рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Бойовик у Броварах. Що переживає маршрутний бізнес і чому це лише початок?

    інтерв'ю
    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    Стрілянина у Броварах: правоохоронцям вдалося затримати 28 осіб, 11 з них прибули з Вінниччини - Бойовик у Броварах. Що переживає маршрутний бізнес і чому це лише початок?
    Стрілянина у Броварах: правоохоронцям вдалося затримати 28 осіб, 11 з них прибули з Вінниччини

    Інтерв’ю з головою Асоціації «Автоперевізники Київщини» Олексієм Павленком

    У п’ятницю о 7:15 ранку до поліції Броварів, що під Києвом, зателефонували місцеві мешканці. Перелякані жителі повідомили про стрілянину на вулиці Олімпійська. За різною інформацією від кількох десятків до сотні озброєних людей з’ясовували стосунки за допомогою травматичних пістолетів і помпових рушниць. Все відбувалось, як у бойовиках, просто у дворах поміж житлових будинків. На місце події прибула Національна поліція. Учасники інциденту почали втікати. Все ж правоохоронцям вдалося затримати 28 осіб, 11 з них прибули до Київської області з Вінниччини. Всього було вилучено 16 одиниць вогнепальної зброї, а також затримано шість автівок, на яких учасники інциденту приїхали на «розбірки». Окрім того, встановлені ще 39 осіб, яких правоохоронці намагатимуться затримати найближчим часом. Про це повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов. 

    За кілька годин після стрілянини глава МВС Арсен Аваков назвав і причину інциденту: «відлуння корупційних схем». Мова іде про з’ясування стосунків між перевізниками, які не поділили ринок перевезень, який відроджується з послабленням карантину на Київщині. 

    Міський голова Броварів Ігор Сапожко також прокоментував інцидент і поклав усю відповідальність на обласну владу. «Нещодавно, за рішенням конкурсної комісії облдержадміністрації, у Бровари на існуючий маршрут зайшла нова компанія. Це стосується саме міжміських маршрутів…», – написав він на своїй сторінці у Facebook. 

    Як повідомляє поліція, мова іде про конфлікт компаній «Союзавто» і «Євроавтоальянс», які нібито не змогли поділити пасажиропотік. Власиками обох компаній є підприємці зі столиці, а участь в стрілянині брали участь найняті «тітушки». 

    Між тим очільник МВС усю відповідальність за кримінальні розбірки поклав на столичну і обласну владу. В Київській ОДА не заперечують звинувачення у непрозорості бізнесу з прозорістю перевезень, там відпасовують м’яч до Авакова і головною причиною стрілянини називають проблеми з охороною порядку. «Надзвичайна подія, яка сталася в Броварах вранці на стоянці маршруток, наочно довела, що питання правопорядку у цьому місті гостре, як ніколи. Ситуація з нелегальними перевезеннями в Київській області зріла роками», сказав тимчасовий в.о. голови Київської обласної адміністрації Василь Володін. 

    У поліції вже підрахували: за день в Броварах перевізники перевозять близько 40 тисяч пасажирів, тобто за рік вони отримують близько 220 млн гривень. Мовляв, це ласий шматок, боротьба за який нині йде вже за допомогою зброї. 

    «Главком» зв’язався з головою Асоціації «Автоперевізники Київщини», громадської організації, яка об’єднує перевізників у столичному регіоні. В інтерв’ю Олексій Павленко розповів, що таке «чорний» ринок автоперевезень, що мала би робити держава для його ліквідації і чим перевізникам не догодили популярні BlaBlaCar і Uber. Очільник Асоціації також запевнив: розбірки між перевізниками – явище не нове. Просто тепер змінився спосіб з'ясування стосунків. І це може бути лише початок, якщо держава не змінить свої підходи…


    головою Асоціації «Автоперевізники Київщини», громадської організації, яка об’єднує перевізників у столичному регіоні. В інтерв’ю Олексій Павленко
    Голова Асоціації «Автоперевізники Київщини» Олексій Павленко. Фото: brovary.net.ua

    «У членів нашої асоціації горіли автобуси»

    Те, що відбулося в Броварах, поліція називає протистоянням між легальними і нелегальними перевізниками. Чи це так?

    Те, що існує ринок нелегальних перевезень, чорний ринок, я це можу підтвердити. А те, що там з’ясовували стосунки перевізники… Я не бачив там жодного перевізника серед учасників події. 

    Членів вашої асоціації серед них також не було? 

