Рік дії ЗВТ з ЄС: як угода вплинула на українську економіку

Рік тому - 1 січня 2016-го - угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС набула чинності.

DW підбила попередні підсумки року функціонування ЗВТ та перевірити, чи справдилися найголовніші побоювання щодо угоди.

Як пише видання, найбільш очевидним підсумком 2016 року для української зовнішньої торгівлі є той факт, що Європейський Союз остаточно закріпився як головний торговельний партнер України. Попри загальне зниження загальних показників як експорту, так і імпорту - відповідно 7,9 та 0,1% за період з січня по жовтень минулого року у порівнянні із аналогічним періодом року попереднього - обсяги торгівлі з ЄС продовжують зростати. Такі висновки можна зробити, проаналізувавши дані на сайті Державної служби статистики.

Так, експорт товарів до Європейського Союзу зріс за відповідний період на 2,4% і тепер становить 37,3% в загальному обсязі експорту. Імпорт натомість зростав ще більшими темпами - 7,9% - і досяг позначки 43,8% в структурі українського імпорту.

Водночас експорт та імпорт товарів у торгівлі з Росією знизився на 28,5% та 36,5% відповідно.

Статистика свідчить, що побоювання значної диспропорції між експортом і імпортом в ЄС не виправдалися. Попри відносно невеликий розрив у цих показниках, Україна також збільшила експорт у європейському напрямку. І якщо ще в першому кварталі 2016-го року найбільшою статтею українського експорту залишалися метали, то за підсумками перших дев'яти місяців пальму першості перехопили аграрії. Згідно з даними міністерства економічного розвитку і торгівлі України, з 9,8 мільярда доларів загального експорту в країни ЄС 30% належать продукції агропідприємств та харчової промисловості, 23,5% - металургії і 16,1% - машинобудуванню.

Та попри певні успіхи, сальдо зовнішньої торгівлі з Євросоюзом залишається від'ємним. Виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин пояснює це тим, що левову частку у товарах, що Україна постачає на європейський ринок, займає сировина та напівфабрикати. Із проблемою погоджуються й у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. За словами заступника міністра та торгового представника України Наталії Микольської, Київ зараз має сконцентруватися на розвитку виробництва товарів із більшою доданою вартістю для їхнього подальшого експорту в Європу.

Домінування сировини та товарів із низькою доданою вартістю, за словами Пендзина, і є однією з причин того, що поки що Україна не знайшла у ЄС повноцінної компенсації тим втратам, що вона зазнала на російському ринку. Це, за словами експерта, добре ілюструється тим фактом, що, попри досягнення у європейському напрямку, загальні обсяги української зовнішньої торгівлі, передусім експорту, продовжують зменшуватися.

Невтішну тенденцію підтверджує і виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко. Але вона застерігає від песимістичних висновків, адже російський ринок від самого початку був для України дорогою в нікуди - торговельні конфлікти з Києвом були звичною практикою для Кремля ще до анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі.

До того ж, за словами Акуленко, у роботі із Росією зацікавлені передусім найменш конкурентоспроможні виробники, для яких Росія була єдиною можливістю збути їхній товар, в той час як необхідність адаптуватися до європейських умов - це змога для України перейти на новий, вищий рівень конкуренції. Не варто забувати, що багато підприємців використовують перехід на європейські стандарти для виходу на інші ринки, де вони визнаються, одним з найбільших серед яких є Китай. «Так, зростання експорту в ЄС зараз незначне, але це робота на перспективу, - каже експертка. - Просто так ніхто нічого змінювати не буде».