Сноуден поскаржився, що не почувається в безпеці у Росії

Екс-співробітник ЦРУ та Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден заявив, що не відчуває себе в безпеці в РФ. Він також запевнив, що ніяк не пов’язаний із російською владою і не працює на Москву, інформує «ТАСС».

Він розповів, що керує одним з американських фондів із захисту свободи ЗМІ і працює над створенням нових інструментів щодо захисту журналістів, у тому числі «захист джерел інформації від зовнішнього втручання». Назву фонду він не уточнив.

«Що стосується мого майбутнього в Росії, я не можу сказати, що я в безпеці. Але хіба це має значення? Якби я хотів жити у безпеці, я б сидів на Гаваях, заробляв багато грошей і вів стеження за всіма підряд», — сказав Сноуден під час відеомосту з Росії, організованого в Університеті менеджменту Інсбрука.

«Реальність у тому, що в мене немає ніяких зв’язків із російським урядом. Я критикував їх, і президента, і хід виборів, і продовжу це робити, — розповів колишній співробітник ЦРУ та АНБ. — Моя увага націлена не на Росію, тому що Росія — це не моя батьківщина, я тут живу в еміграції. США завжди будуть моєю батьківщиною, і нам треба краще піклуватися про свою громаду в першу чергу».

У 2013 році американський технічний фахівець і спецагент, колишній співробітник ЦРУ і АНБ США Едвард Сноуден розкрив журналістам The Washington Post і The Guardian інформацію щодо програми PRISM, яка включає в себе масове стеження за переговорами американців та іноземних громадян за допомогою телефону та мережі інтернет. За його твердженням, PRISM дозволяє Агентству переглядати електронну пошту, прослуховувати голосові і відеочати, дивитися фотографії, відео, відстежувати файли, дізнаватися інші подробиці з соціальних мереж. У програмі PRISM беруть участь Microsoft (Hotmail), Google (Gmail), Yahoo!, Facebook, YouTube, Skype, AOL, Apple і Paltalk.

Система стеження дозволяє зводити дані про телефонні дзвінки в єдину схему з інформацією з відкритих, комерційних та інших джерел, а також інформацією страхових ідентифікаторів, банківських кодів, профілів у Facebook, пасажирських списків на транспорті, списків виборчих дільниць тощо. Таким чином формуються метадані особи. З початку передбачалося, що систему будуть використовувати щодо громадян іноземних держав. Однак під програму збору інформації потрапляли і пересічні американці.