рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Я не помітив, як заробив перший мільйон». Перше інтерв’ю голови Київської ОДА Олексія Чернишова

    інтерв'ю
    • Руслан Поліщук Микола Підвезяний Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/chernyshov_2019.jpg" alt="Олексій Чернишов" width="" height="" itemprop="image" /> - «Я не помітив, як заробив перший мільйон». Перше інтерв’ю голови Київської ОДА Олексія Чернишова
    Олексій Чернишов

    «Я не є членом якоїсь партії. Відповідно ніяким штабом займатись не буду»

    Посада голови Київської обласної адміністрації – місце, «небезпечне» для політичної кар’єри. Це доведено вже неодноразово. Президент Петро Порошенко міняв керівників у столичному регіоні ледь не щороку. Володимир Зеленський, судячи з усього, вирішив не збавляти темпів. Перший призначений ним голова ОДА Михайло Бно-Айріян, однокурсник спікера Дмитра Разумкова, встановив антирекорд перебування на посаді – всього 110 днів. Цікавий і той факт, що «з’їли» молодого губернатори свої ж. Активну медіакампанію проти Бно-Айріяна вів депутат-мажоритарник від «Слуги народу» Олександр Дубінський.

    Близько місяця тому перший заступник глави Офісу президента Сергій Трофимов, який відповідає в команді Зеленського за регіональну політику, несподівано запропонував покерувати столичною областю маловідомому в Києві харківському бізнесмену Олексію Чернишову.

    Новий керівник наполегливо уникає розмов про політику і намагається сформувати про себе враження, як про людину, яка переймається суто господарськими, економічними та інвестиційними проблемами регіону. Але щоб їх вирішити, новий голова КОДА має, принаймні, змінити всіх керівників райдержадміністрацій, чого за три місяці так і не вдалось його попереднику. Яким чином Чернишов шукатиме людей та гроші для області – у першому великому інтерв’ю глави обладміністрації.

    Пане Олексію, це ваше перше інтерв’ю у новому статусі. Ви для столичного регіону – таємнича фігура, в обласному політикумі про вас ніхто нічого особливо не знає. Розкажіть, навіщо успішному бізнесмену крісло голови ОДА?

    Я – досить відкрита людина. Все своє життя провів у бізнесі. Вважаю, що досвід створення й управління підприємствами і структурами доволі корисний і може бути відповідним чином імплементований в державне управління. Так я опинився тут.

    Якщо вірити чуткам, «опинитися тут», простіше кажучи, отримати посаду такого рівня, зараз можна двома шляхами: перший – треба мати добрих знайомих в «95 Кварталі», другий – банально купити цю посаду...

    Значить, у мене був третій шлях. На цю роботу мене запросив перший заступник глави Офісу президента Сергій Трофимов, який відповідає за регіональну політику. Загалом ми пройшли три співбесіди, була ще серія інтерв’ю, і в результаті мені запропонували цю роботу.

    Ви проходили співбесіду з главою Офісу президента, прем’єр-міністром, президентом?

    Безумовно, з усіма названими вами особами у мене були зустрічі, в тому числі й з президентом. Мене також запросили на засідання уряду, задля погодження моєї кандидатури перед усіма членами Кабміна.

    Коли Кабмін погоджував вашу кандидатуру, народний депутат минулого скликання Сергій Лещенко заявив, що ви нібито пройшли «оглядини» в Ігоря Коломойського. Прокоментуйте. І чи взагалі ви знайомі з Ігорем Валерійовичем?

    Те, що пише Лещенко – це повна нісенітниця, коментувати яку я не бачу сенсу.

    Питання не про Лещенка, а про те, чи знайомі ви з Коломойським?

    Я просто не закінчив відповідати: Ні, ми не знайомі.


    Голова Київської ОДА Олексій Чернишов


    «Відсидітися так, як це можна зробити в інших регіонах, тут не вийде»

    Які завдання ставились перед вами центральною владою? Заради якого результату вас призначили на цю посаду?

