Путін підтримує ілюзію впливу, яка перевищує його реальні можливості – європейський експерт

Можливості російської зовнішньої політики тривалий час недооцінювалися, однак переоцінювати їх теж не варто. Хоча ресурси Росії виснажуються через економічну кризу, вона здатна на активні дії завдяки сформованій навколо Володимира Путіна командній системі. Президент РФ не боїться ризикувати, зберігаючи при цьому чітку ідеологічну логіку. Таку думку висловив директор Французького інституту міжнародних відносин Тома Гомар, пише французьке видання Le Figaro.

«Через рік після початку кампанія в Сирії повернула Росію в центр близькосхідної гри і змусила забути про анексію Криму, але не виконала головних з поставлених перед нею завдань. Аналіз Росії страждає від двох недоліків. Перший пов'язаний з наполегливим тяжінням західної моделі до демократії та ринкової економіки. Росія ж, як і Китай, ізолювала економічний розвиток від модернізації політики в ім'я власних «особливостей». Другий момент пов'язаний з активною роботою російської влади зі створення плутанини у сприйнятті її західними партнерами», – зазначає експерт.

За словами Гомара, Росія, з одного боку, має маленьку вагу у вирішенні глобальних питань (за значущим винятком ядерної сфери) через слабкість своєї економіки і ролі китайсько-американських відносин. З іншого боку, її вплив у сусідніх країнах і на Близькому Сході зростає через її військової сили і, що найголовніше, помилок Заходу. «Москва підтримує ілюзію того, що управляє світовими справами разом із Вашингтоном і Пекіном. Насправді ж, як і багато її спортсменів, Росія просто накачалася допінгом, аби вилізти зі своєї ліги. Так, хоча їй вдалося нав'язати європейцям свій порядок, насміхаючись над їхніми принципами, вона вплуталася в протистояння, в якому не зможе протриматися довго», – переконаний аналітик.

На думку експерта, обрання Дональда Трампа стало б для Росії ще однією символічною перемогою, виставивши на сміх представницьку демократію. Однак характер її майбутніх відносин з США залежатиме від зв'язків з Китаєм. «Москва чекала від Пекіна політичної підтримки щодо України та фінансової допомоги після введення санкцій. Але не добилася ні того, ні іншого», – сказав Гомар.

«Поки що Володимир Путін здається майстром гри. Водночас Пекін чудово розуміє структурну слабкість войовничої і самотньою Росії», – резюмує експерт.