    Послухайте, жоден член асоціації, якщо навіть і братиме в такому участь, не зізнається. Я знаю, що існує конфлікт (між перевізниками). Хоч кажуть, що це почалося після карантину, але насправді протистояння були постійно. У членів нашої асоціації горіли автобуси, були підпали. Тобто такі моменти зустрічалися. 

     

    Як розв’язували конфлікти, які були?

    Якщо є конфлікти між учасниками асоціації, вони вирішуються шляхом переговорів, демократичними методами. А коли розмовляють неконтрольовані організації, тіньові перевізники із легальними, то який може бути діалог? Для одних є вимоги маскового режиму, наявність антисептиків, рукавичок, певне обмеження для пасажирів у салоні. Для інших існує лише відправлення, виходячи з міри завантаження, перевезення лише платоспроможних. 

    Є рецепти вирішення таких конфліктів.

    Абсолютно ніяк не вирішували їх. Це звучить, звичайно, смішно, але ніхто, підпалюючи автобуси, не попереджував, що якщо ти зробиш щось не так, ми спалимо тобі автобус. Підпал – це був наслідок невдалих переговорів або поганої дипломатії. Внутрішні конфлікти між перевізниками ми можемо врегулювати, якщо сторони конфлікту самі цього хочуть і ніяк не можуть домовитися. Що стосується боротьби з «чорним» ринком… Тварина, яка відчула кров, потребує, аби її усипили, тому що вона становитиме небезпеку в майбутньому. 

    «На кожен створений державою маршрут існує точно такий же, який обслуговується нелегально»

    Наскільки великий цей нелегальний ринок перевезень, принаймні, в Київській області?

    Якщо брати до уваги приватників, які займаються перевезеннями стихійно, які організовуються в групи у Viber, Facebook, ті самі «попутки» BlaBlaCar і Uber, який працює також за цією схемою, то співвідношення маршрутної мережі України складатимуть 1:1. Тобто на кожен державою створений маршрут (маршрут легального перевезення) існує точно такий самий маршрут, який обслуговується нелегально, яким може користуватися лише платоспроможне населення. Така ситуація по всій країні, Київщина – не виняток. 

    Окрім МВС ви згадуєте про Держслужбу з безпеки на транспорті, яка мала б відповідати за те, щоби подібних ситуацій, яка сталася в Броварах, більше не було. Як саме вона має відповідати?

    У нас на законодавчому рівні існує аморфна, безпомічна система. Вона як ідея була гарна, але не виправдала себе. Повноважень, по суті, у них (у Держслужби з безпеки на транспорті) немає. Просто ходять із цими вагами, зважуючи автобуси, вантажівки, аби зберегти розвалені дороги. 

    Як виправити цю безпомічність?

    По-перше, повинні працювати штрафмайданчики, поліція має бути більш рішучою до таких правопорушень, як перевезення пасажирів без ліцензії. Адже це є підприємницькою діяльністю без дозвільного документу. По-друге, всі мають розуміти, що є чітка мережа маршрутів, а не плодити їх. І всі повинні дотримуватися маршрутної мережі. По-третє, фіскальні органи повинні бути зацікавлені у наповненні бюджету і боротися за кожне джерело доходу. А це джерело зараз гине під сміттям цього бруду і крадіжок. Є багато кроків для цього. Просто ми ганяємо тих, які возять людей легально, а не тих, які працюють на себе. Ви зрозумійте, що сьогодні ідуть розбірки, а завтра легальні перевізники самі захочуть стати нелегалами. Адже навіщо платити податки, адже нелегально працювати дешевше. До цього все йде. 

    Яким ви бачите вихід із ситуації, аби подібне не повторилося? Що слід зробити найперше?

    Отримання ліцензії має бути таким, яким його бачить європейське співтовариство. Тобто слід допускати перевізників, які мають ділову репутацію, платоспроможні. Іншими словами, ліцензію мають отримувати ті, хто підпадає під певні вимоги. Ми повинні розуміти обсяги перевезень і потребу (в перевізниках), а не так, що «кожному пасажиру – по м’якому місцю». Так теж неправильно, що всі хочуть їздити і щоби автобус біля кожного двору зупинявся. Тому повинна бути маршрутна мережа. Слід також створити умови для розвитку автопідприємств: дозволити ввезення автобусів з-за кордону за пільговими митними ставками, скажемо, за нульовою. Це для того, щоби ми могли завозити якісні автобуси, а не металобрухт, від якого втомилося усе людство. В підсумку це дозволить нам бути конкурентноздатними, щоби люди отримували якісні послуги, щоби їм було комфортно їхати. Варто також переглянути оподаткування. У період карантину всі залишилися з великими проблемами із тягарем з несплачених податків. Для цього всього, перш за все, сама держава має сказати, що маршрутна мережа належить їй, а не перевізникам. Передаючи її перевізникам у концесію очікувати від них прибутку. Тим самим сама держава зацікавлена буде нас захищати від усіляких нелегальних перевізників. 

