Як син Гладковського виграв суд у журналістів-розслідувачів. Оприлюднені деталі скандальної справи

На початку липня Подільський районний суд Києва визнав недостовірною інформацію журналістів програми «Наші гроші» Лесі Іванової та Дениса Бігуса у розслідуванні «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)», яка порушила немайнові права сина експершого заступника Секретаря РНБО Ігоря Гладковського.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на повний текст рішення, який 14 липня з’явився у судовому реєстрі.

На початку березня 2019 року Ігор Гладковський почав судитися з журналістами-розслідувачами, котрі випустили резонансне розслідування про корупцію в оборонному комплексі України. На думку позивача, у розслідуванні було розповсюджено інформацію про те, що він «є організатором схеми розкрадання оборонного бюджету».

Натомість Гладковський-молодший заявив, що не має жодного стосунку до ТОВ «Оптимумспецдеталь», діяльність якого висвітлюється у відеосюжеті, а також, він не є учасником жодного кримінального провадження, пов`язаного з розслідуваннями фактів, висвітлених у сюжеті. Додав, що поширена щодо нього інформація є негативною, недостовірною і порушує його немайнові права, а тому просив суд визнати її недостовірною.

Скріншот з журналістського розслідування

Також сторона позивача у вигляді аргументу надала висновок лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 29 березня 2019 року, складений експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Людмилою Фраймович. Відповідно до висновку експертизи, тексти телепередач, розміщених в мережі Інтернет та на youtubе («Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» - «Главком»), містять інформацію негативного характеру щодо особи позивача. Також висловлювання негативного характеру щодо Ігоря Гладковського викладено у формі фактичних тверджень.

Журналісти заперечили проти задоволення позовних вимог Гладковського. Пояснили, що оприлюднена інформація носить характер оціночних суджень, є критичною оцінкою певних фактів і недоліків. Крім того, твердження позивача щодо недостовірності інформації спростовуються тим, що висвітлені факти були підставою створення Тимчасової слідчої комісії при Верховній Раді України, а також тим, що, за словами тодішнього генерального прокурора Юрія Луценка, сюжети підтверджуються матеріалами кримінального провадження, в яких фігурує, зокрема, позивач.

Також журналісти наголосили, що Ігор Гладковський є публічною особою, тому межі допустимої критики щодо нього є значно ширшими, ніж щодо окремої пересічної особи. Висвітлена інформація є суспільно важливою, а позивач не спростував її недостовірності.

Що стосується висновку лінгвістичної експертизи, то, на думку журналістів, це є недопустимим доказом. Адже свідоцтво судового експерта Фраймович було анульовано рішенням експертно-кваліфікаційної комісії Київського НДІСЕ ще у жовтні 2016 року.

Допитана в судовому засіданні експерт підтвердила, що не має відповідного свідоцтва, оскільки пішла з державної спеціалізованої установи ще у 2016 році, а звільнення є підставою для припинення дії свідоцтва судового експерта.

Разом з тим, Подільський райсуд Києва взяв до уваги висновок Вищого адміністративного суду України у справі К/9991/54050/12, відповідно до якого скасування та визнання недійсним свідоцтва експерта, не позбавляє останнього кваліфікації.

«Стороною відповідача не спростовано висновок експерта Фраймович від 29.03.2019 року лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, не заявлялося клопотання про призначення повторної експертизи з тих самих питань, не надано інших належних доказів, які б спростовували б висновок експерта. Відтак, суд критично ставиться до доводів представника відповідача щодо недопустимості вказаного доказу…» - сказано у рішенні столичного суду.

Крім цього, суд проаналізував ряд офіційних листів військової прокуратури київського гарнізону, генеральної прокуратури, Національного антикорупційного бюро і дійшов висновків: «Жодним дослідженим доказом не підтверджено висловлювання відносно участі позивача (Ігоря Гладковського - «Главком») у схемах розкрадання оборонного бюджету, які були оприлюднені співвідповідачами у відеосюжеті. Відповідно до довідки МВС (повної) від 23 квітня 2019 року, наданої позивачем, він до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває». 

У судовому засіданні також було досліджено відео виступу генерального прокурора Юрія Луценка з коментарями щодо матеріалів кримінального провадження за фактами розкрадань в концерні «Укроборонпром». Цей виступ, вважає суд, не підтверджує твердження журналістів щодо причетності саме позивача до розкрадання оборонного бюджету.

Крім цього, суд допитав журналістку програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» як свідка. Вона повідомила, що оприлюднена нею інформація в сюжеті, отримана від джерел, верифікована та є суспільно значущою. Водночас вона відмовилася розкривати джерела інформації, оскільки це обумовлено стандартами її професійної діяльності, а також тому, що джерела розкривали їй вказану інформацію на умовах конфіденційності та анонімності. Також журналістка повідомила, що стосовно всіх фактів, оприлюднених у сюжеті, здійснюється розслідування правоохоронними органами.

 «Суд не може погодитися з доводами, що позивач (Ігор Гладковський - «Главком») є публічною особою, оскільки регулярно вживав заходів привернення до себе уваги громадськості шляхом участі у прес-конференції, надання коментарів, давання інтерв`ю, тощо, оскільки сам факт взаємодії з засобами масової інформації з питань професійної або комерційної діяльності не може свідчити про достатність підстав для визнання особи публічною, а відтак, і про відповідне розширення меж критики», - сказано у рішенні.

Таким чином, суд вирішив, що журналісти протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили, зобов’язані спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зачитування у програмі «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомлення, що Ігор Гладковський  не має будь-якого стосунку до ТОВ «Оптимумспецдеталь» та схем розкрадання мільйонів на оборонці, російської контрабанди і відмивання грошей.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Разом з тим, журналісти Bihus.Info. зазначили, що Подільський районний суд Києва прийняв абсурдне рішення –  спростувати не якісь конкретні твердження про Гладковського, а усю програму повністю. Таким чином йому, Денису Бігусу, наприклад, треба спростувати свої ж слова про те, що його звати Денис Бігус – адже саме з цього починається програма. Відтак журналіст наголосив, що це рішення – лише перша інстанція, яку будуть оскаржувати в апеляції.

Як повідомляв «Главком», Оболонський районний суд Києва залишив без розгляду позовну заяву про захист честі, гідності та ділової репутації сина колишнього першого заступника секретаря РНБО Ігоря Гладковського проти власника алкогольного холдингу Global Spirits Євгена Черняка.

Син ексвисокопосадовця вимагав спростувати слова бізнесмена, який 5 березня 2019 року на своїй сторінці у «Фейсбук»  допис із фотографією Ігоря Гладковського (попереднє прізвище Свинарчук), який присвятив скандалу в «Укроборонпромі».

Як відомо, у резонансному розслідуванні про корупцію в оборонному комплексі йшлося, що наприкінці 2016 – на початку 2017 років «Укроборонпром» закупив російські деталі для літаків АН-26, переплативши у 5 разів. Вони коштували Україні 14,38 млн грн, хоча з Москви вилітали за 2,3 млн.

При цьому 80% авансу розділили між собою ймовірні учасники схеми.

Як свідчить їхнє листування, $30 тис. отримав Олег Гладковський, $10 тис. – Павло Букін. Ще $46,6 тис. – забрали на двох безпосередні організатори постачання Ігор Гладковський (син екс-заступника секретаря РНБО) та його бізнес-партнер Віталій Жуков.

Разом з тим, Ігор Гладковський назвав усі звинувачення журналістів безпідставними, а оприлюднене ними смс-листування – фейком.