рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Леонід Ємець: Мене покоробило, коли «Голос» знайшов головного ворога – Порошенка

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Екснардеп Леонід Ємець - Леонід Ємець: Мене покоробило, коли «Голос» знайшов головного ворога – Порошенка
    Екснардеп Леонід Ємець

    Екснардеп пояснив, чому подався із «Голосу» до «Європейської солідарності»

    На з’їзді партії «Європейська солідарність», де була представлена команда, яка поведе партію Петра Порошенка на місцеві вибори, був помічений екснардеп Леонід Ємець. За свою політичну кар’єру Ємець встиг змінити кілька партійних брендів – це і «Наша Україна», і «Батьківщина», і «Народний фронт». На минулих парламентських виборах, коли стало зрозуміло, що «Фронт» як самостійний проєкт завмер, Ємець балотувався по своєму столичному округу від модного та прогресивного на той момент «Голосу». Але, як і багато хто, його змела «зелена хвиля». І ось наразі екснардеп – вже в команді експрезидента Порошенка.

    У розмові з «Главкомом» Леонід Ємець пояснює, після чого розійшлися його шляхи з «Голосом» та закликає до повторення експерименту 2012 року, коли вся опозиція Януковичу об’єдналася під прапорами «Батьківщини». Щоправда, тепер Ємець пропонує обрати для цього вже не біло-сердечні прапори.

    Чому ви стали членом команди «Європейської солідарності»? Ви ж балотувались на останніх парламентських виборах від «Голосу» – не вірите більше в перспективи цієї партії?

    Ми зараз реально бачимо, що Зеленський та його команда – люди тимчасові, їхні рейтинги падають. Ніякої особливої надії на те, що вони завтра стануть професійними державниками, точно немає. Це означає, що буквально за пару років ця команда просто піде. Але що далі?

    За соціологією, на другому місці йде ОПЗЖ, там ще десь маячить партія Шарія… Взагалі сьогодні ОПЗЖ повністю акумулювала в собі формат прихильників «руського міра», думаю, вони і Шарія зараз під’їдять. Очевидно, що у них буде дуже сильний кандидат в президенти. Ці хлопці від опозиції мають лише назву – вони антиукраїнські і вся їхня діяльність направлена на догоду Росії і Путіна, аби знищити нашу країну. Цю навалу ми маємо зупиняти. Але поки всі патріотичні сили будуть розпорошені по дрібних партійках, шансів на реальний політичний супротив і політичну перемогу нема. Ми розуміємо, що має бути об’єднання, як в 2012 році.

    Тоді було об’єднання на базі «Батьківщини» Юлії Тимошенко.

    «Батьківщина» була базою, бо хтось мав стати базою. Давайте реально дивитися на речі: на сьогодні «ЄС» є найпотужнішою політичною силою патріотичного спрямування. І ще мене, чесно кажучи, покоробило, коли серед усіх загроз в країні – таких як Путін, його сателіти в парламенті, три пропутінських телеканали і все таке інше – «Голос» знайшов головного ворога – Порошенка. Вибачте, я з тим категорично не згоден. Не з любові до Петра Олексійовича, а в принципі з такою постановкою питання, що ми маємо визначити одну патріотичну силу як головного ворога. У мене це в голові не вкладається.

    Тобто після цієї заяви Кіри Рудик у вас виникло бажання доєднатися до «Солідарності»? Чи після відходу з «Голосу» Вакарчука?

    Там все наклалося. Я до цього зустрічався багато з ким і намагався переконати: давайте хоч зараз – за декілька років до парламентських і президентських кампаній – почнемо готуватися до об’єднання. Дивіться: якби на ці парламентські вибори в Києві «Голос», «ЄС», окремі політики просто переговорили між собою і домовилися не заважати один одному, ми б, як мінімум, декілька округів забрали «залізобетонно». У мене розрив від кандидата «Слуги народу» склав декілька відсотків, а після мене третє місце – кандидат від «ЄС», четверте – Роман Безсмертний. Якби ми просто домовилися про співпрацю у Києві, то не допустили б пару депутатів від «слуг» до парламенту.

    Тоді були такі спроби домовитися?

    На кожних виборах такі спроби є, але вони закінчуються нічим. Єдиний раз коли нам вдалося об’єднатися – це 2012 рік, коли реально приперли до стінки і всі реально розуміли: або ми зараз об’єднуємося, або нам персонально і всій державі капець. Я вважаю, що зараз ми стоїмо перед такою загрозою: якщо на наступних виборах «руський мір» отримає тут перевагу (при цьому це буде легітимно обрана влада), частина суспільства цього не прийме і це закінчиться реальним розколом України. Зараз просто не той час, коли ми маємо гратися в якісь персональні історії.


    Володимир Зеленський
    Леонід Ємець вважає, що Володимир Зеленський наближає наступ «руського миру»

    «Зеленський зараз просто передає владу ОПЗЖ»

    Вам не здається, що рік тому якраз феноменальний показник «Слуги народу», яку ви так критикуєте, якраз убезпечив від переможної ходи «руського миру»? Бо, за великим рахунком, це все ж патріотична сила, хоча там є різні люди.

    В Офісі президента теж дивляться на рейтинги Зеленського і бачать, що шансів переобратися на другий термін в нього майже не залишилося…

    Чого б це? У нього зараз найбільший національний рейтинг, ще й з лишком.

    Лише рік пройшов, а рейтинг в районі 30%. Зараз пройдуть місцеві вибори, на яких вони проваляться автоматично плюс з економікою у нас жах…

    Слухайте, в опозиції з рейтингами не краще. У Порошенка він, може, потроху зростає, але дуже повільно. Та й на минулих виборах на якісь крихти, але «Батьківщина» таки випередила «Європейську солідарність».

