Якщо зникне українська мова, зникне рація існування України, – викладач Колумбійського університету

Мовознавець, політолог, публіцист, журналіст, кандидат філології, магістр політичних наук, лектор української мови в Колумбійському університеті Юрій Шевчук в інтерв’ю «Главкому» поділився своїм баченням змін у напрямку українізації: запровадження мовних квот на радіо і ТБ, введення зобов’язання послуговуватися українською у сфері обслуговування тощо. Також він пояснив, чому певні політики воліють повернутися до минулого, коли українська була на маргінесі.

«Про питання мови слід говорити у ширшому концептуальному контексті. На цивілізаційному фронті завжди йшла війна з Росією, вона не припиняється. Зараз наша увага більше привернута до збройного конфлікту на Донбасі. Але суспільство у своїй більшості не свідоме того, що до мови потрібна не менша увага, бо вона є першим виразником українськості, без неї немає ідентичності. І саме мова завжди була і є об’єктом боротьби», – акцентував пан Шевчук.

Мовознавець також пояснив чому проросійські політики чинять шалений спротив навіть досить поміркованим крокам по поверненню українській мові її статусу:

«Мова завжди була виразником політичного, економічного, фінансового, культурного панування російської меншини в Україні. Якщо зникне панування їхньої мови, це означатиме парадигматичний зсув у всьому суспільстві, в тому числі й у стратегічних галузях. Тому коли кажуть, що мова не має значення, то роблять це для того, щоби завуалювати її важливість. Якщо зникне українська мова, зникне рація існування України як окремої держави. Це добре розуміють у Кремлі, натомість зовсім не розуміють українські політики і суспільство», – пояснює своє бачення проблеми викладач Колумбійського університету.

Юрій Шевчук також пояснив чому зміни відбуваються не так швидко, як того хотілося би:

«Мова – це інертна царина. Аби побачити очевидні результати, треба більше часу. Я був би здивований, якби з сьогодні на завтра щось радикально змінилося би. У мові, в культурі загалом, усе відбувається досить повільно, як у дуже консервативних сферах.

Коли було запроваджено квоти на радіо і телебаченні, зміни почали відбуватися досить швидко, це впало в очі. Зараз я не мушу боротися, як раніше за те, щоби мене обслуговували українською мовою. А якщо досі цього не відбувається одразу, я роблю паузу і кажу «Прошу?». Цього достатньо, аби людина перейшла на українську, мені не потрібно читати їй лекції у крамниці. Для мене – це величезна зміна».

Звісно, що позитивні зміни на мовній царині викликають шалений спротив:

«Проросійські сили впливу у парламенті, в політиці все це добре бачать, їх це дуже лякає, - зауважує пан Шевчук. – Тому вони намагаються використовувати будь-який привід, зокрема Covid-19, щоби відтермінувати зміни. Як тільки зміниться законодавче поле, яке почне фаворизувати українську мову навіть у країні, де закони виконуються досить вибірково, це буде великий прорив».

Юрій Шевчук, як керівник кіноклубу Колумбійського університету, не зміг оминути ініціативу по відтермінування переведення фільмів на українську мову, з якою виступили депутати «Слуги народу», партії, яку підтримали більшість українців на парламентських виборах. Але чи це означає, що для більшості гасло «и так поймут» є ближчим, ніж присутність україномовного контенту в медіа, чи у кіно?

«В українського народу, як і в кожній нації, прогрес і поступ робить активна меншість суспільства і вона рухає країну у напрямку деколонізації, свободи, демократії, –пояснив своє бачення Юрій Шевчук. – Більшість у суспільстві не розуміє, що значать гасла за мову. Для них вони – порожні цінності, бо для них цінність – заповнений холодильник. До речі, українці цим не відрізняються від американців, поляків чи багатьох інших народів. Це не має нас якось знеохочувати, просто потрібно реально дивитися на те, що відбувається. Нам досі кажуть, що мова не важлива, мовляв, вона хоче нас посварити, розділити, бо ж важливішим є щось інше. Однак відповіді на питання про те, навіщо нам існувати як незалежній державі без мови ми не чуємо. Бо без мови Україна перетвориться на Юго-Западный край РФ».