«Сірий» ринок Інтернету. Час приводити до тями

Останнім часом маємо на слуху з десяток «сірих» і «чорних» схем із сплати податків і ведення бізнесу, які поступово вичавлюються з нашого життя. Згоден, що через спротив різноманітних кланів, які паразитували на цих схемах останні 30+років, процес із знищення кормової бази тіньової економіки йде не так швидко як хотілось б, але ці зміни невідворотні, і будуть лише посилюватись у ході перемовин і виконання умов про вступ до ЄС. 

Ось лише декілька прикладів, де маємо результат.

Лікеро-горілчана галузь. Податкова ефективність з ПДВ по її підприємствах за три роки зросла більш ніж у півтора рази. Є підприємства, де податкове навантаження збільшилось удвічі, у декого – з нуля до найвищого по галузі рівня.

Ювелірна промисловість – рік до року маємо збільшення цього показника у 2,2 рази.

Ринок пального, тютюнових виробів, гральний бізнес – ми змушуємо починати працювати по чесному, по закону.

Нас все більше починає чути ринок електроніки, де роками звикли продавати дорогі бренди через ФОП, мінімізуючи податки.

Сьогодні напишу про сферу менш публічну, яка, використовуючи те, що вона не дуже «на виду», все ще намагається жити і працювати по старому.

Йдеться про надавачів доступу до фіксованого зв’язку та Інтернету. 

Галузь доволі багата, а в умовах, коли через часті знеструмлення вона залишається працювати стабільно – вона має додаткові переваги та, відповідно, зростання виручки. Загальні доходи від надання послуг фіксованого зв’язку у 2023 році склали 21,2 млрд. грн., зростання порівняно з попереднім роком на 33,3% (для порівняння – доходи операторів мобільного зв’язку – 61,7 млрд. грн., темпи збільшення порівняно з 2022 роком – лише 9,8%).

Середній дохід на одного користувача послуг фіксованого зв’язку – 219 грн. (проти 102,1 грн. у мобільного).

Тож зрозуміло, що сегмент фіксованого зв’язку та Інтернету не зміг не скористатись можливістю масово маскуватись під фізичних осіб-підприємців.

Адже вигода безсумнівна – отримуючи від одного користувача 219 грн. доходу, при використанні спрощеної системи оподаткування з них сплачується усього 10,95 грн. (!!!) податків, тоді як податкове навантаження на загальній системі склало б 75,34 грн. – у сім разів вище.

Які це має наслідки?

Для держави:

• великі недонадходження податків та платежів єдиного соціального внеску;
• несплата митних платежів та інших офіційних зборів під час ввезення телеком-обладнання в Україну;
• менший рівень залучення інвестицій;
• ще один спотворений ринок послуг, де одні гравці мають безсумнівні переваги над іншими через мімікрію під мікро-бізнес.

Для споживача:

• низький рівень безпеки мереж, насамперед через ввезення та використання несертифікованого та неякісного телеком-обладнання, а нерідко і просто нелегального імпорту;
• через це – гірша якість послуг;
• незахищеність персональних даних.

Для тих, хто працює на сірих провайдерів:

• приховані трудові відносини, що згодом виллється у нестачу страхового стажу та дуже низькі пенсії;
• відсутність соціальних гарантій для працівників – у частині оплати праці, понаднормової роботи, відсутності відпусток належної тривалості тощо.

Одним словом – у програші усі, окрім, зрозуміло, сірих провайдерів.

Спробуємо оцінити масштаби тіньового ринку.

Суб'єкт господарювання, що надає фіксований доступ до Інтернету, зобов’язаний використовувати автоматизовану систему та має бути зареєстрованим в RIPE* NCC для роботи в UA-просторі.

Всього суб’єктів господарювання в Реєстрі регулятора електронних комунікацій – більше 4,5 тисяч постачальників (понад 3,8 тисяч – надають послуги фіксованого Інтернету), з яких майже 2,5 тисячі – фізичні особи-підприємці.

Не мають власних, або орендованих ІР-адрес – близько 3,5 тисяч, які працюють фактично у сірій зоні.

Щоб підтвердити масштаби тіні в сфері надання послуг фіксованого зв’язку та Інтернету, достатньо поглянути на минулорічний рівень капітальних інвестицій:

• майже 70% їх загального розміру забезпечили усього 4 компанії;
• хоч щось інвестували у свою роботу і розвиток тільки 897 провайдерів, при цьому 582 зуміли вкластися у суму… менше 1000 гривень.

Як це працює на практиці?

Компанії створюють цілий ряд юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування або залучають ФОП для надання послуг в межах міста, спального району, групи будинків чи навіть окремо взятого будинку.

Дроблення залежить від масштабів бізнесу: інколи це може бути 2-5 ФОП, а «чемпіони ринку» мають близько 300 суб'єктів господарювання (ФОП та юридичних осіб) на спрощеній системі оподаткування.

Наведу пару прикладів:

Відомий оператор «Т», який пропонує телебачення та Інтернет і має понад 320 тисяч абонентів. Насправді це мережа, до якої входить 288 (!!!) суб’єктів господарювання.

Інший провайдер «Л», який обслуговує більше 210 тисяч абонентів, де-факто складається з 80 «спрощенців».

На двох разом ці «лідери ринку» отримали дохід у розмірі 1,44 млрд. грн..

А держава, своєю чергою, через існування по суті «внутрішнього офшору» у вигляді спрощеної системи оподаткування при наданні послуг з доступу до мережі Інтернет втрачає більше 3 млрд. грн. на рік.

Хочу, щоб сірий ринок фіксованого Інтернету почув цей сигнал.

Мова йде не тільки про втрати держави, що під час триваючої повномасштабної війни, коли кожна копійка на рахунку – досить цинічно.

Ми рухаємось до ЄС, де такий «спосіб» використання спеціального режиму підтримки малого і мікробізнесу є категорично неприйнятним, про що ми неодноразово чули від наших міжнародних партнерів.

Навмисно не називаю повні назви згаданих компаній, а також інших, які працюють за подібними схемами, тому що розраховую, що вони, маючи багатомільйонні обороти, змінять свою поведінку.

Якщо ні – держава має достатньо інструментів, щоб приводити тих, хто не хоче жити за європейськими стандартами ведення бізнесу, до тями, послідовно закриваючи ті шпарини, які ще залишаються для того, щоб великі компанії маскувалися під малий бізнес, діючи на шкоду інтересам держави.