Екстрене відключення?! Що спровокувало бунт провайдерів і чого чекати абонентам з 1 жовтня

Місяць тому на «Главкомі» вийшла авторська колонка голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева «Сірий» ринок Інтернету. Час приводити до тями». Публікація наробила чимало галасу. Політик обрушився з критикою на деяких провайдерів фіксованого інтернету, які, ховаючись за ширмою ФОПів та користуючись спрощеною системою оподаткування, завдають державі збитків. Суму цих втрат вже підрахували незалежні аналітики Growford Institute. Згідно із дослідженням, яке було оприлюднене 3 вересня, ліквідація згаданих схем оптимізації за консервативного сценарію може додаткового забезпечити 1,6 млрд грн додаткових податкових надходжень від провайдерів, а за деякими оцінками – 3 млрд грн.

Вирішення проблеми глава фіскального комітету Ради пропонує просте – перевести всіх на загальну систему оподаткування, на якій давно працюють лідери ринку («Укртелеком», «Датагруп-Volia», «Київстар», «Vodafone»). Планується, що нові правила для всіх запрацюють вже з 1 жовтня цього року.

Колонка голови податкового комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева зі звинуваченнями у бік «нечесних» провайдерів

Представники малих та середніх провайдерів та асоціації, які відстоюють їхні права, цілком прогнозовано гостро зреагували на такі закиди. Вони звинуватили Гетманцева у лобіюванні інтересів великих гравців ринку. Серед можливих наслідків впровадження нових податкових правил представники провайдерів другого-третього ешелону називають загрозу монополізації ринку, здорожчання послуг та «відрізання» від Інтернету малих населених пунктів, які не цікаві великим провайдерам. Лунали навіть радикальні попередження на межі з шантажем про масові тимчасові відключення від мережі держструктур, якщо ті «не припинять терор».

Цей момент заслуговує особливої уваги, адже очільники Інтернет-асоціації, яка уособлює галузь, як ніхто добре знають: страйки у їхньому бізнесі заборонені не те що під час дії воєнного стану, як у будь-якій галузі, а навіть у мирні часи, бо зв’язок критичний. Щоб пригадати це, варто лише перечитати Закон про електронні комунікації. Мабуть саме тому, ця погроза згодом тихо зникла з пабліків тих, хто її оприлюднив.

Допис члена правління Інтернет асоціації України (ІнАУ) Олександра Арутюняна, який згодом зник з його сторінки

Активний опонент у Гетманцева знайшовся навіть всередині фракції «Слуга народу». Член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко розкритикував ініціативи соратника і розповів історію, що «ФОПам»-провайдерам в областях вже надходять «листи щастя» від податкової не просто з вимогами перейти на нову систему оподаткування з 1 жовтня, а із запитами на документальну перевірку за період із січня 2022 року по сьогодні. Підприємцям нібито натякають на донарахування «недосплачених» податків за цей період.

Але і тут є пікантний момент. Позиція Федієнка має своє пояснення. Депутат раніше сам чотири рази очолював Інтернет-асоціацію України і, по суті, є зацікавленою особою, лобістом сотень компаній, які він раніше представляв офіційно. Нині Федієнко голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації у згаданому парламентському комітеті з нацбезпеки, оборони та розвідки.

Редакція «Главкома» також дивним чином виявилася залученою у цю бізнесово-фіскальну дискусію. Малі провайдери вирішили, що можуть обмежити свободу слова і звернулися за допомогою до… Комісії з журналістської етики. Ця організація повідомила редакцію, що Асоціація правовласників та постачальників контенту, яка представляє інтереси провайдерів, незадоволена тим, що автор матеріалу (а це, нагадуємо, не журналіст, а державний діяч, нардеп та голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики) «вибірково цитує факти, що призводить до викривлення змісту».

«Главком» звертає увагу і скаржника, і високоповажної Комісії, яку залучили до своїх лобістських зусиль гравці телекомринку, що публікації в рубриці «Думки вголос» – це апріорі суб’єктивне бачення будь-кого з авторів.

Але враховуючи резонанс цієї теми та кількість зацікавлених сторін, що вже висловилися, пропонуємо без емоцій розібратися, що ж відбувається на ринку постачання інтернету, що зміниться 1 жовтня і головне – як це відіб’ється на простих абонентах.

Провайдери і… «ухилянти»?

За даними незалежних аналітиків Growford Institute, класичним прикладом схеми «сірого» ринку послуг фіксованого доступу до інтернету є штучне дроблення суб’єкта економічної діяльності за допомогою спрощеної системи оподаткування обліку та звітності. Декілька, а у певних випадках кілька десятків і навіть сотень суб’єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, насправді функціонують в межах однієї структури. Це може бути ТОВ. Крім того, спільна діяльність може вестися без створення окремої юридичної особи, водночас зі спільним використанням нематеріальних активів – бренду. Основною метою штучного дроблення обороту суб’єкта економічної діяльності є мінімізація податкових зобов’язань – зі сплати податку на прибуток, ПДВ, податків на працю тощо.