    Як би це високопарно і банально не звучало, моя головна задача на посту глави ОДА – зробити життя мешканців Київської області комфортнішим, зручнішим і перспективнішим. Для цього нам потрібні системні структурні перетворення і зміни, які забезпечать прозорість і ефективність влади – як в ОДА, так і в районах. Без зміни кадрів, без демонтажу старої системи ми цього не зробимо. Це – пріоритет номер один.

    Другий момент: для перетворень необхідні значні фінансові ресурси, про обмеженість яких ми всі добре знаємо. Тому моїм пріоритетом на посаді є залучення капіталу – акціонерного, міжнародного, приватного, іншого.

    Проте капітал нечасто з’являється просто так. Для цього треба розвивати інфраструктуру і здійснювати зміни в районах. Необхідно визначити пріоритети розвитку кожного району, запропонувати відповідний інвестиційний проект і реалізовувати. Для цього потрібні люди на місцях, які мислять відповідним чином.

    Завдання цілком зрозумілі. Але жоден ваш попередник їх так і не зміг вирішити. За останні п’ять років на Київщині змінилось найбільше голів ОДА. Чотири – за час президентства Порошенка і вже два за кілька місяців правління Зеленського. Чому? Вам не страшно ставати в цю колону аутсайдерів?

    Не страшно. Навіть цікаво. Завдяки розміщенню області і впливу столиці тут можна досягти найпотужнішого результату. І моя мета, яку я озвучив на співбесіді в Офісі президента, – зробити з Київської області вітрину України. Немає іншої такої області, в якій подібне можна реалізувати. В якійсь області думають, як випросити у держави кошти на будівництво міжнародного аеропорту, хтось просить гроші на автотраси, хтось хоче відкрити якесь консульство. Тут це все вже давно є.

    Щодо частої зміни керівництва, то, думаю, причини ті самі – розміщення області і вплив столиці. Очевидно, що відсидітися так, як це можна зробити в інших регіонах, тут не вийде. Центральна влада тебе завжди бачить, потрібно показати ефективну роботу. А ви як думаєте – чому так часто тут змінюються губернатори?

    Тому що в області справді переплелося багато бізнес-інтересів, тут складна ситуація в облраді. Тому голові ОДА важко з усіма порозумітися, знайти баланс.

    Тобто ви вважаєте, що причина – політика? Згоден, від політики ми нікуди не дінемося. Але ж політика теж зараз змінюється, вибори це засвідчили. І зараз у нас є шанс уникнути різновекторного політичного впливу.

    Стривайте, але такий шанс був і у вашого попередника. Тим не менше, Михайло Бно-Айріян не впорався, пішов з посади, ледь досидівши до перших 100 днів. Ви розумієте, чому так сталось?

    Це не моє рішення.  Особисто у мене до Михайла немає претензій чи особливого ставлення. Хоча я тепер й знаходжусь в ситуації, коли у мене – мінус три місяці. Я починаю не з точки нуль, як більшість голів ОДА, а з точки мінус три.

    Бно-Айріан передавав вам справи? Ви зустрічалися з ним?

    Не зустрічалися особисто. У нас у відповідності з процедурою відбулася передача справ, але особистого контакту не було. Хоча я абсолютно не проти такої зустрічі.


    Олексій Чернишов


    «Я планую поміняти більшість голів РДА»

    Почнемо з вашого пріоритету номер один – людей. Ви вже визначились з кандидатурами голів райадміністрацій? Бо Бно-Айріян за три місяці так і не зміг провести кадрових ротацій.

    Зараз інтенсивно веду підбір, тривають співбесіди з кандидатами на голів районних адміністрацій. Призначень ще не було. Я планую і хотів би поміняти більшість. Це – моя мета. І в мене є повне розуміння процесу, але я є заручником дефіциту професійних кадрів. І обмаль часу для якісного підбору. Якихось політичних чи адміністративних перепон у мене для цього немає.

    Як відбувається кадровий кастинг?

    Проводяться особисті зустрічі. Цьому передує професійний відбір кадрів, організований за допомогою кількох потоків. Інтенсивно використовую систему «Ліфт» (Lift), вважаю її корисним інструментом. «Ліфт» допомагає мені економити час на первинному фільтруванні кадрів. Я також отримую пропозиції від депутатів-мажоритарників, депутатів облради, представників селищних рад, мешканців районів. Адже всіх їх турбує доля свого району. В мене немає обмежень щодо суб’єктів висування.

    Готові оприлюднити прізвища ваших кандидатів на голів РДА?

    Є певні процедури подання. Наразі є попередній список, але не факт, що всі ці люди пройдуть остаточний відбір. Ми зараз їх заявимо, а потім відбудеться заміна й можемо отримати не дуже гарну ситуацію. Тому ні, поки ніяких прізвищ. Але дуже скоро вони вам стануть відомі.

    Це в основному «парашутисти», такі, як і ви?

    Що ви маєте на увазі?

    Наприклад, ви є «парашутистом» для Київської області. Олексій Чернишов  - людина, яка не асоціюється з тим регіоном, яким їй доручено керувати.

    Просто для інформації: я мешкаю у Києві з 2007 року.

    Тобто ви впевнені, що знайомі зі специфікою столичної області і її еліт? Ви готові знаходити з ними компроміс в земельних, майнових, бізнесових питаннях?

    Скажімо так. Специфіку Києва і області я уявляю краще, ніж може здаватися. Відносно еліт, хоча й не люблю це слово... Не хотів би бути політичною фігурою, не хотів би шукати компроміси, які я вважаю шкідливими для громадян. Бо найчастіше інтереси людей й так званої еліти діаметрально протилежні. Я бачу своє завдання в розвитку області.

    До вашого кабінету уже завітали всі мажоритарники Київської області?

    Не всі. Але більшість дійсно були. Мені цікаві їхні думки. Щиро кажу, для мене це – не політика. Вони знають регіон, свої округи, знають проблеми, можуть дати певну ретроспективу і пропозиції. Я в цьому сенсі відкритий. Так само з обласною радою – взаємодіємо, спілкуємося.

    У Київській облраді не сформована пропрезидентська більшість. Ви бачите в цьому необхідність? Будете стимулювати такі процеси? Адже зараз там представлені, у тому числі, партії, які за результатами останніх виборів не потрапили до парламенту. Простими словами, в облраді – люди з політичного минулого…

    Ви правильно констатували певний розрив між політичним складом облради і нашим життям після президентських виборів. Тому я розглядаю облраду, як структуру меншою мірою політичну, а здебільшого таку, яка допомагає ОДА реалізувати цілі. У мене прямий контакт з облрадою в особі голови, заступників, голів фракцій, комісій. За великим рахунком, будь-який депутат може до мене прийти, зателефонувати. Я для них абсолютно відкритий.

    А от депутат-мажоритарник Олександр Дубінський гарантує, що голова облради Микола Стариченко (Радикальна партія Ляшка) буде замінений. Ви підтверджуєте такі плани?

    Взагалі-то рішення стосовно голови облради приймають депутати. Хоча особисто я цього не очікую, не бачу в цьому необхідності. Так, ситуація змінилася, можливо на сьогодні щось не відповідає реаліям, але ж люди обирали цих депутатів. Тому я з ними й буду працювати. Всі розуміють, що наступного року будуть місцеві вибори, які можуть суттєво змінити склад облради.

    Чи правда, що тепер інтереси так званих «вільнонайманих» депутатів облради представляє двоюрідний брат Лева Парцхаладзе – депутат облради Георгій Цигарішвілі? Ви з ним комунікуєте?

    Я комунікую і з ним, і з усіма іншими депутатами. Григорій Цигарішвілі є головою депутатської групи в облраді. Ми познайомились, обговорили питання взаємодії. Я не бачу тут проблеми. А щодо того, хто де і як представляє депутатів, то краще запитати в них.

    До речі, ви були радником ексгубернатора Мельничука, який пішов з посади зі скандалом. Що ви йому радили і чому його фінал виявився таким безславним? Ви підтримуєте з ним стосунки?

    Контактів з ним практично не маю. Я в 2015 році нетривалий час був радником Мельничука на громадських засадах. Допомагав йому з формуванням Агенції з регіонального розвитку. Консультував з досить вузького, але важливого сегменту, тому оцінити причини його відставки не можу.

    Ви також співпрацювали з Олександром Фельдманом. Які у вас з ним зв’язки тепер?

    У нас досить тривала історія взаємовідносин, ми були партнерами в певних проектах. Але з моменту приходу на цю посаду, я підвів межу під своєю бізнесдіяльністю. Тому сьогодні у нас немає бізнесових взаємин.

    Кажуть, що у вас в останні роки зіпсувались стосунки. Фельдман вітав вас з призначенням?

    Так. Звичайно вітав. Так само, як і я вітав його з обранням народним депутатом.

    У наступному році місцеві вибори і рано чи пізно «слуги народу» прийдуть до вас за певним сприянням – партійні штаби, кампанія, адмінресурс... Доведеться допомагати?

    Задача ОДА наступного року – супровід і забезпечення об’єктивного і справедливого виборчого процесу в області. Я не є членом якоїсь партії. Відповідно ніяким штабом я займатись не буду.

    Ви хочете створити професійну команду. Скільки  людей з бізнесу буде серед ваших заступників, керівників управлінь?

    Це буде мікс з ефективних державних діячів і бізнесу. Акцент буде на інвестиційний блок. Але, з іншого боку, адміністрація – державний орган, який повинен виконувати низку важливих функцій, і без досвідчених представників державної служби нам не обійтися. Мені не вистачає цього досвіду, але сподіваюсь досить швидко його отримати.

    Ви ж знаєте, як в суспільстві ставляться до чиновників, які приходять з бізнесу. Тут практично запрограмований конфлікт інтересів. І у вас персонально цей конфлікт є. Як бізнесмену на державній посаді пройде повз спокусу?

    У мене немає конфлікту. Я перебуваю на державні службі. Тому в мене немає, і не може бути бізнесів. Знаєте, просто є несумісні з етичним рівнем процеси. І, як на мене, успішні менеджери з успішними кейсами набагато надійніші і зрозуміліші, ніж «успішні» діячі з різних державних апаратів.

    Ваша компанію Eastgate Development займається будівництвом. Вона  була ініціатором проекту «Київської бізнес гавані» - оптово-промислового комплексу в районі столичної Троєщини. Журналісти цей проект назвали великою аферою, адже державні дотації на нього мали перевищувати надходження до бюджету.

    Це маніпуляція фактами. Насправді це – необхідний інфраструктурний проект, який повинен бути реалізований в Києві чи області. Там, де це буде прийнятно. В ньому є очевидні соціальні вигоди. Аферою його назвати неможливо, бо там немає бізнесу як такого. Це – соціально-інфраструктурний проект. Це проект міста Києва і він був ініційований за моєї участі кілька років тому. На даний момент він не реалізується.

    Ідея полягала в тому, щоб створити територію, інженерно підготовлену для промислових підприємств, для їх переносу з інших частин міста і створення нових виробництв. Це створило б додаткові робочі місця для мешканців лівого берега, Деснянського району й розвантажило інфраструктуру і транспорт міста. Я планую подібні проекти реалізовувати і в Київській області. Це – один з ключових напрямків.


    Олексій Чернишов


    «Для області зручніше, щоб ОДА знаходилась в Києві»

    Ви вже бачите для себе подібні «вітринні» проекти в області?

    Вони всі у моїй голові. Ще рано казати про їхню презентацію. Але можна по них пробігтися. Перше – індустріальні парки, які орієнтовані на ті чи інші галузі промисловості й індустрії: інноваційні, ІТ, сучасні технології, агротехнології.

    Очевидно, для того, щоб ці території працювали, були привабливими для міжнародного інвестора і виробника, вони повинні бути інженерно і логістично підготовлені. Наше завдання – забезпечити їх мережами, інфраструктурою. Також нам треба буде на державному рівні забезпечити економічні стимули, створювати додаткову зацікавленість. Бо в цьому ми конкуруємо з усіма країнами-сусідами, які створюють такі можливості у себе.

