Заборона ходити до туалету на роботі спричинила дискусію: що кажуть психолог і лікарі

Заборона ходити до туалету на роботі спричинила дискусію: що кажуть психолог і лікарі
Обмеження природних потреб працівників може бути проявом психологічного насильства.
Фото з відкритих джерел

Проктологиня попередила про можливі порушення роботи кишківника, а психологиня назвала обмеження одним із можливих методів психологічного насильства

Заява дитячої стоматологині Анни Крилової-Тодурової про заборону працівникам її клініки користуватися туалетом для випорожнення кишківника спричинила дискусію в соціальних мережах. Лікарі звернули увагу на шкоду для здоров'я від регулярного стримування природних позивів, а також на суспільне табу навколо фізіологічних потреб людини. Про це повідомляє «Главком», посилаючись на публічні дописи та коментарі медичних фахівців і психологині в соціальних мережах.

Дитяча стоматологиня та власниця клініки Анна Крилова-Тодурова опинилася в центрі обговорень після публікації відеозвернення в Instagram, у якому назвала випорожнення кишківника в громадських туалетах проявом неповаги до оточення та низької культури. Вона також розповіла про правила у власній клініці, згідно з якими працівники мають задовольняти такі фізіологічні потреби вдома.

«Всі свої справи потрібно зробити вдома або нести свої справи додому», – заявила стоматологиня.

Після розголосу стоматологиня закрила свої профілі в Instagram і Threads, однак скриншоти та записи її відеозвернення продовжили поширюватися в соціальних мережах.

Лікарка-проктологиня та хірургиня Катерина Яцук наголосила, що регулярне стримування позивів до дефекації може мати серйозні наслідки для здоров'я. За її словами, така звичка здатна порушувати роботу м'язів тазового дна та призводити до проблем із випорожненням кишківника.

«Стримання поклику до дефекації наносить організму людини колосальну шкоду, інколи з незворотними абсолютно змінами», – зазначила лікарка.

Серед можливих наслідків Яцук назвала дисинергію м'язів тазового дна – порушення їхньої узгодженої роботи під час дефекації. Також, за її словами, регулярне стримування позивів може сприяти формуванню ректоцеле – випинання стінки прямої кишки, зокрема у жінок.

«Втрачають рецептори свою чутливість, тобто уже немає такого поклику в людини до дефекації. Людина бере з часом, сідає на послаблюючі, потім їх з тих послаблюючих неможливо зняти адекватно повністю», – пояснила проктологиня.

Серед інших проблем, із якими можуть стикатися пацієнти, лікарка назвала анальні тріщини та геморой.

Яцук також звернула увагу на те, що сором'язливе ставлення до фізіологічних потреб часто формується ще в дитинстві, коли дітям доводиться проситися до туалету перед усім класом або чути від дорослих заклики потерпіти.

Лікар-психіатр вищої категорії та невролог Євген Скрипник також відреагував на заяву стоматологині. Він наголосив, що відвідування туалету є нормальною фізіологічною потребою, яку не варто соромитися задовольняти у спеціально облаштованих місцях.

«Це фізіологія. Це нормально і терпіти шкідливо», – написав лікар у Facebook.

За словами Скрипника, люди мають користуватися туалетами в клініках, ресторанах, кафе, театрах та інших громадських закладах, якщо виникає така потреба.

Психологиня Аліна Дайнека, коментуючи ситуацію, звернула увагу на інший аспект – контроль над фізіологічними потребами як можливий інструмент психологічного насильства.

«І от в цей момент мені реально смішно бути переслало, в мене в голові загорілася червона лампочка така тривоги, знаєте, тому що як психолог, я знаю один дуже такий неприємний факт, що отакий туалетний контроль може бути одним із методів аб'юзу у нарцисів і психопатів», – пояснила експертка.

Психологиня пояснила, що для впливу на людину можуть використовувати різні обмеження: забороняти відвідувати туалет, контролювати час перебування у вбиральні або навіть втручатися в особистий простір під час її відвідування.

Раніше «Главком» писав, що під час воєнного стану роботодавці можуть змінювати умови праці, зокрема робочий час, графік і правила відпочинку. Водночас такі зміни мають відбуватися в межах трудового законодавства.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Високі зарплатні пропозиції зафіксувано також у транспортній та виробничій сферах
Робітничі професії заробляють більше депутатів: кому роботодавці пропонують зарплату до 85 тис. грн
Енергетики відновлюють пошкоджене обладнання після ворожої атаки
Окупанти пошкодили енергообʼєкти: у Києві проблеми з теплом і водою
Співробітники, які використовують ШІ, працюють щодня на 90 хвилин довше, ніж ті, хто не застосовує такі інструменти
Як ШІ впливає на тривалість робочого дня? Несподівані результати дослідження
Використати отримані кошти можна буде до 1 грудня 2027 року
До 95 тис. грн одноразової виплати: хто з ветеранів отримає державну допомогу
Гейлі Юрен із пацієнтом
В Україні медики випробовують новий підхід до лікування поранених – NYT
У цивільному секторі середній дохід кваліфікованої майстрині у столиці становить 30-40 тис. грн
Скільки заробляє швачка у Києві: несподівані цифри
«Гардасил 9» захищає і жінок, і чоловіків
«Наявність такого щеплення – ознака хорошого тону». Що треба знати про вакцину, яку МОЗ зробив обов'язковою Здоров’я нації
Міський голова Харкова (у центрі) звернув увагу на проблеми медичної інфраструктури в умовах війни
Доступність медичних послуг на прифронтових територіях. Результати круглого столу
Астрологія з гумором на 22 жовтня 2026 року
Четвер уже бачить п’ятницю, але робота ще не відпускає: гумористичний гороскоп на 22 жовтня 2026 року