В’язниця для Саакашвілі. Чи спричинить повернення Міхо новий грузинський Майдан?

«Пішов ва-банк». Саме так більшість аналітиків розцінили повернення до Грузії опального експрезидента Міхеїла Саакашвілі. Дійсно, він неочікувано десантувався в країну напередодні першого туру місцевих виборів і зміг суттєво мобілізувати електорат «Єдиного національного фронту». Особливо, як кажуть його партійці, людей вразили кадри, як закованого у кайданки Саакашвілі співробітники правоохоронних органів доправили до Руставської в’язниці. Пізніше стало відомо, що до Грузії він потрапив у трейлері ще 1 жовтня.

Політично Саакашвілі дійсно не прогадав. За результатами місцевих виборів панівна партія «Грузинська мрія» набрала 46,69%, опозиційну силу «Єдиний національний рух» підтримали 30,7% виборців. Другий тур виборів мерів відбудеться вже за три тижні у п'яти великих самоврядних містах – Тбілісі, Руставі, Батумі, Кутаїсі та Поті, оскільки жоден із кандидатів не набирає необхідної кількості голосів для перемоги в першому турі. І у всіх містах представники «Єдиного національного руху» Саакашвілі мають шанси виграти.

Кадри, на яких співробітники правоохоронних органів доставляють Саакашвілі до Руставської в’язниці, облетіли всю країну (Фото: DW)

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що ніколи не помилує його. При цьому додала, що Грузія втомилася та мріє про мир та справедливість.

Що ж загрожує самому Саакашвілі (який зараз має українське громадянство)? Ще в червні 2018 року Саакашвілі заочно засудили в Грузії до шести років позбавлення волі у справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі, яке сталося у 2005 році. Саакашвілі назвав вирок незаконним. Окрім того, його засудили до трьох років позбавлення волі за помилування колишніх співробітників МВС. Ще дві справи зараз слухаються у суді, а після прибуття політика до Грузії проти нього порушили ще одну кримінальну справу, цього разу – за незаконний перетин грузинського кордону.

Чи може ув’язнення експрезидента спровокувати новий грузинський Майдан? І чим пояснюється стабільно високий рейтинг провладної «Грузинської мрії», яка прийшла до влади ще у 2013 році? Чому цю політичну силу підтримує більшість громадян Грузії?

З цими запитаннями «Главком» звернувся до грузинських експертів.

«Після другого туру, якщо знову будуть фальсифікації, хвиля протестів піде вгору»

Член політради партії «Єдиного національного руху», політолог Давид Беріташвілі вважає, що у Грузії зараз склалася ситуація, коли опозиції потрібно виконати два завдання: «Перше – це перемогти у другому турі на місцевих виборах у найбільших містах країни – Тбілісі, Руставі, Батумі, Кутаїсі та Поті. Раніше «Грузинська мрія» перемагала в першому турі та після дев’яти років монолітності це перший шанс опозиційної партії прийти до влади у ключових містах країни. Друге завдання – витягнути Міхеїла Саакашвілі з в’язниці».

«Якщо виграти у другому турі виборів, звісно, панівний режим буде ослабленим, тоді легше буде звільнити Міхеїла», – вважає Беріташвілі.

Відсутність протестів після арешту експрезидента за день до першого туру виборів політолог пояснює тим, що опозиціонери билися за кожен вкрадений голос на виборчих дільницях: «Майдан зараз неможливий, бо всі, хто зараз бореться за зміну режиму, знаходяться «у полі», а не на асфальті в центрі міста. Адже агітаційна кампанія почалась одразу після першого туру, йде серйозна боротьба за перемогу у другому. Тому саме зараз Майдан малоймовірний, але після другого туру, якщо знову будуть фальсифікації, хвиля протестів піде вгору».

«Приїзд Саакашвілі в Грузію його прихильники сприйняли з натхненням»

Директор Кавказького інституту миру, демократії та розвитку, професор Державного університету Іллі, політолог Гія Нодія теж вважає малоймовірним грузинський Майдан.

«Не думаю, що буде Майдан. Хоча протести будуть, але зараз не видно такого масштабу, щоб вони переросли в щось серйозне», – сказав він у коментарі «Главкому».

За словами Нодії, приїзд Саакашвілі в Грузію був сприйнятий його прихильниками з натхненням. «З іншого боку, – продовжує експерт, – його приїзд також мотивував і противників, це сприяло більшій поляризації суспільства та дещо вдарило по третіх партіях».

