Глава комітету Ради Галасюк звинуватив Мінекономіки в саботажі розвитку експорту

Розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) «Експортна стратегія» може залишитися тільки на папері, при цьому не принесе жодної користі Україні.

Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва, заступник лідера РПЛ з економічної політики Віктор Галасюк.

За словами політика, ця стратегія не містить ні цільових обсягів українського експорту, ні цільової структури експортного кошика і географічної структури збуту, до яких прагне наша країна. Крім того, він зазначив, що відсутня оцінка впливу «Експортної стратегії» на макропоказники, такі як виробництво, інвестиції, зайнятість і ВВП.

«Стратегія має на увазі розуміння поточної ситуації, «точки призначення», інструменти і механізми переходу з цього до бажаного стану і необхідні ресурси, інакше це або мрії, або окозамилювання», – написав політик.

Глава комітету зазначив, що цей документ порушує закон про експортно-кредитне агентство як у частині терміну створення ЕКА (законом уряду відведено на це півроку, а не 1,5 року, як передбачає стратегія), так і в частині функцій і завдань ЕКА (закон передбачає створення експортно-кредитного, а стратегія тільки експортно-страхового агентства, функції якого значно вужчі).

На його думку, вітчизняний експорт «котиться в тартарари, а МЕРТ цілеспрямовано саботує створення ключового механізму розвитку несировинного експорту – експортно-кредитного агентства».

Галасюк також додав, що вже офіційно звернувся з цього приводу до першого віце-прем'єр-міністра – міністра економіки Степану Кубіву.

Також він вважає, що якщо зараз не вжити заходів із вдосконалення цієї стратегії, то вона просто «ляже в ящик».

Нагадаємо, 30 березня МЕРТ представило експортну стратегію України, яка покликана допомогти нашому бізнесу в активному завоюванні зовнішніх ринків. Згідно з документом, влада планує робити ставку на сім секторів економіки. Йдеться про сільське господарство, інформаційні та комунікативні технології, техобслуговування і ремонт повітряних суден, виробництво запчастин і комплектуючих для авіа- і аерокосмічної промисловості, машинобудування, туризм, креативні послуги (дизайн, кіно, мода).