    Ми можемо наразі говорити про конкретику: локації, учасників, вартість?

    Я не готовий говорити про конкретні проекти, їхня розробка вимагає певного часу. Але я розумію, що таких проектів повинно бути декілька. Тому під час співбесід з кандидатами на голови районів я в обов’язковому порядку прошу назвати об’єктивні інвестиційні пріоритети того чи іншого району. Здатність кандидатів професійно їх сформулювати впливає на їхні шанси.

    Чорнобильську зону розглядаєте як один з напрямків розвитку, потенційний проект?

    Без сумніву. Наша задача – шукати можливість перетворення проблем в позитив. Чорнобильська зона і взагалі тема Чорнобиля повинні стати одним з пріоритетів змін в області. Нам в певному сенсі зробила подарунок компанія НВО завдяки відомому серіалу. Це вже дає прямий результат у вигляді великої кількості туристів. І наше завдання – мультиплікувати цей ефект, створювати зацікавленість не лише для відвідування, а й для того, щоб розвивати там інші напрямки.

    Яке ваше ставлення до тем, які піднімали багато губернаторів, але жодному не вдалось зрушити їх з місця. Наприклад, питання переносу ОДА зі столиці в область – в Бориспіль, Білу Церкву? Бачите таку можливість, необхідність? Чи це така ж історія, як і з Офісом президента, який у Зеленського спочатку хотіли перенести, а потім швидко передумали…

    Я пам’ятаю… Мені просто зараз нема коли та й нема куди переїжджати. На даний момент в цілому для області зручніше, щоб ОДА знаходилась в Києві. Тому що це – центральна точка для всієї області. Звичайно, я з задоволенням розглянув би можливість зміни локації. Але не вважаю, що це першочергова задача. В принципі це теж міг би бути певний інвестиційний проект. З часом подивимося.

    Зміна кордонів Києва. Столиця претендує на територію області. Як ви ставитесь до цього? Чи готова область поступатися землею?

    До цього питання треба поставитись розумно і виключити з нього політику. Всі мегаполіси розвиваються, територіально розширюються. Так було і, швидше за все, так буде. Сьогодні досить важко говорити про якісь реальні кордони між столицею і областю. Адже щоденно в Київ приїжджають сотні тисяч працівників, увечері вони повертаються назад. Ці люди створюють тут додану вартість, отримують зарплату, везуть і витрачають її вдома. Я не прагну займатися встановленням кордонів. Я – за спільну роботу.

    Ви вже зустрічались з Кличком. Про що говорили з мером столиці? Чи ставив він перед вами питання, наприклад, про те, що область повинна фінансувати транспортну інфраструктуру, медичні чи навчальні заклади столиці? Адже ними часто користуються мешканці області і їхні діти.

    Ми говорили з ним про взаємодію між містом і областю. У нас маса спільних питань, напрямків потенційної взаємодії. Це і питання, пов’язані з наближенням зими, транспортом, проблемою заторів на в’їзді-виїзді з Києва.

    Наприклад, питання будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги. Його вирішення давно назріло.

    У нас також проблема зі сміттям, полігонами відходів, перевантаженістю дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів. І, до речі, в столиці знаходиться Київська обласна лікарня, яка давно потребує реконструкції та термомодернізації. Цим нам потрібно займатися спільно. І я дуже сподіваюся, що так і буде.

    «Рішення про виділення 5 млн грн на придбання автомобілів буде скасоване»

    Чи є у вас позиція про підвищення облрадою тарифів на житлово-комунальні послуги?

    Звісно, зараз ми розбираємося з рішенням облради від 19 вересня цього року про підвищення тарифів на ЖКП. Але зразу хочу сказати, що вони будуть скасовані. Ми вже направили до керівництва облради проект документа про скасування попереднього рішення.

    Я хочу побачити розрахунки і зрозуміти, чому обласною радою було прийнято таке рішення. Люди мають право знати, на яких підставах вони повинні платити більше. Кожне таке рішення має бути обґрунтоване та роз’яснене споживачам. Так давайте оприлюднимо формулу цих розрахунків.  

    Яка доля скандального рішення Київської обласної ради про виділення 5 млн на транспорт для обладміністрації та облради?

    Рішення щодо придбання автомобілів для облради та обладміністрації буде скасоване. Це моя принципова позиція. Наразі автівки придбані не будуть.

    До того ж, коли у нас на кінець року є недофінансовані захищені статті бюджету. Це і заклади освіти, і медичні установи. Вони зараз найбільше потребують цих грошей. Тому ми ухвалили рішення  перенаправити ці кошти на соціальну сферу.

    За даними моніторингу Міністерства регіонального розвитку, Київська область за показниками об'єднання територіальних громад займає 20 місце. Це дуже низький показник. Прокоментуйте ситуацію.

    Я теж був здивований. Ми маємо дві фази об’єднання: добровільна, яка скоро закінчується, і наступна – «менш добровільна». Добровільному об’єднанню часто заважають різні інтереси різних населених пунктів. Тому, так чи інакше, нам доведеться допомогти доформовувати ОТГ.

    Ось покажу вам наш внутрішній документ. Правда, він постійно змінюється. Це поточна ситуація, бачення можливого варіанту створення ОТГ. Ми маємо план –  69 ОТГ на території області. Це проект змін до перспективного плану, який розроблений Київською обласною державною адміністрацією. Зараз він активно проходить процес обговорення.



    Ви бачите кордони можливих, рекомендованих ОТГ, які були розроблені Перспективним планом. Кольорові поля – це звісно ще не затверджені межі, а лише пропозиції.

    Моя політика на поточному етапі – максимально йти назустріч людям і громадам в тому форматі, як вони хочуть об’єднатися. Часто їхні бажання обґрунтовані та доцільні, деколи – не зовсім. Там, де рушійною силою є логіка і раціоналізм, там ситуація краща. Менш доцільні пропозиції в районах, де об’єднання йде з політичних мотивів – наприклад, участі у виборах. Але я впевнений, що ми цей процес пришвидшимо і завершимо вчасно.

    За даними Київського Центру розвитку місцевого самоврядування, такі низькі темпи децентралізації на Київщині мають свої причини. Серед перешкод: сильний вплив політичних центрів різного рівня та залежність сільських голів від місцевого бізнесу. Яскравий приклад: ситуація у Васильківському районі, де веде діяльність одіозна екснардепка Тетяна Засуха. Саме там яскраво проявляється ця залежність і як наслідок – блокування створення ОТГ. Як місцеву владу і бізнес загнати в рамки інтересів громад?

    По-перше, наявність сильного бізнесу в районах – великий плюс, це фундамент. Під час розмов з кандидатами на голів РДА, прошу назвати мені, які з великих компаній в районі вже присутній. Тому що це залучений капітал. А компанія, яка вже вклала гроші, створила робочі місця, у перспективі захоче розширитися. Їй лише треба допомогти. Тут питання ефективної розбудови взаємин району з цим підприємством.

    Проте ми в жодному разі не маємо права дозволяти місцевим бізнесменам впливати на політику і управління районом. Цього треба уникнути.

    Навколо столиці є самодостатні і спроможні громади, які не хочуть об’єднуватись, як знайти підхід до них?

    Є закон, який чітко регулює правила об’єднання. Є методика формування спроможних територіальних громад. Якщо вони не хочуть об’єднуватись, то все буде зроблено відповідно до цього перспективного плану. А якщо люди хочуть створити ОТГ в межах свого населеного пункту, то там вступають в дію певні обмеження – чисельність населення, віддаленість від більшого населеного пункту, інші фактори, які чітко визначають – спроможні вони чи не спроможні.

    «Коли ти починаєш їх рахувати, це ознака того, що в тебе вони закінчуються»

    І все ж таки, хоча ви вже понад 10 років мешкаєте у Києві, для столичного регіону, естеблішменту ви – людина нова. Розкажіть, з чого починався ваш бізнес?

    Я вийшов з ІТ-середовища. Свого часу в кінці 90-х років ми з двома партнерами створили компанію у Харкові, який традиційно вважається ІТ-центром. Компанія стрімко збільшувалась завдяки залученню німецького інвестора, який згодом нас поглинув. За два-три роки ми розширились з 10 до 300 співробітників. Працювали в сегменті телекомунікацій, розробляли і реалізували різні проекти. Нашими партнерами і акціонерами були потужні німецькі телекомунікаційні компанії, такі як «Дойче Телеком», «ІТ Мобайл». Ми були частиною великої компанії, вона потім вийшла на біржу. Згодом сталась ІТ-криза в Європі. Ми викупили українську частину компанію. Інша, міжнародна частина бізнесу, припинила існування. А українська компанія Telesens досі жива, щоправда, я давно з неї вийшов. Але я радий, що вона продовжує працювати. Це був класний стартап.

    Але це не єдина сфера ваших інтересів.

    Розвиваючи цю компанію, ми стикнулись з проблемою відсутності офісного простору в місті. І тоді вирішили реконструювати стару будівлю радянського зразка. Зробили з неї перший офісний центр, де й самі розмістились. Він для нас був занадто великим, тому ми здавали його в оренду і таким чином я втягнувся в нерухомість. Це якраз збіглось в часі з підйомом цього ринку, і я почав займатися проєктами з нерухомості. Власне, тоді й відбулось знайомство з Олександром Фельдманом.

    Потім я реалізував низку успішних масштабних проектів, в які були залучені й міжнародні інвестиції. І я вважаю це своїм успіхом. А після нерухомості мою увагу привернуло інвестиційне середовище. Донедавна в мене була інвестиційна компанія, яка реалізовувала проекти, пов’язані з залученням інвестицій, супроводом проектів та реструктуризацією заборгованості.

    Коли ви заробили свій перший мільйон?

    Я цього не помітив. Я скажу так: гроші є, поки ти їх не рахуєш. Коли ти починаєш їх рахувати, це ознака того, що в тебе вони закінчуються. Тому я не можу сказати, коли саме. Це, мабуть, сталось в момент переходу з ІТ-сфери до нерухомості.


    Олексій Чернишов
    Олексій Чернишов

    Яка у вас тут зарплата? Вас цікавило це питання, коли ви працевлаштовувались у ОДА?

    Зарплата невелика. Точний її розмір навіть не можу назвати – близько 18 тисяч гривень. Я поки нічого не отримав, бо ще місяця не пропрацював. А якщо серйозно, то очевидно, що зарплати загалом в державному апараті і, зокрема, в КОДА часто не відповідають запитам працівників того рівня, який нам потрібен. І це є проблемою. Так що ще одне наше завдання – змінити підходи до оплати праці.

    Ви з дружиною володієте колекцією книг і картин. Що саме колекціонуєте?

    Ця інформація з’явилась за результатами декларування, до якого я поставився дуже відповідально: заповнив декларацію за усіма вимогами. В тому числі, я вписав і картини, якими володію. А у нас як? Якщо у тебе більше двох-трьох картин, то це вже автоматично колекція. Те саме я зробив з раритетною енциклопедією, яка має історичну цінність. Ще я колекціоную дореволюційні книги, пов’язані з історією Києва. В тому числі я сам взяв участь у видавництві сучасної збірки про Київ. Мені особисто це цікаво. Вважайте, це моє хобі.  

    Ви також проводили виставку сучасного українського мистецтва Through Maidan and Beyond, присвячену подіям Євромайдану, яка з чималим успіхом пройшла восени 2014 року в Музейному кварталі Відня в Австрії. Звідки взялась така ідея?

    Я переконаний, що мистецтво – найбільш потужний комунікативний спосіб донесення інформації про стан і світогляд суспільства. До того ж сучасне українське мистецтво перебуває на досить високому рівні. Через такі заходи, як виставки, я хотів донести інформацію про те, що відбулося в нашій країні. Не політичну, а мистецьку інформацію. Це було класно, і я б із задоволенням продовжив роботу у цьому напрямку.

    Микола Підвезяний, Руслан Поліщук, Станіслав Груздєв, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