Не варто сприймати мир в Європі як належне - глава МЗС Німеччини

Навіть сьогодні не варто сприймати мир в Європі як належне - його можна зберегти, лише докладаючи зусиль  щодня. Про це написав міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у статті для «Комерсанта» про уроки Другої світової війни.

«Озираючись на події 75-річної давнини, ми здригаємося при думці про те, скільки зла могли заподіяти один одному люди в сучасній, високорозвиненій, прогресивній і цивілізованій Європі», - зауважив він.

Він наголосив, що «не варто сприймати мир в Європі як належне - навіть сьогодні». «Зберегти мир можна, лише працюючи над цим щодня! Там, де щось загрожує миру, нам - тим, хто несе сьогодні відповідальність, - необхідно взяти на себе завдання винести правильні уроки з нашої спільної історії», - додав Штаймайер.

«Мені хотілося б, щоб і в тому, як ми поводимося з конфліктами нашого часу, ми ніколи не забували, що нас, європейців, об'єднує більше, ніж роз'єднує», - вказав Ф.-В.Штайнмаєр.

 «Лише спільними зусиллями ми зможемо зберегти стійкий і стабільний світопорядок в Європі. Гельсінський заключний акт (основний документ ОБСЄ - ред.), великі угоди з роззброєння, Паризька хартія і процес єднання Європи - все це необхідно цінувати, берегти і спільно розвивати далі. Діалог і спільне шанування пам'яті, тісні зв'язки між нашими суспільствами, в першу чергу між молоддю наших країн, можуть і повинні допомогти запобігти відчуженню, яке поступово виникає», - написав Ф.-В.Штайнмаєр.

«Ми разом стоїмо перед серйозними викликами нашого часу і лише спільно зможемо їх подолати в цьому світі, де рвуться нитки, що зв'язують, де величезна кількість біженців, небувала з часів Другої світової війни, і в такий час, коли тероризм загрожує нашій свободі і нашому способу життя, коли в самій Європі, на східній Україні, щодня оплакують убитих і поранених», - зазначив голова МЗС Німеччини.

«Наш безсумнівний борг перед жертвами війни, перед солдатами в безіменних могилах, перед людьми похилого віку, жінками і дітьми, які піддавалися катуванням і були вбиті, - це спільно шанувати пам'ять про їхні страждання, про жертву, яку вони принесли, і щодня повторювати: «Більше ніколи!», - резюмував автор.