Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Чи був Синод? Перший скандал у помісній церкві

    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    5 лютого 2019 року у патріаршому будиночку на території Софії Київської відбулося перше засідання Священного Синоду православної церкви України - Чи був Синод? Перший скандал у помісній церкві
    5 лютого 2019 року у патріаршому будиночку на території Софії Київської відбулося перше засідання Священного Синоду православної церкви України

    Що відбулось у стінах святої Софії 5 лютого

    5 лютого у будинку митрополита на території національного заповідника «Софія Київська» відбулося перше в історії засідання Синоду помісної Православної церкви України. Верхівка новоутвореної церкви ухвалила на ньому низку важливих рішень. Зокрема, було змінено назви єпархій, які дублювалися після церковного об’єднання, відбулися призначення на посади у структурі ПЦУ.

    Та найбільшою інтригою був персональний склад першого Синоду, який діятиме у перехідний період. «Главком» чатував на архієреїв у Софії і вже там з’ясував, що їм не вдалось уникнути конфліктів. Окремих постійних членів Синоду не влаштувало, як було організоване засідання у Софії і хто був на ньому присутнім. Ба більше, окремі впливові архієреї Православної церкви України тепер не виключають, що рішення цього Синоду можуть бути невизнані Вселенським патріархатом.

    Отже, чим спровокований перший внутрішній конфлікт у новій церкві і до чого він може призвести.

    Втаємниченість

    Інформація про перше засідання Синоду нової церкви у ЗМІ з’являлася декілька разів. Спочатку архієреї планували зібратися у понеділок, 4 лютого, відразу після інтронізації Блаженнішого Епіфанія. Та в останній момент подію перенесли на вівторок 5 лютого. «Мені надійшло повідомлення (від предстоятеля церкви): «Будь ласка, залишайтеся (у Києві) до вівторка, ви берете участь у Синоді», - розповів перед архієрейським зібранням «Главкому» митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Але про те, хто ще братиме участь у Синоді, які питання будуть винесені на розгляд, запрошеним, за його словами, нічого не повідомлялося.


    Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій
    Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій

    Джерела «Главкома», наближені до предстоятеля церкви, визнають: запрошуючи владик не роз’їжджатися зі столиці після інтронізації митрополита Епіфанія, дійсно ніхто не уточняв, що відбудеться саме Синод. «Усіх запрошували просто на зустріч», - пояснює джерело.

    Навіть постійні члени Синоду митрополит Львівський Макарій і митрополит Вінницький і Барський Симеон, кажуть, що до останнього не розуміли ні статусу зібрання, ні його порядку денного. І у вівторок вони разом прийшли до митрополичого будинку на території Софії Київської. «Перше засідання Синоду нової церкви… порядок денний не знаємо… Щодо посад, то зі мною ніхто не говорив. Ми навіть не знаємо, хто буде членами Синоду сьогодні», - зізнався Симеон у вівторок вранці «Главкому»

    «Надіємося, що все буде гаразд», - оптимістично додав митрополит Макарій, переступаючи поріг Софії.


    постійні члени Синоду митрополит Львівський Макарій і митрополит Вінницький і Барський Симеон
    Постійні члени Синоду митрополит Львівський Макарій і митрополит Вінницький і Барський Симеон

    За кілька хвилин після них до місця події прибув предстоятель церкви митрополит Епіфаній. Він швидко зайшов до будівлі з центрального входу, а не з бокового, через який заходили решта запрошених, і де чатували на архієреїв кілька журналістів.

    До останнього таємницею залишалось, чи візьме участь у заході патріарх Філарет. Він за станом здоров’я пропустив навіть інтронізацію митрополита Епіфанія, яка відбулася лише два дні тому. Але 90-річний патріарх, на подив усіх, таки прибув до Софії. Святійший зайшов, як і митрополит Епіфаній, через центральний вхід, не сказавши журналістам жодного слова. Було видно, що колишньому предстоятелю УПЦ КП важко навіть вийти з автомобіля.


    Попри нездужання Філарет витримав тривале засідання, яке, як згодом з’ясувалось, проходило дуже не просто
    Попри нездужання Філарет витримав тривале засідання, яке, як згодом з’ясувалось, проходило дуже не просто

    Про що говорить Томос?