З понад 2 тис. ФОПів (у 73,85% з яких дохід перевищував 1 млн грн), які надавали послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет, у 2023 р. лише один ФОП сплачував до бюджету ПДВ, у розмірі 45,3 тис грн. Кількість юридичних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування, надають такі послуги, і є платниками ПДВ, у 2023 р. склала 12.

У своїй скандальній колонці голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики детально розписав наслідки нинішнього несправедливого оподаткування «досить багатої» галузі фіксованого зв'язку та інтернету за двома різними системами.

Держава недоотримує податки та платежі єдиного соціального внеску, а на кордоні не сплачуються митні платежі та інші офіційні збори під час ввезення телеком-обладнання.

Споживач послуг у свою чергу зіштовхується з низьким рівнем безпеки мереж, можливою гіршою якістю послуг та незахищеністю персональних даних.

І, нарешті, працівники сірих провайдерів у майбутньому зіштовхнуться з нестачею трудового стажу, низькими пенсіями та відсутністю бронювання. Та й вже зараз у них відсутні відповідні соціальні гарантії – у частині оплати праці, понаднормової роботи, відсутності відпусток належної тривалості тощо.

Основну увагу головний парламентський фіскал якраз звертає на відносно великих гравців ринку, які мімікрують під десятки та навіть сотні маленьких ФОПів, що надають послуги під одним брендом.

Депутат наводить приклади двох відомих операторів: «Т» і «Л», які на двох мають понад пів мільйона абонентів і при цьому складаються відповідно з 288 та 80 суб’єктів господарювання (тих самих ФОПів на «спрощенці»).

Гетманцев визнає, що навмисно не називає повністю назв цих двох компаній бо розраховує, що вони змінять свою поведінку. Проте гравцям ринку зрозуміло, що депутат веде мову про потужних операторів – компанії «Тріолан» та «Ланет». Змусити одуматися хитрунів вирішено у добровільно-примусовому порядку: Мінфін визначив, що цей вид послуг не може перебувати на спрощеній системі, тож з 1 жовтня «лавочка прикривається».

Від себе зазначимо, що лазівкою з оптимізацією користуються дуже давно не тільки провайдери. Але в умовах величезної діри в держбюджеті та недофінасування армії такі ігри з податковими зобов’язаннями дійсно виглядають «не комільфо».

Рядовий споживач інтернету і сам може без проблем пересвідчитися, кому ж він сплачує гроші за свій пакет послуг. Достатньо лише уважніше вивчити чек оплати – і побачимо, що за відомими і розкрученими брендами справді спливають мало кому відомі ФОПи.

Галерея цих доказів перед очима читачів.

Отже, очевидна логіка у тому, аби прикрити цю явну податкову шпарину, є. Під час війни держава потребує коштів на фінансування армії, соціальні потреби, відбудову.

Проте провайдери-«спрощенці» прогнозовано забили тривогу. Нинішній голова Інтернет-асоціації України Олександр Савчук вважає, що зміна податкових правил загрожує цілій низці дрібних компаній, які будуть змушені припинити роботу. Така доля, за його розрахунками, може спіткати гравців, що обслуговують до тисячі абонентів. Саме на це напирають противники рівних правил для всього ринку та лобісти, яким не з руки відкрито вписуватися за впливових операторів-оптимізаторів.

Аби зрозуміти, за що ж ведеться така затята боротьба, варто просто назвати кілька цифр, які демонструють, в яких різних умовах працюють гравці на одному ринку. Отже, наразі на спрощеній системі провайдери без урахування податків на працю сплачують 5% від обороту. Якщо вони, як від них вимагає податкова, перейдуть на загальну систему, то будуть платити, як і їхні відомі конкуренти: 18% від прибутку та 20% ПДВ. Дійсно, є за що повоювати. Враховуючи відмінності оподаткування праці самозайнятих осіб і найнятих працівників, обсяг сплачених податків до бюджету має бути принаймні уп’ятеро вищим.

Така «зміна погоди», звичайно, змушує «спрощенців» боротися. Уже є випадки, коли підприємці, які не бажають переходити на нову систему, звертаються до судів. Аргументація позивачів проста: у законодавстві останнім часом не сталося жодних змін, унаслідок яких раптом довелося б переводити провайдерів, за визначенням авторів змін, «з сірої зони» на нову систему оподаткування. Йдеться тільки про додаткове роз’яснення податківцями вже давно існуючих правил. А трактувати їх можна по-різному.

Раптове прозріння

Дійсно, податковий кодекс і нині не забороняє працювати на спрощеній системі оподаткування компаніям із КВЕД («класифікація видів економічної діяльності») 61.10. Саме під цим КВЕДом – «діяльність у сфері проводового електрозв’язку» – працювали і працюють провайдери фіксованого інтернету. Але податківці тепер звертають увагу: провайдери також здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж. А от на таких суб’єктів господарювання, згідно зі статтею 291 Податкового кодексу, застосування «спрощенки» вже не розповсюджується.

Саме таке офіційне роз’яснення з’явилося 20 серпня на сайті Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. Автори роз’яснення посилаються на закон «Про електронні комунікації», що вступив в дію в 2022 році. У ньому ставиться знак рівності між операторами електронних комунікацій та компаніями, які здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію мереж (а вони, нагадаємо, не мають права на «спрощенку»).

Ключові для телекомгалузі рішення обґрунтовані регіональним управління Податкової

Відповідно дніпровські податківці роблять висновок: провайдери, які за визначенням обслуговують свої мережі, також мають працювати на загальній системі оподаткування. І центральний апарат Податкової та уряд з таким трактуванням повністю погоджуються. Звісно, одразу постає логічне питання: якщо все було настільки очевидно ще з 2022 року, коли запрацював новий закон «Про електронні комунікації» (а прийняли його взагалі в 2020-му), то чому для того, аби скласти два плюс два, знадобилося кілька років?

Шкурка вичинки не варта?

Нардеп зі «Слуги народу» Олександр Федієнко, який раніше очолював Інтернет-асоціацію України і у цій суперечці прогнозовано обрав бік «оптимізаторів», впевнений: малі провайдери будуть масово судитися. «Податківці не приховують, що порушують закон, але у них є наказ: мовляв, подавайте до суду, а якщо виграєте – будемо «відкочувати» назад, – стверджує він. – Зараз відбувається відкритий шантаж: податкова надсилає листи, проводить перевірки. Але на ту ж «ТОВку» ви особливо не натиснете, бо її майно – це зазвичай статутний фонд, дроти та інше нікому не потрібне комунікаційне обладнання. А от у ФОПівців є власне майно, тому на них можна тиснути та нараховувати їм «збитки» за ті один-два роки, коли вони працювали на спрощеній формі замість загальної, і загрожувати штрафами в мільйони гривень».

Нардеп «Слуги народу» Олександр Федієнко прогнозує масові судові позови провайдерів

Федієнко також наполягає, що держава мало що виграє в фінансовому плані, і тут же перелічує перелік потенційних втрат. За його даними, практика показала, що під час блекаутів зв’язок тримають саме маленькі та середні оператори, а децентралізована телеком-система з тисячами різних операторів – велика перевага під час війни.

«У деяких селах є ФОП-провайдер, який там взагалі єдиний, хто дає зв’язок, – наводить приклад нардеп. – У цього провайдера працюють буквально п’ятеро людей – якісь монтери, системні адміністратори, офіс-менеджери… Бухгалтерія для такої організації – це взагалі дичина. Тож принаймні потрібен час, аби перевести всіх провайдерів на загальну форму, якщо вони взагалі на це погодяться, а не підуть до суду».

Попередниця Данила Гетманцева на посаді голови податково-митного комітету Ніна Южаніна з опозиційної «Європейської солідарності» взагалі вважає, що оператори цілком законно працюють на спрощеній системі, бо «технічне обслуговування телекомунікаційних мереж» не є послугами провайдера. На думку Южаніної, список видів діяльності на «спрощенці» навпаки треба розширювати, аби малий і середній бізнес ускладнював життя монополістам: «Подивиться, як це в Польщі працює – вони за таких підприємців просто борються. У будь-якому випадку 5% з обороту на спрощеній системі – це і так величезний податок».

У великих операторів – своя правда, підкріплена цифрами і фактами. Навіть такий захисник ФОПів як нардеп Федієнко визнає ці аргументи: існуюча перекошена система оподаткування допомагає малим провайдерам вигравати конкуренцію у «велетнів». Так, в липні НЦУ (Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій) зобов’язав провайдерів фіксованого інтернету забезпечувати 72 години постійної роботи в умовах блекаутів. За словами Федієнка, лідери ринку фізично не можуть швидко перелаштувати свої мережі без колосальних інвестицій, у той час як маленьким-середнім операторам легше справитися з цим за місяці.

Але тут варто визнати: держава просто не має можливості контролю над «умовно» малим бізнесом, вона не здатна відслідкувати забезпечення виконання вимог щодо забезпечення енергостійкості мереж, бо на ринку ­– близько 4 тис. інтернет-провайдерів, понад 2 тис. з яких фізичні особи-підприємці. А тому санкції у разі порушень отримують саме великі «білі» компанії.

Оператор національного масштабу «Київстар» пояснює потребу в уніфікації правил гри та справедливому податковому навантаженні на всіх учасників ринку у відповіді на запит «Главкома». Оператор послався на важливість наближати перемогу України у війні та однозначно підтримав урядові ініціативи.

«Київстар» за рівні правила на ринку. Фрагмент відповіді національного оператора на запит «Главкома»

Висловлювалися щодо проблеми й інші лідери ринку, податкове навантаження на яких у рази більше ніж у конкурентів.

СЕО «Датагруп-Volia» Михайло Шелемба в інтерв’ю Інтерфаксу зауважує: «Деякі доволі великі компанії використовують прогалини в законі, щоб уникати сплати справедливих податків... Роблять це, дроблячи свій бізнес на низку ФОПів. Тобто реально вони не є маленькими бізнесами, а лише мімікрують під малий бізнес…». Далі Шелемба проводить емоційні паралелі і ставить вже не бізнесові, а етичні питання: «Сплата податків і є економічний фронт... До речі, наші захисники платять повне податкове навантаження зі своїх доходів, але одночасно маємо багато прикладів, коли бізнеси в тилу оптимізують податкове навантаження. Це неприпустимо, передусім з моральної точки зору». 

Комерційний директор «Укртелеком» Ігор Яремчук описує масштаб проблеми так: «35% абонентів та 33% ринку фіксованого інтернету в грошах – на ФОП». Гендиректор цієї ж компанії Юрій Курмаз пропонує не нагнітати ситуацію і наводить приклад суміжної галузі, де таких проблем нема: «В Україні всього три мобільні оператори, але боротьба за клієнтів від цього не менш гостра, а ціни – найнижчі в Європі. Тому, з огляду на це, не слід очікувати зниження конкуренції та підвищення цін на послуги фіксованого інтернету. Щобільше, оскільки всі мобільні оператори присутні й на ринку фіксованого зв’язку, то можемо бути певними, що конкуренція у сфері фіксованого інтернету буде тільки посилюватись»

1 жовтня. Чого чекати?

Керівник Інтернет-асоціації України Олександр Савчук не вірить, що держава дасть задню, хоча впевнений, що доплат податків заднім числом, яким податкова лякає шокованих провайдерів, все ж не буде. Не вірить він і в те, що бізнес почне масово судитися, але от адаптуватися до нових умов і вигадувати якісь нові підходи буде.

«Зараз більше половини зареєстрованих провайдерів працюють на спрощеній системі оподаткування, – визнає Савчук. – Звісно, буде нонсенсом, якщо компанія, у якої немає навіть тисячі абонентів, буде винаймати бухгалтера і займатися всіма цими папірцями. Тому провайдери до тисячі, можливо, до двох тисяч абонентів точно не зможуть працювати на загальній системі: їм потрібно буде або об'єднуватися, або швидко продаватися. Частина, звісно, закриється, і хтось цих абонентів підбере».

Експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко для вирішення проблеми нерівних податкових умов і наповнення бюджету пропонує ввести мінімальний тариф за інтернет в 100 мегабіт в 200 грн на місяць, а також боротися з дробленням великого бізнесу на купу ФОПів забороною двом ФОПам з конкретним КВЕД надавати одночасно послуги під однією торговою маркою.

Глава податкового комітету Ради, який і спровокував переполох, попри всю масовану критику, непохитний: «На одному ринку не може працювати одночасно «біла» компанія, що оформлює працівників і сплачує ПДВ і така ж за обсягами, подрібнена на 400 ФОПів. Подрібнення великого бізнесу на маленьких ФОПів є прямим порушенням закону та обходом його норми про граничний обсяг обороту, установленого для перебування на єдиному податку. Це стосується не тільки телекому, але й його в першу чергу».

Депутат наполягає: переважна більшість субʼєктів, що перебувають на спрощеному оподаткуванні, – не малесенькі ФОПи в селах, долею яких всі раптом перейнялися, а великі і середні компанії з тисячами абонентів, які використовують цю систему, аби отримати рівень податкового навантаження, як вже зазначалося вище, уп’ятеро менший за «білих» операторів.

Для звичайних споживачів в умовах війни, звісно, як ніколи актуальне питання стабільного інтернету. Тож їх хвилює, скільки вони в результаті доплатять за відновлення податкової справедливості. За підрахунками Олександра Савчука, послуги провайдерів з 1 жовтня можуть здорожчати до 20%. Утім, абоненти великих операторів, які і так працюють на загальній системі, скоріше всього, не помітять жодних змін.

Павло Вуєць, «Главком»