    А які є варіанти? Чекати, поки створиться якась нова політсила? Вона не створюється на рівному місці. Всі учасники, які мають якусь активну позицію, вже себе давно проявили. Зараз є варіант: або сидіти по своїм партійкам, або реально займатися об’єднавчим процесом.

    Чесно кажучи, я довго над цим думав. І я бачу, що Зеленський зараз просто передає владу ОПЗЖ, це очевидно. Скасовується люстрація, повертаються старі «регіональні» кадри. Їх треба зупиняти. І тому переді мною просто став такий вибір. Після заяви керівника «Голосу» про те, що у нас головний ворог – Порошенко і «ЄС», я зрозумів, що «Голос» ні з ким об’єднуватися явно не планує.


    Сергій Притула
    Ємець: «Буду тільки радий, якщо Сергію Притулі вдасться зайти до Київради»

    «Буду тільки радий, якщо Притулі вдасться зайти до Київради»

    Після виборів, коли ви програли округ, чи брали якусь участь у житті «Голосу»?

    Вони на початку запрошували на засідання фракції, хоча не є членом партії. Ми в досить нормальних стосунках.

    Добре, керівництво не хоче об’єднуватися, а до рядових членів ви намагались достукатися?

    Рядовим членам треба приймати рішення, як і мені, кожному особисто, тому що позиція партії зрозуміла. Не можу відкрити подробиць, але йшов ряд інших об’єднавчих процесів на місцеві вибори, але вони теж завершилися нічим.

    Як вважаєте, у Сергія Притули, що балотуватиметься на мерських виборах в Києві від «Голосу», є якісь шанси? Чи тут теж потрібно було якесь об’єднання?

    Я знаю Сергія як волонтера, людину з патріотичною громадянською позицією, і це прекрасно, якщо такі люди будуть займатися ще й державницькою діяльністю, навіть на місцевому рівні. Київ – це стратегічна висота з двома мільйонами виборців. Це столиця, яка важлива для визначення, куди далі рухатиметься, наша країна. Ні для кого не є секретом, що по Києву під різними брендами, але за російські гроші, йде ряд команд, які фінансують начебто місцеві забудовники з партії ОПЗЖ (мова, вочевидь, про депутата від цієї партії – забудовника Вадима Столара«Главком»). А столиця архіважлива як частина політичного життя, тому віддавати столицю «руському міру» не можна нізащо. Тому буду тільки радий, якщо Притулі вдасться зайти до Київради.


    Юлія Тимошенко
    Ємець не сумнівається в патріотичних настроях Юлії Тимошенко, але зауважує,що на місцях треба «аналізувати ситуацію»

    «В патріотизмі Тимошенко я не сумніваюся»

    Зараз так склалося, що ультрапатріотичну нішу фактично окупувала «Європейська солідарність». А такі націоналістичні партії як «Свобода», не кажучи вже про дрібніші, поступово сходять з дистанції. Коли ви кажете про об’єднання, ви очікуєте, що такі сили можуть влитися до «ЄС»? Чи вони скоріше будуть заважати?

    У мене зі «Свободою» дуже довгий шлях взаємної співпраці, ми ніколи один одному не заважали. У нас в Києві з Андрієм Іллєнком пройдено такий шлях, що, хоч ми і в різних політсилах, ніколи конкурентами один одному, а тим паче ворогами, не були і не будемо. Як воно буде виглядати на місцевих чи парламентських виборах – питання відкрите. Якби були блоки, було б простіше. А так будемо спілкуватися між собою і завжди знайдемо зі «Свободою» спільну мову.

    А з «Батьківщиною», під прапорами якої ви стали депутатом, та навіть «Новий курс» для Тимошенко писали?

    Я б із задоволенням бачив всі патріотичні сили в єдиному русі. Від «Батьківщини» я не чув, що інші патріотичні сили є для них ідейними чи політичними ворогами. У мене з «Батьківщиною» дуже давні стосунки, я знаю таких людей як Юлія Володимирівна, Сергій Соболєв, Борис Тарасюк, в патріотизмі яких я не сумніваюся. А на місцевих рівнях треба аналізувати ситуацію.

    На минулих парламентських виборах проти вас на стовпах клеїли чорнуху: нагадували, скільки партій ви змінили за свою політичну кар’єру. І от у вас новий виток…

    По-перше, я не був в партії «Голос». «Батьківщина» свого часу була солянкою, зібраною із дев’яти партій. Я там був від «Фронту змін», який потім став «Народним фронтом», і після нього в жодній партії не перебував. По-друге, партія – це інструмент і якщо вона об’єднує найкращих спеціалістів, то це допомагає виконати ті завдання, які вона перед собою ставить. А завдання патріотичних партій єдине – сильна, незалежна, європейська українська держава. І на сьогодні це все концентрується в єдиному простому завданні – не дати «руському міру» знищити нашу країну. І от в цьому форматі я закликаю всіх об’єднуватися в одну команду.

    Якщо справа тільки в реваншу-антиреваншу «руського міру», про який ви постійно повторюєте, то можна сказати, що ОПЗЖ та «ЄС» з політтехнологічної точки зору просто не можуть існувати одна без одної…

    Не згоден з таким трактуванням. Якщо людина бореться з раком і заради цього концентрує всі свої фізичні, ментальні та інші можливості, то це не означає, що рак – це добре. Рак має одну мету – бити організм. Так і «руський мір» має одну єдину мету – знищити все українське. Тому у нас тут з ними ніяких ігор у піддавки, в принципі, бути не може. Якщо ми дамо слабину, вони нас просто знищать. Це не політична історія, а історія виживання. Тому з ОПЗЖ ми змушені грати на знищення: або вони – нас, або ми – їх.

    Павло Вуєць, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies