Посол Микола Нагорний: У Єгипті ми протидіємо спробам РФ купувати зброю і продавати крадене зерно
«Єгипет не зробить чогось, що порушило би його співпрацю з Україною»
У Секторі Гази триває евакуація іноземців через КПП «Рафах», що на кордоні з Єгиптом. Евакуюють у тому числі українців, вже вдалося врятувати 214 осіб ( станом на 13 листопада).
Посол України у Єгипті Микола Нагорний тримає це питання на постійному контролі. Дипломат попри велику зайнятість в останні тижні таки знайшов час на інтерв’ю з «Главкомом». Він розповів про те, як відбувається евакуація українців із Сектору Гази, про спроби Росії викупити продану раніше Єгипту зброю власного і радянського виробництва та «впарити» вкрадене в Україні зерно єгиптянам. Посол також прокоментував позицію, яку зайняли єгипетські ЗМІ щодо України, і розказав, чим його вразив президент Єгипту Фаттах Ас-Сісі.
«Мені невідомо, щоби серед заручників ХАМАС були громадяни України»
Пане посол, як відбувається евакуація українських громадян через КПП «Рафах», які складнощі виникають?
Евакуація триває у штатному режимі. Звичайно ж, бувають і несподіванки. Частина людей іноді проходить самостійно до «Рафаху». Про них посольство дізнається вже аж тоді, коли вони перебувають на КПП.
Наразі евакуйовано 214 осіб. Триває оновлення списків охочих виїхати. Як показує практика, після погодження відповідними структурами Ізраїлю, Єгипту та Палестини, ці списки публікуються у мережі. Нам стає відомо про списки на евакуацію за 5-6 годин до початку переходу громадян через КПП. Далі ми розселяємо евакуйованих у Каїрі та за деякий час відправляємо на батьківщину.
Скільки наших громадян ще плануєте евакуювати?
Не хотів би називати точні цифри, вони постійно змінюються. Людей то більшає, то меншає у списках. Треба розуміти, що навіть із погоджених у списках не всі можуть пройти контроль на КПП «Рафах». Частина потенційних кандидатів на евакуацію перебуває на півночі Гази, яка зараз фактично заблокована. Ще частина, з тих чи інших обставин, відмовляються навіть від уже погоджених евакуацій. Тому говорити про конкретні цифри – невдячна справа.
ХАМАС відпускає наших людей без будь-яких умов?
Мені невідомо, щоби у них у заручниках були громадяни України. Наші громадяни, які залишають місце бойових дій, є пересічними жителями Палестини. Здебільшого це українки – дружини палестинців, та їхні діти. Про заручників серед українців мені наразі невідомо.
«Російсько-єгипетське військово-технічне співробітництво, на жаль, триває»
Wall Street Journal пише, що росіяни намагаються викупити свою раніше продану Єгипту зброю назад і Каїр погодився, що передасть 150 двигунів від вертольотів у грудні цього року. Яку ще зброю єгиптяни збираються продати Кремлю? Як ми зі свого боку можемо цьому завадити?
Вже була ціла низка публікацій про те, що єгиптяни продають зброю то Україні, то Росії. Зрозуміло, що російсько-єгипетське військово-технічне співробітництво, на жаль, продовжується. Але воно продовжується у рамках поставок саме Росією до Єгипту тих виробів військового призначення, що були замовлені єгипетською владою раніше. І здійснення технічних обслуговуючих ремонтних робіт тут, у Єгипті.
Ходять чутки про продаж Росії двигунів до вертольотів Мі-8 або й самих цих вертольотів. Та поки невідомо, як воно буде з цією угодою.
Одначе, впевнений, що Єгипет нічого такого не зробить, що би порушило його співпрацю із Україною та іншими країнами. Зрештою не одна лише Росія присутня у Єгипті. Каїр зацікавлений у продовженні взаємодії зі Сполученими Штатами, країнами ЄС. У Єгипті чудово розуміють, що у випадку продажу Росії зброї, співпраця з державами заходу опиниться у зоні ризику.
Тобто, цю інформацію про 150 двигунів до гвинтокрилів ви підтвердити не можете?
Не можу ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію. Не знаю, які контракти підписані були раніше у Росії з Єгиптом. Не читав їх. Ви самі розумієте, що це таємниця. І я не знаю, що відбувається у рамках виконання цих контрактів, скажімо так. Інформація може бути про те, що просто тривають переговори про постачання. Може, це взагалі вкид.
РФ робила вже кілька спроб направити у Єгипет крадену українську пшеницю. Щоразу ми цьому успішно заважали
Якась протидія збройним поставкам з нашого боку є? Ми граємо на цьому полі?
Так, звичайно. Ми займаємося цим питанням. Тривалий час уже протидіємо спробам Кремля взяти зброю для війни у Єгипті. Напрямок недопущення поставок єгипетської зброї чи боєприпасів Росії – один з пріоритетних для нас.
Інший важливий напрям – протидія продажу вкраденого в України зерна. Єгипет є одним з найбільших імпортерів пшениці у світі. Значна частина пшениці імпортується з Росії. Остання робила вже декілька спроб направити сюди (у Єгипет, – «Главком») вантажі з краденою українською пшеницею. Щоразу ми цьому успішно заважали. Ми домовлялися з єгипетською стороною таким чином, щоби та не велася на подібні угоди з Росією.
Це відбувалося так: ми дізнавалися про те, що вантаж із нашим зерном прямує з окупованого Криму, інформували єгипетську сторону про цей факт, а офіційний Каїр, своєю чергою, позитивно реагував на наші попередження.
«Росія має величезний вплив на Єгипет»
США просили Каїр передати Україні зброю, і Єгипет відмовився це зробити. На цьому питання передачі нам зброї закрили, чи є надія на позитивні зміни?
Спочатку була інформація, що Єгипет продав зброю Росії. За тиждень після цього був вкид, що не Росії, а нам. І от тепер черговий вкид, що Каїр передає двигуни Москві. Не виключаю, що такі зливи можуть бути частиною якихось інформаційних операцій.
Тобто це російська ІПСО? Чи чия?
Ми живемо в умовах війни глобальних масштабів і треба розуміти, що такі операції можуть бути з усіх боків. Навіть з тих, які нам здаються неможливими.
Як ви оцінюєте масштаби впливу Росії на Єгипет?
Традиційно Росія має величезний економічний, політичний та інформаційний вплив. Росіяни будують електростанцію у місті Ель-Дабаа, це багатомільярдний проєкт стратегічного характеру. Крім того, росіяни готуються будувати промислову зону у вільній економічній зоні Єгипту у районі Суецького каналу, яку позиціонують як платформу для просування російських компаній не лише на ринки Африки та Близького Сходу, але також для нарощування поставок у Європу та Азію.
Дуже багато росіян відвідують Єгипет як туристи.
Між вищим керівництвом Єгипту та РФ – особливі відносини. Не буду вникати у деталі, просто хочу щоби ви розуміли, що такі є.
Російська інформаційна присутність тут дуже велика. Якщо поїдете до Каїру, то зможете побачити бігборди Russia Today (російський пропагандистський канал іномовлення – «Главком»).
Тобто російські пропагандистські канали там не заблоковано? Навіть зараз?
Аж ніяк. Водночас, у рамках загальноприйнятих правил гри, Єгипет дотримується чіткої позиції щодо необхідності припинення війни, збереження суверенітету і територіальної цілісності України. Відповідна позиція продемонстрована єгиптянами практично під час усіх голосувань на Генасамблеї ООН.
Президент Єгипту Абдель Фатах Ас-Сісі під час кліматичного саміту у листопаді минулого року у Шарм-ель-Шейху закликав припинити війну. Особисто для мене це було несподіванкою. Зазвичай у ході таких заходів прийнято читати підготовлений текст з папірця. Глава Єгипту ж після вступного слова відклав папірці і виголосив промову про необхідність припинення війни. І це у ті часи, коли у більшості арабських країн війну Росії проти України навіть війною не наважувалися назвати, а називали «конфліктом». Примітно, що росіяни «не почули» заклик єгипетського лідера. Інформація про цю промову не висвітлювалася не тільки у російських ЗМІ, ба навіть не була опублікована на сайті чи сторінках у соцмережах російського посольства у Каїрі.
Тут розуміють усі причинно-наслідкові зв’язки. І у той же час, Єгипет нині бореться за виживання. Звідси намагання втримати якусь збалансовану позицію між Україною та Росією. Підтримка загальних принципів міжнародного права – один бік медалі, але у питаннях ізоляції Росії, припинення торговельно-економічного співробітництва Єгипет виходить насамперед з власних економічних інтересів.
Чи доводиться українським дипломатам у Єгипті спростовувати фейки про Україну?
Треба розуміти, що фактично всі ЗМІ у Єгипті підконтрольні державі. Чітко діє цензура.
Минулого літа ми організовували прес-конференцію одного із наших посадовців, не буду називати прізвище. Була годинна онлайн-розмова. 50 хвилин ми розповідали про війну, про те, що відбувається в Україні, що робить Росія. П’ять хвилин було присвячено розвитку двосторонніх відносин між Україною та Єгиптом. У результаті, на шпальтах всіх газет було опубліковано інформацію про цю прес-конференцію, але 95% було про україно-єгипетську співпрацю і тільки 5% – про російську агресію.