На запитання, чому з 2013 року «Грузинська мрія» постійно виграє вибори у «Єдиного національного руху», політолог зауважив: «Існує багато чинників. Якщо говорити конкретно про Саакашвілі та його партію, то у нього, з одного боку, багато вірних прихильників, але з іншого – високий антирейтинг. Багато людей побоюється його повернення до влади. І партія влади в основному грає на цьому. У неї немає особливих досягнень, якими вона могла б похвалитися. І вона представляє себе захисником від реваншу Саакашвілі».

«Щодо сильних сторін «Грузинської мрії», то вони себе асоціюють, як партія спокою та стабільності. А Саакашвілі асоціюється з нестабільністю, якимись потрясіннями. І влада заявляє: якщо хочете спокою та стабільності, то маєте голосувати за нас. Це перше», – підкреслює Нодія.

По-друге, наголошує експерт, «це – зв’язок «Грузинської мрії» з церквою, яка ослабла за останні три роки, але все одно залишається авторитетною організацією, хранителем національних традицій. Владі разом з церквою певною мірою вдалось утвердити імідж Саакашвілі як руйнівника традиційних підвалин. І цей мотив вони дуже сильно використовують».

Разом з тим Нодія зазначає, що «Грузинська мрія» нічого нового за останні вісім років не створила, але й не так багато зіпсувала: «Корупція все одно відносно низька. Думаю, вона збільшилася, з точки зору, елітної корупції, але масової корупції не виникло, економічний ріст уповільнився, але певною мірою він є. Інерційно та без особливого ентузіазму влада продовжує зовнішню політику інтеграції з ЄС. Невдоволених багато, але це не переросло в ненависть. Є багато сердитих людей, але для них більш-менш прийнятна ситуація, оскільки вона спокійна та стабільна, нічого страшного не відбувається».

У питанні видачі Саакашвілі Україні Нодія бачить плюси та мінуси. «Те, що експрезидент Грузії сидить у тюрмі, – пояснює політолог, – є подразником і негативним чинником для влади. Але з іншого боку – їхній базовий виборець хоче, щоб Саакашвілі сидів у в’язниці, хоче помсти. У цьому середовищі можливе рішення передати його Україні буде непопулярним. Тому у владі зараз говорять, що Саакашвілі має відсидіти увесь термін. Але це не означає, що точка зору не буде змінена. Це точно не відбудеться до другого туру, принаймні, бо «Грузинській мрії» потрібна мобілізація своїх основних прихильників. Усі стратегічні рішення в Грузії залежать від однієї людини – Іванішвілі. Як він прорахує у своїй голові, так і буде».

«Поляризація суспільства є наслідком боротьби між двома політичними силами»

Директор фонду «Європейська ініціатива – Ліберальна академія Тбілісі» Лаша Тугуші у коментарі «Главкому» погоджується з Гією Нодія в тому, що у Грузії сильно поляризоване суспільство.

«Одна частина населення з прихильністю ставиться до Міхеїла Саакашвілі, прихильники інших партій і безпартійні теж сумніваються щодо чесності рішень судів, а інша частина навпаки – підтримує арешт експрезидента та серйозно налаштована проти Міхеїла Саакашвілі», – каже Тугуші.

Разом з тим, поки передумов для нового грузинського Майдану експерт не бачить. «Так, зараз є протести, – розповідає Тугуші. – Люди збираються перед в’язницею, де знаходиться Саакашвілі. Це його прихильники. Але наскільки вони численні та чи можуть стати тригером до Майдану, як це відбулося в Україні, зараз складно говорити».

За словами Тугуші, «поляризація суспільства є наслідком боротьби між двома політичними силами, яка ведеться ще з 2013 року. І протягом дев’яти років напруга між партіями Іванішвілі «Грузинська мрія» і «Єдиним національним рухом» Саакашвілі не спадала.

«Думаю, Саакашвілі вирішив, що саме зараз настав той момент, коли потрібно самому включитись у цю боротьбу попри можливий арешт», – робить висновок політолог.

* * *

Підсумовуючи аргументи всіх експертів: судові процеси, на яких має бути присутнім Михеїл Саакашвілі, тільки підкидатимуть хмизу у багаття та мобілізуватимуть табори антагоністів перед другим туром місцевих виборів.

Прихильники Саакашвілі, звісно, сподіваються, що тиск Заходу та активні дії опозиції дозволять домогтися звільнення лідера «Єдиного національного руху», що згодом призведе до зміни влади у країні. Однак закономірно, що нинішня грузинська влада, розуміючи такі ризики, робитиме все, аби Саакашвілі залишався за ґратами якомога довше.

Микола Сірук, для «Главкома»