Розкручена тема «таємних в’язниць СБУ» є вдалою операцією російських спецслужб, – Трепак

Про це у своїй статті для ZN.UA пише екс-перший заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак.

«Впродовж останніх кількох місяців широкого міжнародного резонансу набула тема існування в Україні незаконних місць позбавлення волі, або, як їх назвали, – «таємних тюрем СБУ». Активна експлуатація цієї теми в російських ЗМІ, винесення її на рівень ООН може бути акцією, спрямованою на підрив міжнародного реноме України», – вважає він.

За словами Трепака, питання, яке треба з’ясувати, – це правовий статус осіб, затриманих (захоплених) нашими воїнами і правоохоронцями.

«Ким вони юридично є: затриманими, підозрюваними у вчинені злочину, полоненими (але ж війни, юридично, немає)? За якими критеріями і на підставі яких законів його визначати? За нормами Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що, як зазначалося вище, у багатьох випадках було просто неможливо зробити? Згідно із вказівкою вищого командування? Виходячи з власного сумління? Ці запитання – ключові як для визначення правомірної поведінки стосовно таких осіб, так і з погляду відповідальності за певні дії стосовно них. Але однозначної й чіткої відповіді на них немає. Точніше, відповідь ця, безумовно, в законах є. Але це – закони мирного часу, яких в умовах війни часто застосувати просто неможливо», – пише Трепак.

«Тим часом, як видається, політичне керівництво держави для себе цю відповідь знайшло. І зафіксувало її в Мінських угодах від 5 вересня 2014 р. та від 12 лютого 2015 р., які від імені України за дорученням чинного президента Порошенка підписав колишній президент Кучма. У них як про зобов’язання України йдеться про звільнення та обмін усіх «заручників і незаконно утримуваних осіб». Вдумайтесь у зміст цього формулювання! Про що в ньому йдеться? По суті про те, що всі захоплені (затримані) українськими бійцями і правоохоронцями бойовики та їхні пособники – це заручники та інші незаконно утримувані українською владою особи», – йдеться в статті.

На думку Тропака, підписавши в такому вигляді мінські угоди, Україна фактично визнала, що вона, по-перше, є державою-терористом (оскільки захоплює і утримує заручників), по-друге, всупереч базовим міжнародним документам і законодавству, незаконно утримує якихось осіб.

«Крім того, якщо Україна у Мінських угодах визнала, що її влада незаконно утримує заручників та інших осіб, то, за логікою, є місця, де їх утримують. Оскільки заручники і незаконно утримувані особи, за визначенням, не можуть поміщатися в офіційні місця несвободи (СІЗО, ІВС, тюрми тощо), то, отже, вони утримуються у незаконних місцях несвободи – «таємних тюрмах»? Якщо це так, то українській владі не слід «виляти», а треба про все правдиво розповісти представникам ООН і показати місця, в яких перебувають «заручники та незаконно утримувані особи», – пише Трепак.

Нагадаємо, раніше з’явилася інформація про нібито існуючі «таємні в’язниці» СБУ. Так, правозахисні організації Human Rights Watch і Amnesty International у спільній доповіді заявили про звільнення 13 осіб з такої «таємної в’язниці» і зажадали від української влади провести ретельне розслідування за даним фактом.