З якими месседжами «Свобода» збирається йти на нові вибори, і для чого Кривецький погодився пройти перевірку на детекторі брехні...
Рік тому розпад постреволюційної парламентської більшості дав старт позачерговим виборам, на яких «Свобода» не подолала прохідний бар’єр. Після тріумфу 2012 року в 2014-му партія Тягнибока несподівано опинилася поза стінами парламенту. У підсумку головну націоналістичну партію країни в Раді восьмого скликання представляє лише група мажоритарників.
За словами екс-нардепа, головного фінансиста і переговірника «Свободи» Ігоря Кривецького, запустивши розпад коаліції, політична сила сподівалась перезавантажити владу. Але у парламент, як йому здається, знов зайшли постаті з минулого. Політик звинувачує колишніх соратників по революційній боротьбі у недотриманні домовленостей про очищення влади і співпраці з колишньою командою Януковича. «Обіцяної люстрації не відбулось. Саме тому в новій Раді замість нових облич опинились такі люди, як Льовочкін», - пояснює Кривецький. Він стверджує, що напередодні місцевих виборів «Свобода» почистилася від випадкових людей, і запевняє, що Тягнибок продовжує бути беззаперечним лідером політичної сили.
З якими месседжами «Свобода» збирається йти на нові вибори, і для чого Кривецький погодився пройти перевірку на детекторі брехні у розмові з «Главкомом».
Пане Ігорю, минулого разу ми з вами спілкувалися напередодні позачергових виборів до Верховної Ради. «Свобода» в підсумку не пройшла до парламенту…
Я би сказав по-іншому. «Свобода» пройшла, але зробили так, щоб вона не потрапила до парламенту. Це буде більш правдиво.
У вас є якісь докази цьому?
Докази – це екзит-поли. Вони показували 6,2– 6,4%, але за підсумками виборів ЦВК показав 4,8% - і то тільки по «Свободі». У всіх інших соцопитування і голосування приблизно співпало, тільки у нас ні. Думаю, що всі могли задуматись і зрозуміти, що тут щось не так.
За рік поза парламентом «Свобода» зафіксувала відтік партійців? Про які цифри може йти мова?
Відтоку партійців у «Свободи» немає. Зате є багато виключень з партії - «Свобода» за цей час почистилась від випадкових людей. Можливо, не повністю, бо важко одразу всіх виявити, але багато хто себе проявив.
Від кого саме ви «почистилися»?
Кожна міська, обласна організація чистила свої ряди. Тому зараз у списках «Свободи» ви побачите багато нових облич. Має бути перезавантаження. Ми дійсно визнаємо, що в місцевих радах у нас було багато слабких членів. Вся верхівка партії займалась боротьбою з Януковичем, пізніше – війна, місцеві ради були покинуті самі на себе. І багато випадкових людей туди потрапило, які казали, що вони патріоти. Вони «проявили» себе своїми вчинками. Ви їх не побачите в наступних списках. Тож ми можемо говорити про очищення.
Вихід колишнього Генпрокурора Олега Махніцького – це теж очищення партії?
Махніцький вийшов щойно став Генпрокурором. Відповідно, після завершення роботи він не був запрошений назад у партію.
Чому партію покинув народний депутат Сергій Рудик. Через це і так невелика група «свободівців» в нинішній Раді ще зменшилась?
Він балотувався як самовисуванець. І цей свій крок він пояснював так, що йому перед виборцями, яким він багато чого наобіцяв, потрібно виконувати свої зобов'язання. А партія сказала йому: ти маєш виконувати в першу чергу партійну програму, але, оскільки ти самовисуванець, ти можеш прийняти інше рішення. Він попросив попрацювати самостійно, щоб виконувати обіцянки, видані людям, які його обрали. Партія йому сказала «так». Ми стояли на тій позиції: якщо ми не висуваємо людину, то ми не несемо за неї відповідальності.
В чому ж так сильно «розійшлися» його зобов’язання перед виборцями і перед партією?
