рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Очільниця штабу «Голосу» Інна Совсун: Для Притули – це серйозно

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    <span>Керівниця штабу &laquo;Голосу&raquo; та заступниця голови партії Інна Совсун</span> - Очільниця штабу «Голосу» Інна Совсун: Для Притули – це серйозно
    Керівниця штабу «Голосу» та заступниця голови партії Інна Совсун
    фото: goloszmin.org

    «Наявність рейтингу у Пальчевського страшна сама по собі»

    Для партії «Голос» місцеві вибори можуть стати останнім шансом. Політичній силі романтиків-ідеалістів необхідно конче довести, що вона не випадково опинилася в українській політиці. «Голос», який до Верховної Ради привів Святослав Вакарчук, почав стрімко втрачати рейтинг вже в перший рік перебування у стінах парламенту. А здача депутатського мандату фронтменом, друга за політичну кар’єру Вакарчука, стала приводом для насмішок опонентів і розчарування прихильників.

    Втім завчасно ставити на собі хрест у «Голосі» не поспішають. Партія розраховує на пристойні результати на місцевих виборах в ядерних для себе регіонах. Після відходу Вакарчука на авансцену «Голосу» вийшло нове впізнаване обличчя – шоумен Сергій Притула балотується в мери Києва.

    У молодій партії причини проблем шукають не тільки в собі, а кивають на нібито об’єктивні фактори. Такими вважають підступні дії досвідчених політичних конкурентів, до боротьби з якими нові обличчя виявились просто неготовими.  Керівниця штабу «Голосу» та заступниця голови партії Інна Совсун розповіла «Главкому», яку планку поставила політсила на цих виборах, яку роль в ній досі відіграє Вакарчук та чим «голосята» відрізняються від низки інших проєктів правого флангу.

    «Ми йдемо у 20 регіонах»

    «Голос» із самого початку не збирався виставляти своїх кандидатів по всій країні, адекватно розуміючи свої шанси. У скількох областях ви будете брати участь у виборах?

    Ми йдемо по 20 регіонах. Не йдемо лише в Донецькій, Луганській, Сумській, Миколаївській областях. В інших регіонах ситуація різна: наприклад, у Львівській та Тернопільській ми йдемо в ради всіх рівнів – від області до дрібних сіл, а от у Харківській – тільки по місту. Це залежить від різних факторів: рівня нашої підтримки в регіоні, нашої спроможності там, наявності функціонуючого партійного осередку і так далі.

    Тобто, умовно кажучи, в Сумській та Миколаївській областях у вас просто немає команд?

    У нас там є потужні команди однодумців, але створення на їх базі партійного осередку – окрема робота, яка у цих двох регіонах ще не була завершена на момент старту передвиборчої кампанії.

    А чому так? Той же Комітет виборців України констатує, що такі молоді партії як «Слуга народу» та «Голос» весь цей час ніяк не займалися партійним будівництвом. Тож логічно, що ви стикнулися з проблемою, про яку кажете.

    Я не кажу, що ми зробили щось ідеально за цей рік, але говорити, що зовсім ніякого партійного будівництва не відбувалося, було б неправильним. Насправді, в деяких регіонах у нас осередки працювали і порівняно добре. Це, насамперед, Західна Україна і Київ. Київський осередок періодично проводив якісь заходи, львівський взагалі постійно надсилає запрошення на події, що вони організовують…

    До того ж, останні пів року було важко через Covid. Ми ж нова партія, що створювалась з нуля, тож нам треба було промалювати управлінську структуру партії, процедури, визначити, як у нас приймаються рішення, хто за що відповідальний і так далі. І, звичайно, раптовий карантин змінив наш режим роботи. Інші перепони теж є об’єктивними, і ми про них відверто кажемо: розбудова партії – це не дешево. Особливо якщо не брати грошей у олігархів, як ми. Ми зараз фандрейзимо на місцях: йдемо до бізнесменів чи до звичайних громадян і кажемо їм: хлопці і дівчата, якщо ви зараз нам дасте гроші, то в результаті ми отримаємо стільки-то депутатів у міській раді.

