Рада ЄС не змогла домовитись про санкції щодо Білорусі

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу не змогли ухвалити остаточного рішення про запровадження санкцій проти високопосадовців Білорусі, відповідальних за фальсифікацію виборів і за репресії проти учасників акцій протесту. Засідання Ради ЄС відбулося в понеділок, 21 вересня.

Джерело в інституціях ЄС повідомило DW, що санкції не були затверджені на засіданні в понеділок. Водночас співрозмовник наголосив, що міністри всіх країн Євросоюзу впевнені у необхідності запровадження санкцій проти Мінська.

Це підтвердила і агенція новин AFP з посиланням на дипломатичні джерела. За її даними, Кіпр досі не дав свою остаточну згоду на запровадження санкцій, оскільки він вимагає запровадження обмежувальних заходів проти Туреччини за ведення розвідки газу в спірних водах східного Середземного моря.

Раніше в понеділок лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала Європейський Союз (ЄС) запровадити санкції щодо президента Білорусі Олександра Лукашенка. Вона також попросила ЄС офіційно припинити визнавати Лукашенка президентом Білорусі. На думку політикині, він втратив «свою легітимність в очах білоруського народу» після президентських виборів 9 серпня.

Нагадаємо, у четвер, 17 вересня, Європарламент більшістю голосів проголосував за резолюцію, що закликає структури Європейського союзу ввести жорсткі санкції проти представників влади Республіки Білорусь.

Також Польща планує ввести національні санкції проти Білорусі.

Як відомо, за офіційними даними, на виборах президента 9 серпня глава держави Олександр Лукашенко набрав 80,08% голосів, його основна суперниця Світлана Тіхановска – 10,9%. Всі чотири суперники Лукашенка оскаржили результати виборів.

З 9 серпня в Білорусі тривають акції протесту. 

Марш 20 вересня став шостим недільним маршем прихильників змін після президентських виборів 9 серпня. Під час масових заходів 20 вересня силовики затримали 442 людини,

Люди по всій країні вимагають відставки Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та переслідування сил безпеки за побиття мирних демонстрантів та катування. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.