    Список членів першого складу Священного синоду, який після завершення засідання був озвучений, викликав питання не лише у Макарія та інших архієреїв. Очікування зводилися до того, що призначення дев’яти непостійних з 12 членів Синоду не викличе дискусій, адже положення Томосу, наданого Православній церкві України, а також ухваленого її Статуту чітко визначають, хто має увійти до керівного органу церкви. Всі ці документи виписані так, аби склад Синоду унеможливлював узурпацію влади однієї чи декількох церковних груп. Зокрема, Синод має діяти на ротаційній основі та формуватися за старшинством хіротоній (висвячень архієреїв). Також згідно із Статутом, Синод має збиратися не рідше одного разу на три місяці. Томос говорить про те, що предстоятель нової церкви, митрополит Епіфаній «є головою Святішого синоду, котрий щороку скликається з архієреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством, серед тих, що мають єпархії у географічних межах України». Про те саме йдеться і у Статуті Православної церкви України, зокрема у Розділі V. «Річний (постійний) Священний Синод складається з митрополита Київського як Головуючого та дванадцяти єпархіальних архієреїв, що періодично призначаються Головуючим, відповідно до старшинства архієрейської хіротонії». Окрім того, цей розділ має примітку про те, що саме на перехідний період постійними членами Синоду є три колишні очільники церковних груп, що об’єднуються (мова про патріарха Філарета і митрополита Львівського Макарія, колишнього очільника УАПЦ), а у випадку неучасті в Об’єднавчому соборі очільника, постійним членом стає найстарший за архієрейською хіротонією представник церковної групи, що об’єднуються (в цьому випадку екс-представник УПЦ МП митрополит Вінницький і барський Симеон)».

    Склад Синоду:

    • Блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній
    • патріарх Філарет
    • митрополит Вінницький і Барський Симеон,
    • митрополит Львівський Макарій,
    • митрополит Львівський і Сокальський Димитрій,
    • архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря),
    • митрополит Черкаський та Чигиринський Іоан,
    • архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір,  
    • архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон,
    • архієпископ Чернівецький і Хотинський Герман,
    • митрополит Вишгородський Агапіт,
    • єпископ Дніпропетровський і Криворізький Симеон,
    • архієпископ Донецький і Маріупольський Сергій
    Визначений член Синоду працюватиме в цьому складі один рік. Пізніше буде визначено, яка частина складу Синоду потраплятиме під ротацію через півроку, а яка працюватиме весь рік. 

    Читайте також


    Чи правильний склад Синоду?

    Після завершення Синоду до журналістів вийшов архієпископ Євстратій (Зоря), який пояснив ситуацію з персональним складом першого Синоду. З його слів стало зрозуміло, що у церкві є різночитання установчих документів, адже говорячи одними і тими ж словами різні архієреї вкладають у них різне значення. За словами Євстратія, у Статуті «написано, що митрополит Київський призначає дев’ять членів Синоду відповідно до старшинства хіротонії. Слово «призначає» означає, що у предстоятеля, до речі, як і в Константинопольському патріархаті, є право визначати склад Синоду. Інакше було би просто (визначений склад) за переліком хіротонії і все», - пояснює архієпископ Євстратій (Зоря). При цьому він не заперечує, що положення про старшинство хіротонії «є принциповим». «Ми бачимо, що було взято ієрархів, які довше пробули на кафедрах, так і тих, які менше пробули, як митрополитів, архієпископів, так і одного єпископа», - пояснив Євстратій. За його словами, ще однією причиною саме такого складу Синоду є те, що у верхній частині списку (по старшинству хіротонії) є низка архієреїв, які не мають своїх єпархій в Україні, а Томосом визначено, що до Синоду мають увійти лише архієреї, які мають єпархії в Україні.


    Після завершення Синоду архієпископ Євстратій (Зоря) пояснив ситуацію з персональним складом першого Синоду
    Після завершення Синоду архієпископ Євстратій (Зоря) пояснив ситуацію з персональним складом першого Синоду

    «Митрополит Епіфаній консультувався із Вселенським патріархом, його представниками. Ніякого порушення Томосу. Ніякого порушення Статуту в цьому немає. Такий склад Синоду відповідає тому порядку, який є і в Константинопольській патріархії і який запроваджений Статутом Православної церкви України», - запевнив Євстратій (Зоря).


    5 лютого 2019 року у патріаршому будиночку на території Софії Київської відбулося перше засідання Священного Синоду православної церкви України.
    5 лютого 2019 року у патріаршому будиночку на території Софії Київської відбулося перше засідання Священного синоду Православної церкви України.

    Не погоджується з таким поясненням один із найвпливовіших архієреїв Православної церкви України, митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Водночас він також посилається на текст Томосу і положення Статуту, які вказують на порядок призначення членів Священного синоду. Нагадаємо, що саме владика Михаїл нібито під тиском патріарха Філарета зняв свою кандидатуру під час обрання предстоятеля нової церкви на Об’єднавчому соборі 15 грудня. «Згідно зі Статутом і Томосом я повинен бути членом Священного синоду. Але мене на засідання не запросили, я на ньому не був. Я не маю гадки про те, що це було зібрання, яке відбулося 5 лютого», - обурювався у коментарі «Главкому» Михаїл. Митрополит каже, що подію, яка відбулася у Софії, можна назвати архієрейським зібранням, але ніяк не Синодом. Водночас він не заперечує, що у Софії вчора був присутній близький до нього архієрей - єпископ Дніпропетровський і Криворізький Симеон, у якого з Михаїлом родинний зв'язок. «Про те, що буде зібрання мені сказав єпископ Симеон. Але про те, що це саме Синод, було невідомо. Я сказав йому, щоби він лишався (у Києві). І це правда, він – мій племінник», - розповів «Главкому» Михаїл. Далі митрополит обурюється: «Є законодавство, є статут церкви, є Томос, якому тільки два місяці виповнилося і за яким ми повинні жити. Все інше – не канонічно, неправильно, не має права до дієздатності».