Я не знаю. Там були зі сторони Рудика аргументи, але я не пам’ятаю їх точно. Якщо ви думаєте, що я знаю абсолютно про все, що відбувається в партії, то ви помиляєтесь. Партія дуже велика.
Непроходження «Свободи» до парламенту пов'язують зокрема й з вами. Прицільна увага до вашої персони ЗМІ теж вплинула на обвал рейтингів партії. Чого гріха таїти, Ігоря Кривецького демонізували до такої міри, що ви без перебільшення стали «втіленням всіх бід «Свободи». Погоджуєтесь?
ЗМІ стовідсотково знищували рейтинг «Свободи»: мене й решти керівництва партії. Я вважаю, що ці ЗМІ працювали не так проти «Свободи», як проти України. Якщо глянути, що далі відбувається в ЗМІ, то я не бачу похвальних статей на кшталт того, що ми, українці, можемо щось зробити. Навпаки. Таке враження, нам потрібно з космосу присилати когось, щоб керували нами на нашій землі.
Найвідоміший персональний конфлікт у вас був з газетою «Експрес». Чим закінчилася судова тяганина?
Все в судах.
На якій стадії?
Суд у Львові за моїм позовом. Я вимагаю спростування інформації і вибачення за брехливу інформацію. Суддя відкладає розгляд вже невідомо скільки часу.
В партії не вважають, що «одіозний» Кривецький шкодить рейтингам «Свободи»?
А в чому «одіозність» Кривецького, якщо відкинути історію з газетою «Експрес» і брехливими звинуваченнями? От, окрім брехливих статей, ви можете сказати мені, що я зробив неправильно, будучи депутатом чи членом ВО «Свобода»? Що я, наприклад, зробив неправильну заяву, яка б зашкодила Україні чи «Свободі»? Я теж можу сказати, що ви – японський шпигун. Це буде смішно.
Ви погодитесь, що «Свобода» наразі дрейфує у фарватері, вигідному Сергію Льовочкіну. Ви жорстко критикуєте уряд. Його ж критикує і «Опозиційний блок», і олігархи, яких з ним пов'язують, зокрема, Дмитро Фірташ через підконтрольні ЗМІ. Що можете сказати на ці закиди?
Це звичайна політтехнологічна маніпуляція. Коли ми у Верховній Раді говорили «Слава Україні» і говорили українською, нас за це називали фашистами. І це приблизно однакові закиди. Тоді ми були фашистами за «Слава Україні», а тепер за критику уряду – ми з Льовочкіним. Та нам все одно, ким нас називатимуть. Ми все одно будемо добиватись, щоб український уряд був найкращим і працював на благо України.
У «свободівців» був чудовий шанс покращити уряд в 2014 році. Партія мала своїх міністрів в Кабміні.
В нас було лише два міністри (міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка та міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник, - «Главком»). З чого ви вирішили, що вони погіршили роботу уряду? Якщо ви будете оперувати фактами, то побачите, що це були чи не найкращі міністерства. Ключове інше: ми не трималися за владу, розуміючи, що для плідної роботи уряду необхідно мати партнера у вигляді нового складу парламенту. Назвіть мені партію, яка б відмовилась від міністерств і міністрів заради того, щоб перезавантажити парламент і завести нові обличчя?
Назвемо. В 2014 році задля перезавантаження парламенту з коаліції, окрім «Свободи», вийшла ще партія «Удар».
Так вони були провладні. Це була якраз їхня задача, тому що вони з президентом створювали більшість. А «Свобода» не створювала. І «Свобода» тоді йшла тільки заради перезавантаження, отримання чогось нового в парламенті.
В підсумку ми це нове отримали?
Ні.
Визнаєте, що рішення «Свободи» розвалити післяреволюційну більшість в попередньому парламенті було неправильним?
