Що залишилося у скандальному проєкті. Замість запланованих 125 млрд бюджет отримає лише 30?
У вівторок Верховна Рада може розглянути так званий ресурсний урядовий законопроєкт. Його мета – хоча б частково залатати 500-мільярдну діру у держбюджеті. Вона утворилася внаслідок того, що на початку року через затримку військової допомоги Україні в американському Конгресі, уряд був змушений перекидати кошти з грошового забезпечення військових на закупівлю озброєння.
Про те, що цю діру неминуче доведеться якось закривати наприкінці року, у Кабміні та профільних комітетах парламенту попереджали заздалегідь. Мінфін бачить два шляхи виходу з ситуації – випускати облігації внутрішньої позики та підвищувати податки.
Наших урядовців у цьому підтримує МВФ: за словами голови місії в Україні Гевіна Грея, готовність міжнародних партнерів України до продовження підтримки буде вищою із затвердженням анонсованого урядом податкового пакета.
Що приймуть
Риторика, якою супроводжуються плани підвищення податків, безапеляційна: без цих непопулярних кроків армія залишиться без грошей та зброї. Доопрацьований законопроєкт №11416-д «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який був схвалений комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, передбачає наступні зміни:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%. За розрахунками Мінфіну, це додатково дасть бюджету у 2024 р. – 27,3 млрд грн, у 2025 році – 107,7 млрд грн;
- встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку ІІІ групи. Це стосується як ФОПів, так і юридичних осіб (у 2025 р. – 6,8 млрд грн);
- встановлення військового збору для ФОП-платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% мінімальної зарплати – на цей момент 800 грн (у 2024 р. – 1,7 млрд грн, у 2025 р. – 7,8 млрд грн);
- збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) з 2025 року з 18 до 25% (у 2025 р. – 157,7 млрд);
- встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (за кожну АЗС) – від 30 до 80 тис. грн, залежно від видів пального (у 2024 р. – 1 млрд грн, у 2025 р. – 4 млрд грн).
Як бачимо, навіть з норм, що лишилися, не всі встигнуть дати ефект вже цього року. Особливості оподаткування військовим збором, згідно з законопроєктом, діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан. Також передбачається поява окремого законопроєкту про зарахування надходжень від військового збору до спецфонду з метою їх цільового спрямування на потреби безпеки і оборони.
Ще одна новація стосується того, що тепер звітність з ПДФО буде подаватися щомісячно, а не щоквартально. Це пояснюється майбутнім введенням економічного бронювання, аби можна було регулярно розраховувати додаткові надходження до бюджету з доходів заброньованих (орієнтовно дохід має складати 35 тис. грн на місяць). За найоптимістичніших розрахунків Кабміну, запровадження бронювання приноситиме до держбюджету додаткових 8 млрд грн на місяць, тобто близько 100 млрд грн на рік. Більш стримані прогнози передбачають цифри майже удвічі менші.
Загалом завдяки податковим нововведенням, Мінфін розраховує поповнити бюджет цьогоріч на ледь більше 30 млрд грн. Хоча у середині липня, коли подавався законопроєкт, апетит був майже вчетверо більший – бажані урядом надходження оцінювалися у 125 млрд грн. Згодом ці плани всохли до 57,8 млрд, поки у результаті не перетворилися на зовсім смішну, порівняно з загальним дефіцитом бюджету, суму.
Компенсувати нестачу Мінфін тепер збирається за рахунок перегляду і скорочення видатків та залучення 385 млрд грн на внутрішньому ринку до кінця року. Плани більш, ніж оптимістичні, тому надія тих, хто сподівається таки знайти додаткові джерела для фінансування бюджету, – на друге читання проєкту. Там можуть у тому чи іншому вигляді спливти деякі пропозиції, що були поки відкинуті.
Насамперед, це стосується підвищення ПДВ – податку, який, як і військовий збір, торкнеться кожного, та підняття до 50% податку на прибуток для банків. Проти останньої норми поки категорично виступають Мінфін та Нацбанк з аргументацією, що це не схвалить МВФ та поставить під ризик плани з внутрішніх запозичень. Втім, є й більш тривіальне пояснення – вплив банківського лобі, яке проковтнуло підвищення ставки на прибутки минулого року і більше не хоче ставати на ті ж граблі.
Чому ж, попри всі гучні та алармістські заяви Мінфіну, до парламентської зали дійшла настільки кастрована версія ресурсного законопроєкту та де тепер шукати гроші, яких катастрофічно не вистачає?
