Катастрофа у Броварах. Деталі, версії і пам’ять про жертв

Ранок 18 січня розпочався з приголомшливої новини. У київському передмісті, Броварах, в житловому кварталі поблизу дитячого садка «Джерельце» на вулиці Петлюри впав гвинтокрил. Спершу стало відомо про п’ятьох постраждалих та трьох загиблих (спочатку припускали, що йдеться про екіпаж гелікоптера). Але згодом стало відомо про 14 загиблих та 25 потерпілих, серед яких – багато дітей (хоча по гарячих слідах називались й більші цифри, потім влада їх скоригувала).

Очевидці трагедії розповідали, що перед тим, як впасти, гвинтокрил зробив три кола, полетів у центр міста та почав різко знижуватися. Хтось чув нетиповий гул та бачив, що машина загорілася ще у повітрі. Також повідомлялося, що літальний апарат летів низько при поганій видимості через туман.

Вже за годину ця подія постала геть в іншому світлі, адже стало відомо про статусних пасажирів злощасного гелікоптера. Серед жертв катастрофи опинилася верхівка МВС: міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, його перший заступник Євгеній Єнін та державний секретар МВС Юрій Лубкович. Загибель топ-посадовців першим підтвердив очільник Нацполіції Ігор Клименко. Пізніше стали відомі ще кілька прізвищ загиблих: начальник управління забезпечення захисту Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції Михайло Павлушко, заступник керівника Патронатної служби МВС Тетяна Шутяк, провідний інспектор Департаменту комунікації МВС, фотограф Микола Анацький. Загинули і члени екіпажу – Олександр Василенко (командир судна), Костянтин Коваленко та Іван Касьянов.

В Офісі президента заявили, що керівництво МВС летіло у відрядження в одну з «гарячих» точок. Нею виявилася Харківська область, що підтвердив начальник управління Нацполіції в Харківській області Володимир Тимошко, який готувався зустрічати столичних гостей. Та, за деякими даними, Харківщина була лише транзитним пунктом – на шляху до лінії фронту.

Це, мабуть, безпрецедентний випадок в українській історії, коли одночасно загинули стільки високопосадовців. Одним з перших слова співчуття висловив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який назвав загибель Монастирського особистою втратою. Про «невимовний біль» написав і глава держави Володимир Зеленський, який доручив СБУ та іншим органам з’ясувати, всі обставини того, що сталося.

Речник командування повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат попередив, що робота спеціальної комісії з розслідування причин катастрофи займе не один-два дні. У розробку Службою безпеки взято три версії: порушення правил польоту, технічна несправність, умисні дії щодо знищення транспортного засобу. Прем'єр Денис Шмигаль вже доручив негайно створити спеціальну групу для детального розслідування всіх обставин.

На катастрофу відреагували президент Європейської ради Шарль Мішель, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, голова Європарламенту Роберта Мецола, президент Польщі Анджей Дуда та інші світові лідери. До другої леді Олени Зеленської звістка надійшла безпосередньо за кілька хвилин до її виступу в Давосі, і вона не могла втримати сліз.

Слова співчуття сьогодні лунають з усіх боків, навіть від тих, кого важко назвати симпатиками влади.

Слідство попереду, але певні питання виникли вже зараз. Чому три найвищі посадові особи одного із ключових під час війни, органу, опинилося на одному борті? Члени колишніх урядів вже звернули увагу на нехтування протоколами та заходами безпеки високопосадовців у воєнний час. Чому гвинтокрил так довго кружляв над центром міста, аби в результаті впасти прямо в житловому кварталі?

Відомо, що катастрофи зазнав далекомагістральний апарат ЕС225 Super Puma. Партія цих гвинтокрилів була передана Україні ще за часів минулого керівництва МВС за кошти французького кредиту в межах договору між міністерством та компанією Airbus. І ще тоді лунали сумніви щодо необхідності підписання контракту на закупівлю такої кількості далеко не нових гелікоптерів, які, до того ж, не можна застосувати для військових цілей.

Цікаво, що раніше подібна модель була в експлуатації в Норвегії, але ця країна призупинила її після аварії одного з апаратів. І це далеко не єдина відома катастрофа «пуми».