Частково так. Коли ми йшли на цей крок, в нас була одна умова: проведення люстрації. Нам всі гарантували це. І якби вона була проведена так, як ми пропонували, то жоден регіонал не потрапив би у Верховну Раду. В тому числі і згадуваний вами Льовочкін та інші регіонали. Так, хто ж тоді куди дрейфує? Можливо, Арсеній Петрович і інші якраз і привели колишніх соратників Януковича в парламент, і зараз своїми діями піднімають їм рейтинг. Хто працює на рейтинг «Опозиційного блоку»? Я думаю, що працює Арсеній Петрович з командою.
Але ж ще не так давно ви були з Арсенієм Петровичем по одну сторону барикад…
Як показав час, по одну сторону з нами було ще багато ФСБшників, які зараз проявляють себе, і інших запроданців. Коли ти на марші, ти не маєш часу розібратися, хто поруч з тобою. Ти думаєш, що це чесні люди, які хочуть щось змінити в країні. Тільки життя покаже, хто ми є насправді.
Отже, ким, на вашу думку, насправді є Арсеній Петрович?
Це треба спитати в людей, які сьогодні живуть в Україні. Треба спитати, яке їхнє економічне становище, чи бачать вони майбутнє для своїх дітей у цій країні. Отримавши цю відповідь, ми отримаємо відповідь на питання «хто такий Арсеній Петрович?».
На носі місцеві вибори. «Свобода» має відповіді на питання, які стоять сьогодні перед українцями?
Звичайно. «Свобода» - це партія, яка заснована в 1991 році. Це не партія одноденка. Мета «Свободи»: щоб Україна була державою номер один. Принаймні з точку зори якості життя українців, безпеки, соціального захисту, дотримання прав і свобод. Ми не зраджуємо нашим принципам.
Яка задача мінімум на ці вибори?
Задача мінімум – завести достойних людей в місцеві ради, максимум – поміняти ситуацію в країні на краще.
Особисто ви будете брати участь в цих виборах?
Ні. Ви ж сказали, що я «одіозний». Для мене важливо, щоб пройшла партія «Свобода». І якщо я розумію, що мною можуть спекулювати, то я краще не висуватиму свою кандидатуру.
Це ж самовизнання: «сірий кардинал» завжди десь в тіні…
Знову «сірий кардинал»? Ну що зробити (сміється).
Де зараз перебуває Олег Тягнибок?
В Олега Тянибока більше тисячі людей воюють на передовій. Всі задають питання: де він? Він працює, а не піариться. Зараз не час вештатись по телевізійним ток-шоу.
Після минулих виборів піднімалось питання про зміну лідера?
Тягнибок сам це пропонував. Але партія вважає, що лідер партії – Олег Тягнибок.
Коли він робив цю пропозицію?
Це було на з’їзді після виборів в парламент.
Олег Ярославович пропонував когось на своє місце?
Питання таких пропозицій виникло б, якби партія підтримала пропозицію міняти лідера.
Тобто голосів за зміну лідера не було. Ніхто не підтримав Тягнибока?
Ні, не було. Я особисто вважаю, що такого лідера, як Олег Тягнибок, немає в Україні, не те, що в партії.
Чому «Свобода» не артикулює свою позицію щодо ситуації в зоні АТО з Мінськими домовленостями?
Хто вам сказав, що не артикулює. В минулу неділю «Свобода» на Михайлівській площі у Кєві освячувала прапори, які потім відправили нашим бійцям з Легіону Свободу. І Тягнибок відверто сказав, що на Сході ми б’ємося за мир, але усвідомлюємо, що мир буде тоді, коли здобудемо перемогу над нашим одвічним московським ворогом. Що ніколи не буде миру, якщо влада сідатиме за стіл переговорів із Путіним. Ви вважаєте, це не чітка позиція?
Як партія оцінює ефективність того невеликого представництва мажоритарників від «Свободи», які пройшли до парламенту?
Дуже позитивно. Депутати, які є сьогодні в парламенті, виконують програму партії. Вони в невеликому представництві, але всі голосування відбуваються чесно, справедливо, так, як ми обіцяли.
Кого партія планує висувати в кандидати на посаду мера Києва?
Незабаром дізнаєтеся.
Які кандидатури розглядалися?
