Пам'ятник Жукову у Харкові підлягає демонтажу – Український інститут національної пам'яті

Пам'ятник Георгію Жукову у Харкові  підлягає обов'язковому демонтажу, так як він присвячений особі, яка обіймала керівні посади в вищих органах влади та управління СРСР, і яка не має ніякого стосунку до розвитку української науки та культури.

Відповідне пояснення юриста Українського інституту національної пам'яті Сергія Рябенка опублікувала у Facebook керівник Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова.

«Конкретно по ситуації з пам'ятником Жукову. Цей пам'ятник присвячений не події, а конкретній фізичній особі - Жукову Георгію Костянтиновичу. Згідно з підпунктом «ґ» пункту 4 частини першої статті 1 Закону символікою комуністичного тоталітарного режиму є «зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів». Цей перелік категорій зображень, пам'ятників, пам'ятних знаків та написів, присвячених особам, є вичерпним. І в цьому переліку немає жодних винятків», - зауважив Рябенко.

«Тобто, якщо є пам'ятник, який присвячений особі, яка обіймала керівні посади у компартії чи вищих органах влади та управління СРСР - цей пам'ятник є символікою комуністичного режиму. Оскільки Жуков у 1942-44 роках та 1955-57 роках обіймав такі керівні посади (перший заступник наркома оборони СРСР та міністр оборони СРСР відповідно) - пам'ятник йому є символікою», - заявив він.

Водночас юрист пояснив, чому пам'ятник Жукову підлягає обов'язковому демонтажу.

«Питання демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків регулюється іншою нормою - пунктом 6 статті 7 Закону. Ось ця норма в частині, яка стосується місцевого самоврядування і пам'ятників: «...органам місцевого самоврядування...в установленому порядку здійснити демонтаж пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов’язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті...» Тут є єдиний виняток - якщо діяльність особи, якій присвячено пам'ятник, була значною мірою пов'язана з розвитком української науки і культури, то такий пам'ятник не підлягає обов'язковому демонтажу. Інших винятків немає», - підкреслив Рябенко.

Він резюмував, що таким чином пам'ятник Жукову підлягає обов'язковому демонтажу, оскільки цей пам'ятник «присвячений особі, яка обіймала керівні посади в вищих органах влади та управління СРСР, і яка не має ніякого стосунку до розвитку української науки та культури».

«А от пам'ятники, скажімо, Павлу Тичині (обіймав посаду голови Верховної Ради) чи Борису Патону (член ЦК), які хоча й присвячені особам, які обіймали керівні посади, обов'язковому демонтажу не підлягають, тому що діяльність цих осіб значною мірою була пов'язана з розвитком української культури (Тичина) та науки (Патон)», - пояснив юрист.

Нагадаємо, мер Харкова Геннадій Кернес повідомив, що у місті відновили пам'ятник радянському маршалу Георгію Жукову, який був повалений активістами на початку червня.