Що прибрали
«Коли з’явилася перша версія урядового законопроєкту, був великий скандал, бо бізнес чинив великий спротив, – розповідає один з учасників перемовин з урядом. – Протягом всього серпня тривали зустрічі з найбільшими представниками галузей, яким планували підвищити податки, асоціаціями, Мінфіном – все рахували, вносили правки. І стейкхолдери дотиснули: в останній момент Мінфін просто змінив свою позицію і повикидав майже все, на що розраховував спочатку».
Проти урядових ініціатив відкрито виступили навіть деякі голови обладміністрацій. Те, що бізнес-лобі виявилося ефективним, фактично підтвердив президент під час одного з відеозвернень. Володимир Зеленський зазначив, що були зроблені важливі висновки після зустрічей із підприємцями в областях і додав, що уряд шукатиме альтернативні рішення підтримки армії – без тиску на «білий» бізнес, але з кроками щодо детінізації. Йому в унісон прем’єр Денис Шмигаль оголосив принцип «воюй або працюй», який передбачає заходи, які виведуть ринок праці з тіні.
Якщо порівнювати з першою сміливою версією законопроєкту, то зміни, дійсно, відбулися суттєві. На початку уряд планував запровадження військового збору у розмірі 15% при першій реєстрації легкових автомобілів, 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів, 5% від вартості банківських металів при купівлі у банків, 5% від доходу з продажу фізособами одного об’єкта нерухомості протягом року, 5% від доходу для мобільних операторів, зниження порогу безмитного ввезення посилок з нинішніх €150 до €45.
Усі ці задуми зникли у ході «доопрацювань» проєкту з бізнесом. Деякі з них дали своєрідний ефект, навіть не втілившись в життя: так, автодилери, налякавши, що запровадження нового податку спричинить здорожчання авто для покупців на 180-280 тис. грн та зупинить ринок, спровокували бум продажів ще за старими цінами. Ювеліри стали відбивалися від підняття податків скаргами на падіння продажів, девальвацію гривні та засилля імпорту.
Від зниження порогу безмитного ввезення посилок було вирішено відмовитися, зокрема, через складність адміністрування. Нема більше у проєкті згадки про давно обговорюваний акциз на солодкі газовані напої, але він винесений в окремий законопроєкт, який вже схвалений комітетом.
Найбільш одіозною нормою серед запропонованих, проти якої єдиним фронтом виступили абсолютно всі, стало запровадження 1% податку з обороту для юросіб. Її викреслили і замість цього спливла пропозиція підвищення на кілька пунктів ПДВ (військовий збір при цьому міг би бути зменшений). Але і вона у результаті не підійшла через острахи розгону інфляції. Як швидко з’явилася і так само швидко зникла після дуже жвавої дискусії норма про банківський податок. Хоча повернення до обох з них не виключено перед другим читанням.
«Мінфін з самого початку повносив необґрунтовані норми. Чому 30% на ювелірку, а не 5% чи 40%? Чи чому саме 15% на автомобілі? – дивується співрозмовник «Главкома» з робочої групи, що працювала над законопроєктом. – А коли вони не змогли це все зрозуміло пояснити, нічого не лишилося, як «відкотитися».
Повернуться пізніше?
Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев стверджує, що на його пам’яті не було такої лояльної позиції бізнесу за всю історію податкових змін.
«У бізнесу було чітке розуміння, що 125 млрд треба зібрати, – каже він. – Підходили на зустрічах і казали, що ця пропозиція неправильна, але ми розуміємо, що вам треба ці гроші, і от що ми пропонуємо натомість. Були, звісно, маніпуляції – типу обкладіть не нас, а когось іншого, але навіть в таких випадках все одно це було дуже конструктивно».
Гетманцев вважає, що на перше читання законопроєкту голоси точно знайдуться, а до другого читання є домовленість з міністром фінансів Сергієм Марченком щодо розгляду додаткових джерел наповнення бюджету. Не виключено і повернення до деяких норм, які були прибрані зараз.
Перший заступник голови податково-фінансового комітету Ярослав Железняк з фракції «Голос» вважає виписані в законопроєкті 11416-д зміни недостатніми та іронізує, що перший раз зіштовхнувся з ситуацією, коли опозиційні депутати виступали за збільшення податків, а виконавча влада – проти. Він вважає, що Мінфін був вимушений надто зважати на побоювання топполітиків.
«Податки – це завжди неприємно і шкодитиме рейтингу. Просто інших варіантів немає, – впевнений Железняк. – До другого читання все одно доведеться вносити зміни, інакше не вирулити з бюджетом з такими цифрами. Я одразу казав, що давайте не будемо сто разів будоражити бізнес і розтягувати це у часі. Треба було хоча б підвищити ПДВ, до якого ще можна повернутися у другому читанні, – не бачу проблеми у тому, що це може підштовхнути інфляцію на 2-3%. Це все одно краще, ніж девальвація».