Є багато кандидатур, які достойні цієї посади – Андрій Іллєнко, Юрій Левченко, Олександр Мирний. Але є Київська міська організація, і є партія, яка прийме рішення.
Гаразд, а по Львову?
Є бачення, щоб ішов Руслан Кошулинський.
Є інформація, що ви підтримуєте, а якщо говорити відверто, спонсоруєте, так званий проект «анти-Садовий». Його обличчям є нардеп, колишній львівський медійник Дмитро Добродомов. Дійсно маєте симпатії до цього політика?
Я особисто знайомий з Добродомовим, але не хочу коментувати нісенітниці.
Тобто фінансово не підтримуєте його похід в мери Львова?
Його ж не «Свобода» висуває. Звісно не підтримую.
Коли бачились із Добродомовим останній раз?
Не пам'ятаю. Я не фіксую, коли бачився з кимось.
А от він нам розповідав, що півтора роки тому ви намагалися з ним поговорити з приводу того, що медіа, якими він керував, «ображали» «Свободу».
Були такі моменти. Вважаю, що було багато несправедливих закидів в сторону «Свободи». Це коли вихвачують когось одного зі «Свободи», і весь негатив однієї людини спрямовують на всю партію. Не показуючи 90% позитиву. І ЗМІ, якими керував Добродомов, теж, на мою думку, таке час від часу робили. Тому я з ним зустрічався і розмовляв на цю тему.
Складається враження, що «Свобода» таки не любить журналістів.
«Свобода» не любить брехню. Є чесні журналісти, а є брехливі. Брехливих журналістів «Свобода» дійсно не любить.
Поділіться інформацією закритих соцопитувань. Які на сьогодні розклади у Львові?
У мене є ті ж соцопитування, що і у вас, вони друкуються в ЗМІ. Але давайте подивимось, які будуть кінцеві результати. Тому що я не знаю сьогодні, наскільки соцопитуванням можна довіряти. Ми ж вже говорили, що соцопитування до ВР показували одне, екзит-поли інше, а результат був ще іншим. Тому не хочеться мені орієнтуватися на соцопитування.
Поясніть феномен «Самопомочі», проекту Андрія Садового. Звідки взялась ця всеукраїнська популярність?
Бачите, ми всі говоримо «феномен». Це феномен несвідомості українських громадян. Вважаю, що люди, які йдуть у владу, повинні щось зробити. Що зробила «Самопоміч»? Чим вона заслужила такий результат? Задаємо питання і не можемо знайти відповіді.
Це феномен правильного піару.
Ви ж самі визнавали, що люди хотіли нові обличчі. От вони і є - ці нові обличчя.
Є й інші нові обличчя. Але, на жаль, українське суспільство ведеться на піар і забуває про те, що людей треба судити за їхніми вчинками. За допомогою контрольованих ЗМІ тепер можна зробити з будь-кого героя за два тижні.
За результатами місцевих виборів «Самопоміч» може посунути «Свободу» в Західній Україні?
Для «Свободи» немає значення, хто яке місце займе. Для «Свободи» важливо, що буде зроблено для України. Я ще раз зазначу, що ми вийшли з коаліції і пішли на перезавантаження парламенту з ідеєю змінити щось в країні на краще, не думаючи про себе. Нам на той момент пропонували ще міністерства, щоб ми залишились. Вони не розуміли, що справа не у посадах, а в тому, що в країні потрібно щось міняти, бо завтра ми хочемо жити в інших умовах.
Є певний дисонанс. «Самопоміч» нічого не зробила, але вона асоціюється з Садовим, який керує Львовом вже десяток років. При цьому в багатьох українців складається враження, що Львів – …
Садовий!
… і одне з найкращих міст в Україні. То де ж правда?
А як Садовий міг зробити щось у Львові без «Свободи», яка має більшість у міській раді? Чому хвалять Садового, а весь негатив іде на «Свободу»? Це знову ж піар!
Я вам скажу більше. В людей складається враження, що Садовий побудував Львів і заснував його. Скоро вони будуть реально думати, що це зробив не Данило Галицький, а Садовий. Те, що Садовий - піарник високого рівня, це стовідсотково.