Ці гвинтокрили в Україні використовувались Державною службою з надзвичайних ситуацій. У відомстві заявили, що гвинтокрил ЕС-225 (бортовий номер 54) неодноразово залучався до виконання завдань із транспортування особового складу до місць виникнення надзвичайних ситуацій, а екіпаж судна був підготовлений та мав необхідну кількість годин нальотів на таких авіаційних суднах. Саме цей борт найчастіше використовувався через можливість одночасно перевозити велику кількість людей.

«За день-два нам озвучать лише попередні робочі версії, чому впав гелікоптер, – каже у коментарі «Главкому» експерт у сфері авіації Богдан Долінце. – А що саме призвело до цього, ми навряд чи дізнаємося швидко – оперативне детальне розслідування таких катастроф, насправді, триває рік і навіть більше».

Експерт нагадує історію зі збитим «Боїнгом» авіакомпанії МАУ, детальний звіт розслідування якої був опублікований за рік і два місяці: «І то – не всі члени комісії були з ним згодні. Або згадаємо авіакатастрофу під Львовом декілька років тому, коли розбився вантажний літак, – детальний розбір був отриманий лише за півтора року. Тобто треба дослідити цілий ланцюжок: чи був літальний апарат в оптимальному стані, чи були правильними дії екіпажу, чи не було порушення інструкцій. Це важка тривала робота. Тим більше, що про катастрофи військової авіації взагалі можуть бути певні обмеження в оприлюдненні інформації».

Поки триває попереднє розслідування триває, згадаємо тих, хто загинув в катастрофі 18 січня 2023 року.

Монастирський народився 12 червня 1980 року у Хмельницькому, де закінчив юридичний факультет Хмельницького університету управління та права. Згодом викладав у своєму рідному університеті, очолював відділ з питань законотворчості та наукових експертиз.

Займався і практичною юриспруденцією: працював у юридичній фірмі Hillmont Partners, що надає послуги інвесторам та бізнесу, та ТОВ «Лігал Консалтинг», яка працює в сфері управління та комерції.

У певний момент майбутній голова МВС увійшов в навколополітичні кола – був помічником народного депутата від «Народного фронту» Антона Геращенка, який в свою чергу був «тінню» тодішнього всемогутнього очільника МВС Арсена Авакова. Монастирський керував напрямком реформування правоохоронної та судової системи в аналітичному центрі «Український інститут майбутнього», одним зі співзасновників якого є Геращенко.

Також Монастирський брав участь в обранні керівного складу місцевих прокуратур під час реструктуризації органів прокуратури та був секретарем Конкурсної комісії з формування Державного бюро розслідувань.

З 2019 році він вже безпосередньо розпочав політичну кар’єру, долучившись до «зеленої хвилі». Монастирський пройшов до парламенту за списком «Слуги народу» під високим 19 номером, де очолив впливовий комітет з питань правоохоронної діяльності.

Президентська команда довго та обережно шукала привід позбутися «всесильного» Авакова, що дістався їй ще з минулого уряду. Коли це питання вже було остаточно вирішене, серед потенційної заміни називали головного куратора правоохоронної реформи в Офісі президента заступника голови ОП Олега Татарова, але його кандидатура виявилась надто токсичною для Банкової. Тому ставка була зроблена на нескандального та передбачуваного Монастирського, який очолив мегаміністерство в липні 2021 року.

Новий міністр заявив, що це було найскладнішим рішенням в його житті і взяв паузу з публічними коментарями, доки не освоїться на новій посаді. Але вже і після того, як він мав час освоїтись, Монастирський не став надто публічною фігурою. Особливо у порівнянні зі своїм харизматичним попередником. Хоча іноді міністр виходив на публіку з гучними викриттями на кшталт замаху на ексміністра аграрної політики Романа Лещенка чи зриву плану з дестабілізації ситуації в країні. Або і з захистом вищого керівництва держави від нападок щодо використання гвинтокрилів ДСНС у власних цілях.

Певні чистки старої команди після призначення Монастирського в системі відбулися, але той же Геращенко, на відміну від деяких інших членів команди Авакова, продовжив співпрацювати зі своїм давнім знайомим. Після початку повномасштабної війни Монастирський став одним з постійних учасників засідань Ставки Верховного Головнокомандувача, тож входив у вузьке коло осіб, найбільш наближених до президента. 

У серпні 2023 року Денис Монастирський нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.  У нього залишились дружина та двоє синів.