Железняк додає, що у нього у цій ситуації нема претензій до Мінфіну, який був змушений «дати задню»: «Це – люди, які відповідають за фінанси, а не комунікаційники. Там вистачає комунікаційників поруч, які не впоралися зі своєю задачею, – в уряді, в Офісі президента, серед широкого політичного представництва в парламенті».
У представниці «Європейської солідарності» у комітеті з фінансів та податків Ніни Южаніної – свої враження від податкової дискусії. Вона згадує, що міністр фінансів з самого початку позиціонував урядовий законопроєкт, як можливість взяти необхідний ресурс з тих, хто купує товари не першої необхідності – так звані «лакшері»-товари.
«Але при цьому він мовчав щодо підвищення ставки військового збору з доходів громадян і 1% з обороту для всіх юридичних осіб на загальній системі оподаткування, – згадує Южаніна. – І не пояснював, як вони це обрахували, що насправді це може негативно вплинути на надходження до бюджету і наскільки збільшиться ціна товарів. Хоча заявляв, що за кожну пропозицію несе відповідальність головою».
Южаніна нарікає, що після місяця з гаком обговорень перед вирішальним засіданням робочої групи з підготовки законопроєкту її членам був продемонстрований абсолютно новий документ.
«На моє питання, чому відмовилися від підвищення ПДВ, голова комітету сказав, що тоді підніметься рівень інфляції понад 10%, – переказує нардепка. – Так, а військовий збір у 5% хіба не зменшить купівельну спроможність людей, які отримують доходи офіційно? На ІІІ групі платників єдиного податку взагалі запровадили 1% з обороту що з юросіб, що з фізосіб, хоча юрособи на ІІІ групі – це переважно школи і дитячі садки. ФОПам це буде дуже важко адмініструвати, хоча ресурс держава планує залучити невеликий: по тих же І, ІІ та IV групах – це 1,7 млрд цього року. Люди обурені, 800 грн на місяць для багатьох – це доволі велике навантаження. Але ж цей податок позиціонують як збір на кожного військового, що не дає можливості чинити спротив та виходити на якісь мітинги».
Одна з небагатьох новацій ресурсного законопроєкту, що не стосується військових зборів, – щомісячні авансові внески з податку на прибуток на АЗС, на думку директора консалтингової компанії «А-95» Сергія Куюна, є позитивом, який допоможе вивести ринок палива з тіні.
«У нас в країні сплата податку на прибуток – це виключно добровільна справа, бо ти скільки хочеш – стільки і можеш декларувати, – пояснює експерт. – Якщо подивитися на офіційну статистику роздрібних мереж, то вони такі всі бідні і нещасні та безприбуткові або платять якісь копійки. А є мережі, які показують дуже великі прибутки порівняно з іншими. Фактично йдеться не про збільшення податків, а посилення дисципліни зі сплати податку на прибуток. Це просто підвищить нормальну конкуренцію на ринку, оскільки платити будуть всі».
За словами Куюна, для заправок, що сумлінно сплачували всі податки, нічого не зміниться: «Зараз встановили податок на рівні 80 тис. грн, а великі заправки сплачували минулого року 270 тис. грн на місяць. Вони ті ж 270 тис. і будуть платити, для них нічого не зміниться. Але зміниться для тих 90%, які платили 0-5 тис. грн. На цінах це ніяк не відобразиться, але відіб'ється на доходах власників заправок».
Поки ж тривають податкові баталії, у парламенті намагаються гратися з перерозподілом видатків. Так, бюджетний комітет рекомендував схвалити доопрацьований текст законопроєкту №11417 про збільшення видатків бюджету на сектор безпеки та оборони на 500 млрд грн. Основні джерела, за рахунок яких це планується забезпечити, – очікування від розміщення ОВДП (близько 216 млрд грн) скорочення видатків з обслуговування і погашення держборгу (близько 115,4 млрд грн), перевиконання податків і зборів (близько 100 млрд грн) та, власне, ті самі ще не проголосовані навіть у першому читанні 30 млрд грн від нових податків.
Також понад 11,2 млрд грн «військового ПДФО» заберуть у Мінстратегпрому з програми розвитку ОПК, 8,6 млрд грн – невикористаних коштів Мінсоцполітики та близько 2 млрд грн – з фінансування різних міністерств та органів влади.
За інформацією «Главкома», про ці альтернативні податкам плани поповнення бюджету йшлося під час обговорення законопроєкту №11416-д і вже тоді багато питань викликала можливість залучити таку суму грошей від нарощування внутрішнього боргу. А саме в цей спосіб планується залучити майже половину необхідних коштів для затикання 500-мільярдної діри. Тож можна з великою ймовірністю припустити, що питання підвищення податків не знято з порядку денного, а лише відтерміновано у часі.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0