«Самопоміч» тим часом тримається осторонь влади, і в коаліції у неї зажди окрема думка. Це свідчення того, що у Садового амбіції йдуть далеко за межі Львова?
Певно, вищі амбіції є. Але, думаю, все залежить від свідомості українців. Якщо далі будуть розвиватися події так, як досі, то не виключено, що президентом може стати і Садовий, і будь-хто інший, в кого будуть ЗМІ, які показуватимуть його як супергероя.
Не виникало у вас бажання заснувати свій політичний проект, почати щось зовсім нове?
Не виникало. Найбільший політичний проект у нас – це Україна. І нам хочеться, щоб життя у ній стало краще. А в душі я - «свободівець». Це не політичний проект, який мені потрібен для чогось особисто. Крім бруду, який на мене вилили, він мені особисто нічого не приніс. Такий проект потрібен українцям. Таке враження, що українців хочуть знищити в Україні. Всі задають питання: ти не боїшся, що «Свобода» пропаде? Я кажу: це дурниця. «Свобода» в Україні пропаде тільки тоді, коли пропадуть українці. А цього ніколи не буде. Хоча, можливо, хтось про це і мріє.
І хто ж хоче знищити українців в Україні?
Давайте розберемося в ситуації. Прості люди звідки черпають інформацію? З газет, з телевізора. Вмикаємо телевізор. І що бачимо? Ви бачили хоч одного політика чи бодай просту людину, яку би показали і сказали, що цей українець досяг таких-то вершин, винайшов такі-то винаходи? Я такого не бачу. Я бачу, що ми погані, що в нас розвалена економіка. Я не відчуваю енергетики, яка спрямована на добро і на позитив. Все спрямоване на знищення – ви погані, ви ніхто. Це підготовка. В ХХІ столітті ми повинні розуміти: це відбувається не просто так. Крім нас, ми нікому не потрібні – ні європейцям, ні американцям, ні росіянам. Ми потрібні тільки собі.
Перед парламентськими виборами йшли перемовини про об’єднання між «Свободою» і «Правим сектором»…
Так.
Чому вони нічим не закінчились?
Ми зустрічались, домовлялись, але нам банально забракло часу.
Що ви пропонували їм?
Ми з Тягнибоком напередодні виборів зустрічалися з Дмитром Ярошем. В той час він казав: ми, напевно, не будемо йти. Ми говорили: давайте своїх людей, делегуйте до нас, будемо разом йти.
Зараз не піднімаються питання про об'єднання?
Тягнибок вважає, що потрібно об'єднувати національно-патріотичні сили. І я його підтримую.
Але ж до місцевих виборів залишилось мало часу.
«Правий сектор» на місцеві вибори не йде.
Крім «Правого сектору», чи є ще якісь наміри залучити когось до спільних дій?
Розмов ніяких не велось ні з ким. Моя особиста думка – об'єднання патріотичних сил потрібно робити. Але про якусь конкретику я не чув.
Хто на сьогодні є серед спонсорів «Свободи»? Звичайно, окрім вас.
Багато партійців. Просто кожен по своїх можливостях спонсорує. Із великих можна назвати Олександра Мирного, Олега Гелевея.
За останній рік-півтора хтось «зіскочив» зі спонсорства?
Ні. Але що значить «зіскочив»? У «Свободи» дуже багато спонсорів. Кожен партієць, насправді, вносить свою частку.
Яку частку доходів ви віддаєте?
Коли партії щось потрібно, ми збираємось і вирішуємо, хто скільки може виділити.
Вже збирались з приводу місцевих виборів? Скільки потрібно?
Ні, тільки думаємо збиратися.
Але бодай приблизні підрахунки вже є?
Немає. Це коротка кампанія. Сподіваємось, що багато грошей не потрібно буде.
Будете використовувати телевізійну рекламу?
Будемо.
Партія вже ознайомилась із тими правилами, які затвердив парламент на ці вибори? Як ви їх оцінюєте?
