Посаду міністра Кабміну не ліквідують, щоб у Гройсмана в уряді був зайвий голос – депутат

Народний депутат від «Батьківщини» Альона Шкрум, яка брала активну участь у просуванні закону про держслужбу в коментарі «Главкому» заявила, що посада міністра Кабінету міністрів – це «політична історія» Гройсмана і її навряд чи ліквідують найближчим часом.

Вона припускає, що однією з умов Гройсмана під час «прем’єріади» було в будь-якому випадку залишити Олександра Саєнка в уряді, аби мати зайвий голос.

«Міністр Кабінету міністрів фактично виконує половину функцій управління секретаріатом уряду – і це функції держслужбовця, а не політика. Але виходячи з того, що він голосує на засіданнях уряду, за цю посаду точиться така сама боротьба, як за міністерства», – пояснює Шкрум.

Депутат наголошує, що при цьому у міністра забирають багато повноважень на користь держсекретаря, і сподівається, що надалі Саєнко як міністр займатиметься змінами до регламенту Кабінету міністрів.

Нагадаємо, 1 травня минулого року набув чинності закон про державну службу, який має на меті повністю перекроїти бюрократичну та громіздку державну систему. Вона залишилася в Україні ще з радянських часів. Зокрема, при міністерствах вводиться інститут держсекретарів, котрі, на відміну від міністрів, обираються на п’ять років і не є політичними фігурами.

Окремим рядком у законі (і навіть у коаліційній угоді) прописано створення посади державного секретаря Кабінету міністрів. Причому за всією логікою посада держсекретаря Кабміну створюється замість існуючої раніше в урядах посади міністра Кабінету міністрів. Аналогічні зміни було внесено і до закону про Кабінет міністрів, де чітко вказано, що «у тексті закону слова «міністр Кабінету міністрів України» в усіх відмінках замінено словами «державний секретар Кабінету міністрів України». Враховуючи, що держсекретарі мають обиратися за результатами конкурсів, на що пішов деякий час, у законі є окрема ремарка. Зокрема, що повноваження держсекретаря Кабміну та його заступників до їхнього призначення здійснює міністр Кабінету міністрів та його заступники, але не довше, ніж до 1 січня 2017-го.

Та нинішня ситуація більш ніж дивна: держсекретар з’явився, але міністр досі нікуди не зник.