«Це перемога України». Глава МЗС відреагував на рішення ЄСПЛ

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба відреагував на рішення Європейського суду з прав людини щодо справи України проти Росії через окупаацію Криму. За його словами, кожне таке рішення підвищує ціну відповідальності для Російської Федерації.

Про це Кулеба заявив під час брифінгу 14 січня.

«Це перемога України. Це важливий крок на шляху до залучення Росії до юридичної відповідальності за агресію проти України. З кожним кроком ціна цієї відповідальності зростає», - заявив міністр.

Кулеба переконаний, що розгляд справ проти Росії у всіх міжнародних юридичних інстанціях дозволить підтвердити правду про російську агресію. Зараз такі справи, крім ЄСПЛ, розглядаються в Міжнародному морському трибуналі, Міжнародному суді ООН і Міжнародному кримінально суді.

«Вони всі крок за кроком будуть підтверджувати ту правду, яку доносила Україна світу, починаючи з 2014 року, коли почалася російська агресія, і будуть спростовувати всю цю пропаганду і дезінформацію, яку в зв'язку з цим поширювала Російська Федерація», - додав Кулеба.

14 січня Європейський суд з прав людини встановив, що фактичний контроль Росії над окупованим Кримським півостровом розпочався не пізніше 27 лютого 2014 року. Тобто, до проведення так званого референдуму та анексії півострова, який РФ влаштувала у березні 2014 року. 

Як вже відомо, 14 січня Європейський суд із прав людини оголосив рішення Великої палати у справі України проти Росії щодо окупації Криму. Своїм рішенням ЄСПЛ визнав прийнятною справу «Україна проти Росії» (щодо Криму) та перейшов до розгляду справи по суті.

13 березня 2014 року уряд України подав до Європейського суду з прав людини першу міждержавну скаргу проти Росії щодо подій на території півострова. В цей же день скарга була прийнята до провадження ЄСПЛ.

Зміст міждержавної заяви «Україна проти Росії» охоплює скарги уряду України на порушення протягом березня – вересня 2014 року Росією прав громадян, гарантованих низкою статей Конвенції. Таких, як, наприклад: право на життя, заборона катувань, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий суд, право на повагу до приватного і сімейного життя, свобода думки, совісті і релігії, свобода вираження поглядів та інших.