В більшості - позитивно. Ми пропонували модель, яка б дозволяла партії відповідати за рішення депутатів партії. І відкликати їх в разі чогось. Якщо не ведеться лінія партії або не виконуються обіцянки – можна відкликати депутата. Це позитивний момент
Тобто імперативний мандат «Свобода» підтримує?
Звичайно.
Відкриті списки?
Підтримуємо. Це ж наша ідея була.
Ви вникали в суть того, що законотворці назвали відкритими списками?
Давайте відверто. Є багато нюансів, які б можна було зробити кращими. Але цей закон вже кращий за попередній, який працював на олігархів, а не на Україну. Будь-яка людина може стати депутатом, обиратись від будь-якої політичної сили, і пізніше - бути самостійною у будь-якій раді – районній, міській.
Ще одна цікава історія, пов'язана з вами. Ви вирішили пройти перевірку на детекторі брехні. Чим було викликане це рішення?
Брехливими статтями, які зробили з мене одіозну фігуру. В основному «Експреса», але були і інші видання, які передруковували все це.
Хто проводив цю перевірку?
Її проводили журналісти ZІКу ще в жовтні 2014 року.
Отже, це була ваша чи їхня ініціатива?
Це виглядало так. Я спитав: як можна довести, що ти правий? Адже правда одна. Вони сказали: пройти детектор. Я погодився.
Ви пройшли? Не всі бачили це відео. Як це було? Коротко розкажіть про свої враження..
Детектор показав, що я говорю правду. Журналісти задавали питання. Які хотіли. Деякі я навіть попросив внести. Такі питання: чи зраджував я інтересам України, чи працював зі спецслужбами інших держав, чи отримували ми гроші за голосування? Це ті питання, які маємо задавати всім політикам і тим, хто хоче ними стати. Це важливо.
З самим апаратом працювали не журналісти, був запрошений ними спеціаліст. Я вперше проходив детектор, хвилювався.
Це було в ефірі?
Ні. Я задав питання журналістам: чому ж не показали? Вони відповіли: а вже немає сенсу, вас ніхто не чіпає, про вас вже ніхто не пише, для чого ж?
А ви готові публічно пройти детектор ще раз?
Так. Більше того, вважаю, що через детектор має пройти все керівництво держави. Починаючи з прем’єра.
Кримінальний авторитет Володимир Дідух, відомий у Львові як Вова Морда, говорить, що передавав вам велику суму грошей на утримання партії «Свобода». Як ви прокоментуєте ці слова?
Це чиста брехня. І це я теж проходив на детекторі. Мені задавали це питання.
Але з цією людиною ви знайомі.
Знайомий. З Володимиром Дідухом знайомий, але ніякого відношення до «Свободи» він ніколи не мав.
З чим тоді пов'язана така його заява?
Так його спитайте. Але краще на детекторі.
У вас з ним якісь непорозуміння траплялись?
Ні.
Мали якісь спільні бізнес-проекти?
Не мав.
Як, взагалі, можете охарактеризувати стосунки з цією людиною?
Не мав стосунків. Я знав його, звичайно, але це Львів. Там багато хто кого знає.
Дідух також розповів журналістам, що нібито ви є власником «БГ Банку», до якого вже на стадії ліквідації Мінфін минулого року перерахував 5 мільйонів євро. Дідух каже, що минулий власник Артем Пшонка віддав вам банк в обмін на те, що Махницький не буде його переслідувати.
Від Дідуха дійсно пішла брехлива інформація про те, що я покривав Пшонку. Після того мене перевіряли всі служби – прокуратура, СБУ, міліція. Ніякого відношення до банку я не мав. Я не був ніколи акціонером банку.
Пшонка звертався до вас з якимись проханнями?
Ні. Та я його і не бачив. Під час революції і після. Я його бачив останній раз в дореволюційному парламенті, під час якогось з голосувань.
До яких банків ви маєте стосунок?
На сьогодні я не є власником жодного з банків.
Ваша родина?