Так, я маю доступ до ЗМІ, але одразу після публікації якогось мого виступу чи інтерв’ю у виправленому вигляді (весь матеріал підлягає контролю з боку держави) у тому ж номері йде інтерв’ю російського посла Георгія Борисенка. Така вже їхня політика так званої збалансованості.
Можна виокремити видання більш-менш проукраїнські або проросійські. Та у цілому, інформаційна політика їхня побудована на тому, щоби за можливості всіляко уникати теми війни в Україні. А якщо вже цього зробити ну ніяк не виходить, то подавати інформацію, як вони вважають, із різних джерел. З українських і російських, але в основному – з міжнародних. Досить показовим є те, що впродовж останніх місяців все частіше використовуються китайські інформаційні ресурси.
Пересічні єгиптяни ведуться на російську пропаганду?
Єгипет – велика країна, 110 млн населення і значна частина живуть за межею бідності. Увагу вони фокусують не стільки на міжнародних подіях, скільки на внутрішній проблематиці. Ціни, продовольство, повсякденне життя – ось що найбільше цікавить пересічного єгиптянина. І, звичайно, регіональна політика – зараз це Сектор Гази, раніше був Судан, а ще раніше Лівія. Ці країни мають безпосереднє відношення до єгиптян. На відміну від нашої держави.
«Доводиться констатувати зростання російського впливу на ринку зерна»
Скільки взагалі зерна Каїр купує у Москви?
Так, на жаль доводиться констатувати зростання російського впливу на цьому ринку, адже тема забезпечення продовольчої безпеки є надзвичайно чутливою для Єгипту. Зокрема, станом на жовтень поточного року, Росія вже поставила Єгипту 6,5 млн тонн зернових, що значено перевищує обсяг російських експортних поставок за весь 2022 рік у 5,5 млн тонн. Але це ринок, є попит і пропозиція, а уряд Єгипту мусить нагодувати понад 110 млн єгиптян, і їхня кількість щороку зростає. Тому я тут бачу рішення лише у нарощуванні українських поставок на цей ринок, якому добре відома якість української агропродукції, та у відновленні нашої довоєнної частки, що сягала 30%.
World Grain пише, що експорт нашої пшениці до Єгипту впав на 73% за останній рік. Скільки пшениці ми постачаємо зараз? Які обсяги при цьому бере на себе зерновий коридор?
Зрозуміло, що закриття українських портів, російські удари по терміналах, елеваторах значно вплинули на зерновий експорт і до Єгипту. Україна у 2021 році продала Єгипту близько 5,5 млн тонн зернових: пшениці і кукурудзи.
Минулого ж року цей показник становив 2,1 млн тонн. Значну частину того, що раніше постачали ми, взяла на себе, на жаль, РФ. У цьому році, щоправда, експорт українських зернових зріс. За 10 місяців цього року ми вже продали понад 3,2 млн тонн. Показник, звичайно, не довоєнний, однак зростання видно.
А яка ситуація з постачаннями російської нафти до Єгипту?
У липні видання Bloomberg повідомило, що на єгипетський нафтовий термінал Аль-Хамра доставили вантаж з російською нафтою. Нафта мала бути змішана з єгипетською, за даними журналістів. Все це робилося для подальшого продажу на інших ринках. Підтвердити, чи відбулося таке постачання, чи були ще й інші поставки, або ж це був просто поодинокий випадок, чи працює цей маршрут, зараз поки не можу. Ми і далі моніторимо ситуацію. З тим, щоби не порушувалися санкції у цій сфері.
Минулого року товарообіг між нашими країнами склав майже $974 млн. Які показники цього року? Які товари найбільше користуються попитом окрім зерна?
Цього року ми маємо позитивну динаміку, упродовж січня-серпня обсяги торгівлі (імпорт-експорт – «Главком») зросли на понад 20%, склавши $829 млн. При цьому експорт з України до Єгипту зріс на 11,2%, до $674,5 млн. Що важливо, позитивне сальдо у торгівлі з Єгиптом становить $520,0 млн.
До Єгипту ми експортуємо переважно зернові, олійні та олію.
Сподіваюся, що тенденція росту збережеться, ми поступового повертатимемо втрачені позиції і цього року українсько-єгипетський товарообіг впевнено перевищить $1 млрд. Але нашим стратегічним завданням залишається вихід на показники 2021 року, коли двосторонній товарообіг становив майже $2,1 млрд., а також диверсифікація українського експорту за рахунок збільшення частки товарів з високою доданою вартістю.
Богдан Боднарук, для «Главкома»
Коментарі — 0