Народився 19 листопада 1980 року. Закінчив з відзнакою Національну академію Служби безпеки України за спеціальністю «Правознавство» та Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі (кваліфікація «юрист-міжнародник»). Єнін проходив військову службу на посадах офіцерського складу в оперативних підрозділах Служби безпеки та Служби зовнішньої розвідки, але більша частина його кар’єри пов’язана якраз з міжнародкою. З 2005 по 2016 роки обіймав посади секретаря, начальника відділу, радника в структурі МЗС. Зокрема, він приділяв увагу відносинам України з Молдовою (є автором дисертації на тему процесу врегулювання придністровського конфлікту).

З посади радника-посланника посольства України в Італії в червні 2016 року був досить несподівано десантований в Україну на посаду заступника генпрокурора (на той час – тільки-но призначеного глави ГПУ Юрія Луценка). На цій посаді Єнін опікувався питаннями міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, зокрема, щодо виявлення, арешту та повернення в Україну злочинних активів, а також розшуку та екстрадиції в Україну діячів режиму Януковича. У квітні 2019 подав у відставку, але опинився у нагоді новій владі: він допомагав Монастирському як позаштатний консультант правоохоронного комітету в підготовці законопроєктів.

За рік Єніна вже було призначено заступником голови МЗС. Повернувшись у це відомство, Єнін став агентом України у справах проти РФ, що розглядаються міжнародним судом ООН. А у вересні 2021-го знову об’єднався з Монастирським вже після призначення того міністром внутрішніх справ. У новому для себе міністерстві Єнін освоївся дуже швидко, не уникавши публічності.

Має нагороди – орден «За мужність» ІІІ ступеня та орден «За заслуги» ІІІ ступеня.

У нього залишились дружина та двоє дітей.

Юрій Лубкович народився 31 травня 1989 року у Тернополі. У 2010 році закінчив Університет імені Еразма Роттердамського за спеціальністю «бізнес». Отримав ступінь бакалавра з менеджменту та ступінь магістра з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності в Тернопільському національному економічному університеті.

Лубкович – кадровий держслужбовець. Протягом 10 років до призначення держсекретарем МВС (листопад 2021 року) обіймав посади на державній службі – в Тернопільській обладміністрації, Секретаріаті Кабміну, Апараті Верховної Ради. Проходив спеціальні навчальні курси державних управлінців в Секретаріаті уряду Канади та Наньянському технологічному університеті Сінгапуру.

Був одружений.

Що далі?

Одразу після трагедії, ще коли навіть не схлинув перший шок та не до кінця з’ясовані  обставини, почали лунати прогнози, що буде з осиротілим міністерством далі. У воєнний час це аж надто важливий орган, під дахом якого зосереджені низка надважливих відомств, аби надовго лишати його без повноцінного очільника.

Формально нового голову МВС має обирати Верховна Рада. Але зараз не той час, коли ця фігура стане предметом складних парламентських торгів та домовленостей, як це було б раніше. Вибір наступного міністра – за Офісом президента, якому треба лише не збентежити депутатів якоюсь зовсім одіозною фігурою на кшталт Татарова. Благо, що у правоохоронних структурах вистачає перевірених кадрів, які особливо добре проявили себе під час повномасштабної війни.  

Відразу ж уряд призначив голову Національної поліції Ігоря Клименка заступником міністра внутрішніх справ, який виконуватиме обов’язки міністра. Нацполіцію Клименко очолює з вересня 2019 року, а загалом в органах внутрішніх справ перебуває з 1998 року.

Втім далеко не факт, що саме цю кандидатуру як заміну загиблому Монастирському винесуть до зали. Так, сьогодні на брифінгу поруч з заступником керівника Офісу президента Кирилом Тимошенком стояв та мав слово начальник управління в Київській області Андрій Нєбитов. Хоча цю деталь, в принципі, легко пояснити без будь-яких конспірологічних теорій.  Трагедія сталась на території, яка перебуває у віданні Нєбитова.

Водночас співрозмовники «Главкома» в монобільшості сходяться в тому, що навряд чи міністерство за цих умов очолить людина не з системи, якою, по суті, був Монастирський. У довоєнний час той мав достатньо часу, аби увійти в курс справ і зрозуміти, як все працює, але зараз на чолі МВС потрібна людина, яка буде давати результат прямо зараз. Плюс – добре відома в правоохоронних колах.

Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»