Не виключаю тиску на свідків, бо розумію, яким чином проводились обшуки, - юристка про справу VAB банку
Опираючись на наявні документи, юристка заперечує обвинувачення, які озвучуються НАБУ, і звертає увагу на очевидні процесуальні порушення при проведені слідчих дій у справі
Член Ради громадського контролю НАБУ юристка Тетяна Козаченко прокоментувала справу VAB банку, у якій відбулися гучні затримання як менеджерів банку, так і посадовців НБУ. Опираючись на наявні документи, юристка заперечує обвинувачення, які озвучуються НАБУ, і звертає увагу на очевидні процесуальні порушення при проведені слідчих дій у справі.
Так в інтерв’ю «Депо» Тетяна Козаченко зазначила, що звинувачення менеджменту ВіЕйБі банку та керівництва НБУ в тому, що застава банку не відповідала сумі рефінансування, не є об'єктивними: «Ціна оцінки не є стабільною і може змінюватися в залежності від ринку і навіть від застосованого порядку стягнення на майно, бо якщо це відбувається в позасудовій процедурі, то вартість визначається з метою оподаткування банку, а в судовій реалізація йде з публічних торгів. Бо майно в заставу береться на одних умовах, а реалізується на інших, якщо змінилися зовнішні обставини. На підставі тих документів, експертних досліджень, які є в мене на руках, оцінка майна була правильною. Тому заяви НАБУ про невідповідну вартість заставного майна – це їх оціночне судження, яке точно не є основним доказом кваліфікації правопорушення».
За словами юристки, заяви НАБУ про те, що 1,2 млрд грн рефінансування від НБУ не дійшли до вкладників, також суперечать наявним документам та проведеним експертизам. «Заяви про привласнення грошей у рамках як мінімум всієї суми отримання такого кредиту є нонсенсом. Гроші у рамках рефінансування перераховуються банку для здійснення його поточної діяльності і підтримки ліквідності банку. Більшість транзакцій, у тому числі проведення операційної діяльності, обслуговування клієнтів, банк проводить автоматично».
Щодо конкретної ситуації з VAB банком, згідно до попередніх ухвал на проведення обшуків, про отримання тимчасового доступу до документів, НАБУ стверджувало, що 45 млн доларів було виведено на рахунки офшорних компаній, зокрема пов'язаних з власником банку (Quickсom Limited). Однак це також заперечується наявною документацією. «Я робила запит на Фонд гарантування вкладів, ще рік тому, коли проводила правовий аудит цієї ситуації, і отримала не від власників банку, не від клієнтів, а так, як має робити адвокат – від тих державних органів, які зобов’язані таку інформацію перевіряти і надавати, офіційну відповідь – гроші на цю компанію ніколи не виводились, ніколи не перераховувались на її рахунки. Навпаки – саме ця компанія завела реальні гроші у VAB банк для того, щоб виконувати зобов'язання перед клієнтами, підтримати стабільність банку», розповіла юристка. Також вона заперечила заяву НАБУ, що банк ніби не надав НБУ програму фінансового оздоровлення. «В мене на руках є заявки, з вхідними номерами, де додається цей план. Крім того, можна просто зайти на сайт НБУ, де є вся інформація за 2014 рік – що VAB банк надав план фінансового оздоровлення. І тут питання до НАБУ. Не можна робити такі заяви без оцінки реальних документів. Тут вони повністю заявляють неправдиву інформацію», - заявляє юристка.
Юристка також вважає, що обшуки і затримання по цій справі відбувалися з очевидним порушенням логіки слідчих дій. Це може свідчити про те, що справжньою метою таких дій є не потреба у встановленні фактів і обставин, а тиск на підозрюваних та піар на цьому питанні. «Обшуки відбувались одночасно з врученням підозр. І відбувались достатньо формально, адже після подій пройшло 5 років, більш того, до цього у цих же осіб обшуки вже проводились. Яка є розумна підстава повторно проводити обшуки? І яка є підстава в день обшуку відразу вручати підозру, бо якщо обшук є реальним, то його результати потрібно оцінити, підготуватись до наступних слідчих дій? Тут це все одночасно - і обшуки і пред’явлення підозр, - коментує Тетяна Козаченко. - Зрозуміло, що обшук використовується виключно як тиск, і як ми бачимо в інформаційному просторі – для інформаційному піару на цьому питанні, що є взагалі неприпустимим завідомо формувати суспільну думку, коли йдеться про презумпцію невинуватості».
Коментарі — 0