    Це хто до них йде – регіональний керівник партії? Чи пошук грошей центральний апарат курує?      

    По-різному відбувається. Ми хочемо, щоб це більше відбувалося на місцевому рівні, але питання можуть вирішуватись і з Києва на рівні керівництва партії.

    Ви намагаєтеся виходити на так званих ресурсних людей на місцях, аби вони балотувались від вашої партії і самі могли оплатити не тільки свою кампанію, а й партії в регіоні загалом?

    У такому випадку це була б ситуація, коли можливість бути обраним залежала б від наявності у тебе грошей. Це було б неправильно і недемократично, бо у багатьох людей, які є фаховими класними спеціалістами, немає ресурсів. Наприклад, якщо це – викладач в університеті. Ти не можеш очікувати, що в таких людей будуть гроші, але тобі потрібна їхня експертиза. У нас ніколи не було принципу, щоб ми розподіляли місця в залежності від наявності грошей в кандидатів, хоча деякі партії це практикують.


    Святослав Вакарчук
    Святослав Вакарчук

    «Концертів не буде»

    Якби Вакарчук не склав депутатський мандат, гроші знаходилися б легше?

    Я би не сказала. Здача Славою мандату збіглася з початком передвиборчої кампанії, коли мобілізувати ресурси на партію все-таки легше, ніж в міжвиборчий період. Тому, з одного боку, Слава здав мандат, а з іншого – прогресивні потенційні донори на той момент шукали, кого можна підтримати на місцевих виборах і розуміли, що єдині, кого можна підтримувати, – це «Голос». Тому ми не побачили стрімкого падіння обсягу фінансування, скоріше, навпаки.

    А Святослав взагалі якось задіяний у цій кампанії? Він з вами їздить, агітує?

    Так, їздить. От минулого тижня наші львівські однопартійці проводили конференцію з висунення кандидатів та невелику фандрейзингову подію, на якій збирали гроші на міську кампанію. Власне, Слава їздив туди від партії і допомагав збирати гроші. У Черкаси також їздив. Коли він потрібний, ми можемо його залучати.

    А чи його персона допомагає? Через оці його постійні хитання він навпаки може вже дратувати людей?

    У Слави попри все є висока впізнаваність і високий рівень особистої довіри, він залишається частиною партії. Тож на сьогодні ми бачимо в його особі наш ресурс, який можемо використовувати у партійній розбудові.

    Але якихось концертів на підтримку «Голосу», як на парламентських, він давати не буде?

    Ні, концертів не буде. Хоча б тому, що з ними є очевидна проблема у вигляді карантину. Цей варіант ми навіть не обговорювали, але є якісь події, куди його запрошують, і він долучається, якщо може.

    Чи Вакарчук дивився списки, які ви висуваєте? Чи мав участь у формуванні презентованої топ-десятки?

    Він має слово як засновник партії, але у нас зараз вже досить чітко працюють процедури всередині. Насправді, у тій системі, яка вибудувана у нас, дуже складно будь-якій одній людині категорично впливати на прийняття рішень. На відміну від багатьох інших політичних сил, в «Голосі» відбувалося окреме засідання політради, яка складається з семи осіб, та погодження нею списків, прийняття рішень щодо фінансової підтримки кампанії в тому чи іншому регіоні.

    У кожному регіоні, області, місті Києві були створені номінаційні комітети, які складалися з трьох осіб, одна з яких – депутат, що відповідає за регіон, і двоє –представники місцевої організації. І на основі подання номінаційного комітету політрада приймала рішення. Можливо, це був надто формалізований процес, але ми робили це свідомо, аби в усіх була максимальна довіра до прийнятих рішень. І щоб ніхто навіть не підозрював, що хтось якийсь список «пофіксив».

    І все-таки – чи у Славка як засновника партії є якесь неформальне право вето на її рішення, певні прізвища?