І моя родина не має стосунку. І не мала. Але хочу звернути увагу! Як можна чесним ЗМІ розслідувати мої злочини, з банками, з іншими речами, базуючись на словах, як вони кажуть, «кримінального авторитета» і навіть не звернувшись по коментар до мене? Це нісенітниця з самого початку.
Давайте визнаємо, що це проблема не «чесних ЗМІ», а проблема непрозорості українського бізнесу. Ця непрозорість і дозволяє будувати різні припущення.
От скажіть, що відбувається в країні, коли кримінальний авторитет разом з міліцією бореться, щоб зловити мене як злочинця, бо я нібито «допомагав Пшонці виводити гроші» чи ще щось? Розумієте абсурдність всього цього, що відбувається в нашій країні?
Ви не думаєте, що коли почнеться активна виборча кампанія, знову на поверхню спливуть справи стосовно колишніх міністрів-свободівців. Чи відомі вам конкретні результати розслідувань проти них?
Нема такого. Мені невідомо.
Розслідувань немає?
Розслідування проводились. Але кримінальних справ немає. В розслідуваннях багато хто зацікавлений. Будуть щось шукати. І нехай. Ми ніколи не покривали і не будемо покривати корупціонерів. Тому поки не відкриті кримінальні справи – говорити нема про що.
От почались вибори – «виплив» я. Знов пишуть, що я був «смотрящим» при Махніцькому, маму мою туди приписали… Я дивуюся. Я розумію, що дехто з журналістів забув, що він вже політик. Для чого це? Думаю, бо в «Свободи» почав рости рейтинг. Налякалися. Дехто дав завдання – потрібно показувати, що «Свобода» погана. Які там в нас були брехливі статті? Такі-то. Давайте знову їх піднімемо, може, люди забули. Нового ж нічого нема.
Цікава ваша думка не тільки як політика, але й як бізнесмена. Сьогодні уряд і особливо Адміністрація президента промотують ідею, що потрібно все приватизувати. Перед виборами, правда, трошки пригальмували. Але ще три місяці тому глава Адміністрації Борис Ложкін говорив прямим текстом, що з 1 січня 2016 року потрібно відкрити ринок землі. Планували продати Припортовий і так далі. Яка ваша позиція щодо такої поспішної приватизації і лібералізації земельного ринку?
Проукраїнська в мене позиція. Як можна сьогодні продавати те, що мінімально коштує? Хочу спитати в тих політиків, які хочуть це продавати: вони готові продавати зараз свої будинки, свій бізнес по тих цінах, які зараз є в Україні,? Це відповідь на те, чи мають право вони продавати наше спільне, українське. Чому до державного ставлення, як до чогось чужого?
Але є такий «вбивчий» аргумент: державні підприємства – це годівниця, біля якої завжди корупціонери, вони обдирали державу 25 років і будуть далі це робити, а коли прийде ефективний приватний власник….
Так давайте не будемо продавати, а просто поставимо менеджера, за якого будемо відповідати. На якийсь термін часу, поки ринок не стабілізується. На рік, два, три. Завтра ринок стабілізується – ціни будуть зовсім інші.
Так зараз кругом нові менеджери. Президент розставив кругом молодих і амбітних інвестменеджерів з західною освітою…
Я ж задав питання: чому ці люди не продають своє майно? Бо це не вигідно. То чому вони продають невигідно українське майно? Потрібні ефективні менеджери, які зроблять підприємства прибутковими. Що зробить інвестор, коли купить Припортовий завод? Даю гарантію, що він почне заробляти разів в 10 більше, ніж зараз. Чому зараз не заробляють? Відповідь одна: крадуть, не хочуть, спеціально, щоб демпінгувати, знецінити цей завод, щоб можна було його придбати за копійки. В кінцевому результаті – з кимось домовитись, віддати в приватні руки і показувати, як гарно він працює.
Зараз ви говорите як представник «Свободи». А як бізнесмен ви мали б бути зацікавлені в тому, що щось купити і подешевше.
Якби я був не українець – був би зацікавлений. Але я свідомий того, що це все частина моя, моїх батьків, родичів.
Коментарі — 0