    З одного боку, держава, за вашими словами, має бути зацікавлена отримувати прибутки з прозорої системи. Але якщо ситуація не змінюється, значить чиновники зацікавлені у тіньових схемах, які є зараз. Як розірвати замкнене коло? 

    Сьогодні держава ані допомагає, ані заважає. Вона просто аморфна. Ви що, думаєте, за 2,5 місяці карантину з обласної адміністрації хтось поцікавився, як почуваються перевізники, в якому вони стані, чим зайняті, як виживають? Звичайно, ні. Імітація боротьби з коронавірусом і надування щік. 

    Тобто легальні перевізники хотіли б отримати якусь компенсацію, наприклад, податкові пільги через коронавірус?

    Вони кинуті напризволяще з власними ризиками, проблемами. Зараз намагаємося, зализуючи рани, кожен день повертати свого пасажира. Оскільки він уже пересів на альтернативні джерела пересування, а саме BlaBlaCar, попутки тощо. Пасажири також вимушено пішли від нас. Бо карантин був не для всіх, а тільки для нас. Ми стояли, а всі інші їздили, той же Uber, інші платформи… Купувати автобус за 2,2 млн грн у кредит? По завершенню кредиту він коштує 2,8 млн грн. Переплачувати за металолом більше ніхто не хоче. При тій вартості проїзду, яка є, такі купівлі недоцільні. 

    З ким з представників влади зустрічалися, до чого домовилися?

    Перед карантином зустрічалися з в.о. голови Київської обласної державної адміністрації, якому розповіли про проблему. І попередили: якщо він буде сприяти незаконній платформі на території Київської області, ми б хотіли, щоби вони з нами тоді розділили і соціальні зобов’язання, возили безоплатно пільгові категорії населення, брали на себе внутрішньорайонні маршрути, дотували їх. Бо так не буває, що на маршрути з гарною рентабельністю приходять перевізники і кажуть, що ми тут будемо конкурувати. Конкуруйте з нами у районах, у селах. Там, де люди чекають автобуса раз на тиждень і не можуть доїхати до лікарні, до банку, щоби пенсію зняти. Це була єдина така зустріч з представником держави. 

    «Нелегали мають десь на 50% більше, ніж легальні перевізники»

    Які маршрути є найбільш «жирними»? Київ-Бровари?

    Мені насправді не подобається словосполучення «жирний маршрут». Це сленговий вираз прийшов від пасажира. Мовляв, перевізники «бісяться з жиру», і це за 5% рентабельності! Дуже рідко, хто робить рентабельність 10%-15%. 

    Щодо маршруту Київ-Бровари, він живий, навіть перенасичений, автобуси на ньому нові, нещодавно був конкурс. Нові автобуси у всіх, окрім одного перевізника, бо він перевозить осіб з інвалідністю. 

    Якщо говорити про нелегальних перевізників, який відсоток рентабельності у них?

    У них рентабельність дуже висока. У них немає витрат на організацію перевезення, окрім палива за доступну ціну, яка є зараз. У них автобуси малої місткості зовсім з іншою витратою пального. У них немає витрат на перевезення пільгових категорій населення. У них немає відрахувань податків на прибуток, інших податків. Вони мають десь на 50% більше, ніж ми заробляємо. 

    На маршруті Київ-Бровари не працюють комунальні підприємства. Є думка, що якби був міський перевізник, то була б гарантія безпеки і не виникало би конфліктів між приватниками. Згодні?

    Я ніколи не був прихильником роботи на маршрутах комунальних підприємств. Якби люди знали, в яку суму обходиться утримання комунального підприємства, наскільки його дотують і як воно розкрадається… Якщо хочете, щоби вартість була низькою, тоді краще допоможіть перевізнику зберегти пасажиропотік іншим чином. Не давайте адресну дотацію пільговикам, нехай вони платять за проїзд і тоді збільшиться пасажиропотік. Тобто в такому випадку будуть платити усі за проїзд. І у нас не буде половина салону людей, які заслужили право на пільги, але держава ці пільги фінансово ніяк не підкріпила.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