    Ні. Якщо йому щось буде категорично не подобатися, він може це винести на розсуд політради, і вона буде вирішувати, наскільки обґрунтованими є його закиди. Він, як і будь-який інший член партії, має можливість винести якесь суперечливе питання, наприклад, щодо балотування якогось суперечливого кандидата, і це виноситься на політраду. Але це не є правом вето, а радше правом привернути увагу.

    «Підходи до кампаній в Харкові і Львові будуть відрізнятися»

    За рахунок чого ви збираєтесь у дуже стислі часові рамки наганяти рейтинг «Голосу», що об’єктивно просів, хоча б в базових регіонах?

    Тут є декілька механізмів. Наш основний ресурс — це люди, бо іншого немає. За грошима і впливом ми не наближаємося і ніколи не наблизимося до інших політичних сил. А от людей ми відбирали дуже уважно і прискіпливо і через це, на відміну від інших, не боїмося йти говорити напряму до виборців. Великою мірою кампанія буде побудована на такому прямому спілкуванні – від дверей до дверей, у дворах і так далі, якщо погода буде це дозволяти. В умовах карантину, до речі, це й можна буде робити тільки на вулиці. Другий механізм роботи — через онлайн, де й зосереджена великою мірою наша цільова аудиторія. В умовах карантину це є нашою перевагою, бо в багатьох інших партій не вся аудиторія має доступ до інтернету. Тому ми зараз дуже прицільно працюємо у напрямку «діджитал»-кампанії.

    На Західній Україні балотуватиметься дуже багато партій приблизно однакового, умовно кажучи, патріотичного та ультрапатріотичного спрямування. Чим ви будете доводити виборцям, що від них відрізняєтеся? Умовно кажучи, чому ви – це не «ЄС» і не «Самопоміч»?

    Відповідь проста – тому що ми не беремо корупціонерів у списки. На місцевому рівні це ж людям дуже добре видно. Вони ж бачать, хто фінансує кампанії, в тому числі у Львові, так званих партій, які претендують на монополію на патріотизм. Бачать, хто там у списках. Вочевидь, для цих партій патріотизм цілком може поєднуватися з тим, аби урвати собі шматочок пирога. У нас ви не знайдете жодної людини, яка буде звинувачена в будь-яких корупційних діях, і це є нашою ключовою перевагою. Звісно, ми на цьому будемо акцентувати і пояснювати, чим ми відрізняємося від інших політичних сил. От нам кажуть – давайте об’єднаємося. З ким – з людьми, які обкрадали суспільство? Ми на це не підписувались і ніколи не підпишемось.

    Аби пояснювати, чим ви відрізняєтесь від партій зі схожими гаслами, вам треба буде тикати пальцем в конкретні політичні сили і казати – от той і той там є корупціонерами. Тобто ви готуєтесь до агресивної кампанії?

    Ми ж говоримо про різні кампанії у різних місцях. І підходи до кампаній в Харкові і Львові будуть відрізнятися, бо там різні загрози і різні конкуренти, по-різному позиціоновані. Так, ми плануємо на це вказувати, але не збираємося займатися «чорнухою» і вигадувати щось. На відміну від наших опонентів, які дуже хотіли представити нас своїми молодшими братами, а при цьому поширювали «чорнушні» матеріали по соцмережах.

    Слова лідерки вашої партії Кіри Рудик, що Порошенко для «Голосу» є більшим ворогом, ніж Зеленський, здійняли шквал критики. Після цього Рудик навіть довелося виправдовуватись, що вона вважає його не ворогом, а лише конкурентом. Це ви про «Європейську солідарність» в контексті «чорнухи» зараз кажете чи хто вас ще «молодшими братами» називав?

    В наш час, коли будь-яка партія за гроші мільярдера може назвати і рекламувати себе як суперпатріотичну, треба дивитись не тільки на гасла. Можна скільки завгодно бити себе в груди щодо любові до армії, але Свинарчуків нікуди не дінеш. Там, де починається розмова про необхідність боротьби з корупцією в Україні, стає зрозумілим, наскільки ми різні не тільки з «Європейською солідарністю», а й фактично з усіма іншими партіями, представленими в парламенті.