    Один із найвпливовіших архієреїв Православної церкви України митрополит Луцький і Волинський Михаїл
    Один із найвпливовіших архієреїв Православної церкви України митрополит Луцький і Волинський Михаїл

    Архімандрит РПЦ та відомий богослов Кирило (Говорун) також вказує на різночитання положень Томосу, а саме українського перекладу цього документа з грецької. Мовляв, керівники нової української церкви неправильно розуміють положення Статуту про те, що «Священний синод складається з митрополита Київського як Головуючого та дванадцяти єпархіальних архієреїв, що періодично призначаються Головуючим, відповідно до старшинства архієрейської хіротонії». «Українське слово «призначаються» мало б мати грецький відповідник διορίζονται. Натомість у грецькому оригіналі використане слово ορίζονται, вірніше οριζομένων, що коректніше перекладати як «визначаються».

    «Таке значення слова ορίζονται випливає і з відповідної норми Томосу, де сказано, що Синод «щороку скликається з архієреїв, запрошених почергово за їхнім старшинством, серед тих, що мають єпархії в географічних межах України». Отже, завдання митрополита Київського - не призначати членів Синоду, а визначати, хто з них є старший за хіротонією, і викликати таких на засідання», - написав отець Кирило на своїй сторінці у Facebook.

    Справа не в Статуті і Томосі?

    Підставою для конфлікту можуть бути не лише різночитання Томосу. Після утворення помісної церкви між її архієреями начебто була досягнена усна домовленість про те, що склад Синоду формуватимуть за квотами, виходячи з числа архієреїв кожної з церков, які об’єдналися у Православну церкву України. Якщо в УПЦ КП таких було 42, то в УАПЦ – 15. Але напередодні Синоду щось «перегралося» і принципу не дотрималися. Про це «Главкому» розповів постійний член Синоду православної церкви України митрополит Львівський Макарій, який, як колишній предстоятель УАПЦ, розраховував отримати три місця у Синоді, але зрештою задовольнився двома (він і архієпископ Чернівецький і Хотинський Герман).

    «Є одна особа, яка далі не здається і керує так, як йому подобається і все. Я сказав (на зібранні) свою думку, як колишній предстоятель, щоби такого більше не було, бо ніхто ні з ким не радився (щодо призначень членів Синоду, - «Главком»)», - продовжує Макарій критикувати патріарха Філарета. Митрополит навіть не виключає оскарження ухвалених рішень. «Тут багато наслідків є. Є архієреї, хай звертаються, якщо бажають, до вселенського патріарха. Це їхнє право», - погрожує владика Макарій. Про це саме говорить і митрополит Михаїл, який за хіротонією теж мав би бути на Синоді. Але спочатку він хоче обговорити ситуацію з керівниками церкви, аби зрозуміти для себе, що ж відбулося у вівторок.

    Нагадаємо, процедуру вирішення конфліктів у помісній церкві у разі їх виникнення регулюють також Томос і Статут. Архієреї Православної церкви України мають право звернутися до Вселенського патріарха, який призначає змішану Комісію. Як саме формуватиметься склад Комісії з української сторони чітко не прописано. Можна припустити, що цим займатиметься Архієрейський собор, який має піклуватися про дотримання тексту Томосу.

    Рішення Синоду:
    • головним секретарем Священного синоду призначено митрополита Вінницького і Барського Симеона,
    • управління зовнішніх церковних зв’язків залишив за собою предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній,
    • впорядковано титули архієреїв,
    • упорядковані назви єпархій, аби вони не дублювалися,
    • Патріарх Філарет продовжує керувати Київською єпархією у складі парафій та монастирів Києва (крім Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря), які до 15 грудня 2018 року перебували у його підпорядкуванні як патріарха Київського і всієї Руси-України,
    • ухвалений типовий статут управлінь єпархій, на основі якого реєструватимуться статути єпархій,
    • Синодальне управління військового духовенства очолив митрополит Черкаський та Чигиринський Іоан,
    • Управління з питань благодійності, милосердя і соціальної праці очолив архієпископ Донецький і Маріупольський Сергій,
    • Ректором Київської православної богословської академії став перший проректор Олександр Трофимлюк. Він також став головою Синодального управління в питаннях духовної освіти та богословської науки
    • архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент очолив новоутворену «Православну місію допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі», яку створили для захисту прав людей, які перебувають на окупованих територіях України та в Росії 

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Читайте також: 

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