Гриневич жорстко відповіла на критику закону «Про освіту» іншими державами

В країнах, які занепокоєні новим законом про освіту в Україні в частині мов навчання представників національних меншин, немає шкіл з вивченням всіх предметів українською мовою. Про це сказала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на прес-конференції після зустрічі з послами країн Євросоюзу в Україні, які висловили занепокоєння щодо нового закону про освіту.

«Сьогодні частиною моєї презентації перед послами стала презентація того, яким чином забезпечується навчання українською мовою в наших країнах-партнерах», - розповіла міністр.

«І ми виявили, що в жодній з країн немає школи з навчанням всіх предметів українською мовою. Іде мова про навчання української мови як предмета або вивчення кількох предметів українською мовою», - сказала Гриневич.

Водночас вона заявила, що практика, яку Міносвіти хоче запровадити новим українським законом про освіту, цілком відповідає сучасній європейській практиці.

Сьогодні в приміщення Міністерства закордонних справ України Гриневич проводила консультації з послами та дипломатичними представниками 11 країн. Зокрема, були присутні дипломати Угорщини, Румунії, Польщі, Словаччини, Греції, Ізраїлю, Білорусі та інших країн. Також на зустріч прийшли представники міжнародних організацій.

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон «Про освіту», який передбачає введення 12-річної середньої освіти для дітей, які підуть до школи з наступного року. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.

МЗС низки країн висловили стурбованість нормами закону щодо мови навчання представників нацменшин в Україні. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не підтримуватиме ініціативи України в міжнародних організаціях у зв'язку з нормами нового закону про освіту. Болгарія, Угорщина, Румунія та Греція вирішили звернутися через новий закон до Ради Європи та ОБСЄ.