    Тобто гасла для різних регіонів країни у «Голосу» будуть різними?

    Гасла – ні. У нас є гасло, що ми – єдина політична сила, яка є європейського спрямування і бореться з корупцією. Наше позиціонування не змінюється ніде, але оскільки опоненти в Харкові і у Львові будуть сильно відрізнятися, доводити свою позицію в різних містах і регіонах можна по-різному.


    Сергій Притула (фото: facebook)
    Сергій Притула (фото: facebook)

    «У Кличка дуже високий рівень підтримки»

    Можете назвати результат, який влаштує «Голос» на цих місцевих виборах?

    Ми досить реалістично підходимо до кампанії, розуміючи, що знаходимось на ранніх етапах становлення. Тому не хочемо зараз кричати, що візьмемо скрізь більшість чи щось таке. Але нам хотілося би підтвердити з певною похибкою результати, які ми мали на парламентських виборах у тих областях та містах, де ми йдемо. Умовно кажучи, ми знаємо показники по Одесі на минулій парламентській кампанії і нам хотілося би їх втримати на місцевій кампанії. Ми хочемо максимально мобілізувати наявних виборців і зайти в місцеві ради там, де балотуємось. Якщо ж казати про ті регіони, де минулого року у «Голосу» не було високого рівня підтримки, там стоять реалістичні показники 5–5.1%.

    Тобто аби тільки подолати бар’єр.

    Так, але у Львові чи Києві у нас амбітніші цілі. І ще в Черкасах, до речі, у нас дуже фантастична команда, яка рік реально працювала. Вони – супермолодці. Щодо мерських кампаній в обласних центрах, то є три-чотири, де ми реально розраховуємо на другий тур.

    З ваших слів можна зрозуміти, що ви всіх учасників процесу розглядаєте виключно як конкурентів. Тобто ні з ким не буде ніяких пактів про ненапад чи допомоги один одному в комісіях?

    До нас у списки, наприклад, потрапили люди з позапарламентських партій, які не йдуть окремо –  таких, як «Демальянс». Оце той рівень співпраці, який у нас є на сьогодні. А так – хай перемагає кращий.

    Наскільки ви вірите в шанси Сергія Притули в Києві? Це фактично єдине впізнаване медійне обличчя, яке зараз лишилось в «Голосі».

    Коли я вранці приходжу в офіс, то бувало таке, що Сергій вже годину зустрічається там з профільними експертами з того чи іншого напрямку, щоб зрозуміти, якою є ситуація з мостами в Києві, транспортом, медициною, освітою… Для мене він не видається людиною, яка просто дала можливість використати на бордах своє обличчя. Я бачу, що для нього це серйозно, він інвестує свій час, аби розібратися в питаннях, в яких мер має розбиратися. Сергій – член політради, бере участь у її засіданнях і, коли ми обговорювали балотування, списки і так далі, у нього була своя позиція. Тобто він включений у процеси – це я вам можу гарантувати.

    Щодо його шансів, то, за соціологією, ми, з одного боку, бачимо, що у Кличка є дуже високий рівень підтримки, але соціологія залежить, мені здається, від того, хто її замовив. Та соціологія, яку замовляли ми, показує, що у Сергія другий рівень підтримки по Києву після чинного мера. Зараз ми розраховуємо на другий тур і над цим працюємо. І у випадку потрапляння Сергія до другого туру стають можливими дуже різні сценарії.

    Вас здивувало, що він поглинає рейтинг Андрія Пальчевського – тобто теж шоумена, але з зовсім протилежними поглядами?

    Наявність рейтингу у Пальчевського – це страшно само по собі. Якщо його вдається трохи зменшувати, то це вже позитивно.

    Павло Вуєць, «Главком»



    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies