Понад дві третини українців вважають Голодомор 30-х років геноцидом

72% громадян України погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу, не погодились з цим 14%, не визначились - 14%. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг»у вересні 2016 року.

Незважаючи на те, що кількість тих, хто визнає Голодомор геноцидом, дещо зменшилась у порівнянні з минулим роком (з 80% до 72%), водночас вона є такою ж як у 2014 році і вищою, аніж була у 2010-2012 рр. (близько 60%).

Твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу, поділяють практично всі жителі Заходу країни (97%), більшість опитаних Центру (78%), майже дві третини Півдня (57%) та трохи менше половини Сходу (48%).

Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (79% проти 68%).

Серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези 83%, в той час як серед тих, хто вважає рідною російську, – 47%.

У віковому розрізі кількість тих, хто підтримує тезу про Голодомор-геноцид, коливається від 70 до 75% у різних категоріях. Водночас простежується різниця у кількості противників цієї тези у вікових групах: чим старші опитані, тим їх більше.

Серед прихильників євроінтеграції тих, хто погоджується, що Голодомор 1932-1933 був геноцидом 86%, серед противників майже удвічі менше – 48%. Подібна тенденція і серед тих, хто за чи проти вступу до НАТО (91% проти 53%). Натомість респонденти, які підтримують вступ до Митного Союзу менш схильні до підтримки визнання Голодомору геноцидом (таких серед них лише 38%).

Цікавим є те, що ностальгічні настрої за СРСР не мають вирішального впливу на ставлення опитаних до сприйняття Голодомору як геноциду. Так, 59% тих, хто жалкує про розвал Радянського Союзу у 1991 році все одно погоджуються з тим, що Голодомор був геноцидом (25% - не погоджуються). Серед тих, хто не жалкує, таких 85%.

Аудиторія опитування - населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 16-22 вересня 2016 р.