Напоміч Зеленському? Суд повторно витребовує склад парламентської коаліції

Окружний адміністративний суд Києва повторно витребовує в апарату Верховної Ради поіменний список коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», утвореної 27 листопада 2014 року за участю п’яти фракцій («Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Об’єднання «Самопоміч», «Радикальна партія Олега Ляшка» і ВО «Батьківщина»).

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ухвалу суду від 5 квітня.

Суд чекає запитуваний документ до 26 квітня цього року.

В ухвалі також сказано, що апарат Верховної Ради відмовився надати поіменний список коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна» на вимогу суду від 28 лютого. Зокрема, у листі-відповіді від 12 березня перший заступник керівника апарату ВР Петро Бондар поінформував суд, що Регламент Верховної Ради України, який має статус закону і регулює порядок роботи парламенту, його органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій (депутатських груп), не містить як положень, спрямованих на регулювання питань формування, організації роботи, припинення діяльності коаліції депутатських фракцій, так і вимог щодо обліку відповідної інформації апаратом ВР.

Крім цього, список складу коаліції «Європейська Україна» не надали координатор коаліції депутатських фракцій, голова фракції партії «Блок Петра Порошенка» та сама Верховна Рада.

З цього приводу позивач, нардеп Андрій Деркач заявив клопотання про накладання штрафу на відповідачів за невиконання ухвали суду. Однак суддя Євген Аблов відмовив у цьому.

Нагадаємо, що з лютого 2018 року на розгляді в Окружному адміністративному суді Києва знаходиться справа за позовом нардепа Андрія Деркача, який просив суд визнати протиправною роботу координаторів коаліції, бо вони не запропонували прем’єру-міністру кандидатури міністра охорони здоров’я.

Окремо ряд ЗМІ поширюють інформацію, що у переможця президентських виборів-2019 будуть формальні підстави припинити повноваження Верховної Ради відразу після прийняття присяги, якщо він буде спиратися на рішення Окружного адміністративного суду Києва. Формальною причиною називається відсутність коаліції у парламенті (ст. 90 Конституції).

Водночас повноваження ВР не можуть бути достроково припинені президентом в останні шість місяців строку повноважень парламенту (називається кінцева дата - 27 травня 2019 року).

18 квітня кандидат у президенти Володимир Зеленський в інтерв’ю «РБК-Україна» заявив, що в разі перемоги на виборах планує ухвалити закон про імпічмент, а про розпуск Верховної Ради буде думати.

«Я боюся, що я не встигну. Я ламати закон не буду, не буду порушувати закон. Якщо ми встигнемо у термін за шість місяців до наступних виборів, коли ми маємо право розпустити парламент... Будемо думати, так. Але ви ж розумієте, що нам це вигідно», – зазначив кандидат.

Нардеп БПП Вадим Денисенко також не приховує: дострокові вибори найбільш вигідні саме Зе-команді і партії Порошенко. Тому, навіть якщо рішення про розпуск «буде близьким до конституційного або навіть на межі, все на це закриють очі».

Крім цього, ввечері 18 квітня голова Верховної Ради Андрій Парубій в інтерв’ю каналу «Прямий» категорично заперечив наявність юридичних підстав для дострокового розпуску парламенту.