні факти, конкретні зібрані матеріали. Можливо, вони були б і пізніше озвучені, але через події у Великобританії союзники ухвалили рішення якраз у цей конкретний момент.    

    Оскільки імена і посади висланих дипломатів рідко повідомляються, чи немає небезпеки, що окремі країни висилають звичайних клерків, щоб не псувати відносини з Росією?

    В дипломатичній практиці прізвища не оголошуються. Тільки у рідкісних випадках, коли бувають якісь гучні обставини. А так, за обопільною практикою імена і прізвища людей, які працюють дипломатами не у відповідності до статусу дипломата, їх обличчя не показуються публічно.

    Тобто імітація підтримки Лондона окремими країнами таки може бути?



    Дуже складно відповісти на це питання, не маючи конкретної інформації. А якісь висновки робити було би безвідповідально. Упевнений, що певні інституції, які займаються цим питанням, незалежно від того Литва це, Італія чи Німеччина, ухвалюють ці рішення на основі інформації, наданої професіоналами.


    Екс-посол ЄС в Росії Вігаудас Ушацкас
    Екс-посол ЄС в Росії Вігаудас Ушацкас

    Чи дійсно серед російських дипломатів половина шпигунів?

    Було б не професійно з мого боку гадати про це. Робота дипломата – це робота, яка пов’язана зі збором інформації. Питання в тому, як ти збираєш інформацію, легально чи нелегально. Ми усі дипломати читаємо газети, сайти, стежимо за новинами, передаємо свій аналіз, оцінки, пропозиції і рекомендації своїм урядам. Але якщо дипломат займається не тільки аналізом публічних зустрічей, намагається когось підкупити, у когось викрасти секретні документи, інформацію, це вже не відповідає статусу дипломата.

    Для консультацій з Москви до Брюсселя відбув ваш колега, посол ЄС в Росії Маркус Едерер. Що означають такі консультації, які варіанти дій можуть бути у Брюсселю?

    Відкликання посла для консультацій є одним з найрізкіших дипломатичних демаршів, коли висловлюється невдоволення і незгода конкретними діями уряду, в цьому випадку Росії. Наступним кроком після відкликання посла було би призупинення дипломатичних відносин. Відкликання посла – це дуже сильний сигнал про те, що усі 28 країн Європейського Союзу демонструють протест у зв’язку з подіями у Солсбері.

    Чому ще потрібно статись, щоб справа дійшла до розриву дипвідносин з Росією?

    Я не думаю, що до цього дійде. Задача дипломатичної служби підтримувати відносини з різними країнами. Укріплювати відносини із союзниками, а також підтримувати контакти, хоча б мінімальні, з тими країнами, з якими багато в чому незгодні або навіть ворожі. Що стосується Києва і Москви, то ви ж підтримуєте ці відносини тому, що важливо, аби в Москві було посольство, яке б аналізувало події, які відбуваються в Росії. Це важливо і для України, і для Європейського Союзу.

    Є приклад Грузії, яка після агресії Росії у 2008-у році розірвала відносини з РФ.

    Це вже найрадикальніший приклад. Хоча і досі грузини мають свого тимчасово повіреного представника, який офіційно працює під егідою посольства Швейцарії. (5 березня 2009 року за участю посольства Швейцарії у РФ була відкрита Секція інтересів Грузії - «Главком»).

    З одного боку, Європейська служба зовнішніх дій (European External Action Service) заявила про невизнання проведення виборів президента Росії на анексованому Кримському півострові. З іншого боку, жодна держава в ЄС не засумнівався в легітимності обрання Путіна. Не бачите протиріч у такій позиції?

    Я не казав би про протиріччя. Але про деяку непослідовність це говорить. Тому що самі вибори не були повністю чесними, демократичними, про що говорили оглядачі. Я маю на увазі, що із самого початку опозиційним силам не був даний доступ до засобів масової інформації, вільний доступ до виборця. З іншого боку, ніхто ж не сумнівається, що більшість отримав Путін, що він виграв вибори, хоча вони не були повністю чесними, рівними, демократичними. Факт в тому, що він є президентом і з ним потрібно буде спілкуватися. Чи правильно зробили лідери деяких європейських країн, що поспішили привітати його? Думаю, можна було і не поспішати.

    Дуже важливе для України питання - будівництво «Північного потоку-2». Німеччина дала дозвіл компанії Nord Stream 2 AG на будівництво. З урахуванням того, що ще не погодили це питання Данія, Швеція та Фінляндія, як ви оцінюєте перспективу газопроводу?

    Сам факт будівництва я оцінюю негативно, тому що це не відповідає цілям Енергетичної стратегії Європейського Союзу. Про це висловлювалася і Європейська комісія. Мені шкода, що влада Німеччини, яка надала дозвіл на будівництво, непослідовно поводиться. Якщо ми відкриємо Скриньку Пандори, якщо одна країна робитиме для себе винятки, то і інші країни робитимуть. І такої єдності, послідовності Євросоюзу, виконання своїх зобов’язань, дотримання стратегії щодо диверсифікації маршрутів і енергетичних джерел вже не буде.

    Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс 28 березня в своїй заяві підкреслив, що Північний потік-2 повинен відповідати європейському законодавству. Проект в нинішньому стані йому відповідає?

    Позиція Єврокомісії щодо Північного потоку-2 говорить про те, що він не відповідає цілям Енергостратегії, тобто не сприяє диверсифікації маршрутів. Саме тому я кажу, що шкодую про ухвалене рішення Німеччини. Сподіваюся, що є якісь важелі, які б не дозволили реалізацію цього проекту.

    Якщо говорити про важелі, то у США на законодавчому рівні закріплено, що газогін «Північний потік-2» становить загрозу для Європи, тобто США зобов'язані протистояти реалізації цього проекту. Якою може бути реакція США на дії Німеччини і яким чином це може загрожувати єдності Європи?

    Складно сказати, адже у нас (у Європи) із США і без того є немало проблем у відносинах, у торгівлі і інших справах, які, щоправда, все ж вирішуються. Я б акцент робив на нашій домашній роботі, яку ми у Євросоюзі повинні робити. Я хотів би, щоби Німеччина, яка є ключовою країною ЄС, ядром інтеграційних процесів, все таки показала приклад і собі, і іншим: як потрібно дотримуватися тих стратегій, яких дотримуються всіма 28 країнами Євросоюзу. Це стосується і енергетичних стратегій, що, звичайно, не сприяє поліпшенню відносин України з Росією.

    Європейський комісар з питань європейської політики сусідства Йоханнес Ган зробив вкрай жорстку заяву, звинувативши українську владу у невиконанні обіцянок через зобов’язання антикорупційним активістам подавати декларації до 1 квітня. Якщо українська влада не відреагує, чи може йтися про позбавлення України «безвізу»? Якою може бути реакція об’єднаної Європи?

    ЄС дуже уважно стежить за тим, як виконуються положення про асоціацію з ЄС з боку України. Але також він стежить за тим, як виконуються усі зобов’язання України щодо боротьби із корупцією. Те, що чиновники мають подавати декларації, – дуже позитивно. Але те, щоби це зобов’язували робити представників некомерційних антикорупційних організацій, організацій з прав людини – це сприймається як перебір і оцінюється як репресивні заходи до громадянського суспільства. Пам’ятаю, що є і деякі інші речі, які не виконуються Україною поки що, зокрема створення Антикорупційного суду. На мій погляд, сукупність таких проблем може вплинути на ухвалення різких рішень з боку Єврокомісії.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