Харків після виборів. Хто насправді виграв першу столицю?

Регіони
Ігор Терехов 11 листопада минулого року склав присягу харківського міського голови - Харків після виборів. Хто насправді виграв першу столицю?
Ігор Терехов 11 листопада минулого року склав присягу харківського міського голови
фото: facebook.com

Становлення мера Терехова: союз із ОПЗЖ і перерозподіл потоків

Майже півтора року пройшло відтоді, як у німецькій клініці «Шаріте» при нез'ясованих до кінця обставинах помер Геннадій Кернес. З тих пір його заступник Ігор Терехов намагається зайняти звільнену нішу «улюбленця» харків'ян і що ще важливіше для нього – знайти своє місце серед еліт, що мають вплив в місті, збалансувати їх в інтересах власної влади. Цей процес продовжується навіть після того, як Терехову вдалося виграти дочасні вибори мера міста восени минулого року.

Фактично Терехов керує Харковом із вересня 2020 року – спочатку як виконувач обов'язків, а з листопада 2021-го – як діючий новий мер. Його шлях до крісла міського голови може зацікавити не лише обізнаних в політиці експертів, він заслуговує на те, щоб стати сюжетом політичного детективного трилера.

Фактично сюжет починається з моменту шпиталізації Геннадія Кернеса восени 2020-го. Тоді з вердикту німецьких медиків стало зрозуміло, що ймовірність його повернення до повноцінної управлінської роботи вкрай мала. Про це мало хто знав і поки харків'яни з хвилюванням слідкували за новинами з Німеччини, Терехов вже розробляв сценарій операції «спадкоємець».

Для того, щоб цей сценарій запустити, необхідно було правильно почати сюжет – із потрібної трактовки інформації про стан здоров'я Кернеса і приховування об'єктивних фактів, що супроводжували його лікування.

Фактично монополізувавши зв'язок між хворим Кернесом і зовнішнім світом, Ігор Терехов зумів переконати всіх у тому, що лише він володіє об'єктивною інформацією про стан здоров'я свого шефа і що виключно з ним мер погоджує всі дії і рішення.

Наслідком цього стали зміни під час формування депутатських списків партії «Блок Кернеса – Успішний Харків», яка готувалася до місцевих виборів. Нібито від імені Кернеса у ці списки були вмонтовані люди близькі або до самого Терехова, або ж до його тодішніх покровителів. Це й допомогло отримати контроль над депутатською фракцією Кернеса в міськраді.

Наступними серіями операції «спадкоємець» стало виготовлення електронного підпису Геннадія Кернеса, офіційна процедура висування Терехова на посаду секретаря міськради і призначення його ж виконувачем обов'язків мера міста. Всі ці дії були проведені без дотримання необхідних в таких випадках процедур, що викликало в суспільстві серйозні підозри в їхній фальсифікації.

До слова, кримінальне провадження у справі щодо підробки електронного підпису Геннадія Кернеса триває вже рік і на цей час його логічне завершення залежить лише від політичної волі і ефективності роботи правоохоронних органів.

Далі план приходу до влади передбачав затягування дати позачергових виборів мера. Це було потрібно, аби отримати додатковий час на інформаційну розкрутку. Саме тому, звертаючись до Верховної Ради щодо призначення дочасних виборів, тодішній в.о. мера «помилково» не надіслав необхідні документи. В результаті цього голосування призначили не на березень, як те передбачав закон, а лише на осінь 2021-го.

Виграний час Ігор Терехов витратив на роботу з електоратом, а також на збір потрібних ресурсів і впливових зв'язків. Адже на той момент у нього не було достатньої підтримки ні серед виборців, ні серед депутатського корпусу міськради і чиновників виконавчої влади, ні в близькому оточенні самого Геннадія Кернеса. Крупний бізнес і впливові люди Харкова не завжди серйозно ставились до політичних амбіцій Ігоря Терехова.

Це пояснюється тим, що хоча сам Терехов й позиціонував себе, як близьку і довірену особу Кернеса, насправді ж грав номінальну роль першого заступника мера, виконуючи функції, на які у Кернеса не було часу чи бажання – проводив наради, відвідував офіційні заходи або виконував інші доручення шефа. Про реальний вплив на ухвалення важливих рішень, участь в стратегічних процесах чи операційному управлінні містом мова не йшла. Передусім тому, що всі ключові менеджери міста напряму спілкувались з Кернесом і звітували перед ним особисто. Інакше при попередньому мері й бути не могло.

Терехов не допускався до вирішення делікатних політичних чи фінансових питань. Тим не менш це не завадило йому під час міської виборчої кампанії створити видимість найбільш довіреної і близької до Кернеса людини, його спадкоємця.

Жертвами таких ілюзій стали не лише виборці, але й достатньо серйозні люди, яких зацікавили обіцянки Терехова сприяти взаємовигідному перерозподілу активів Кернеса і ресурсів міста у випадку його обрання. Реалізацією цього сценарію зайнялись впливові в регіоні Павло Фукс, Ігор Котвицький та Арсен Аваков.

Однак в процесі виборчої кампанії виявилось, що вони не можуть забезпечити Терехову прийняття необхідних рішень в міськраді – для цього потрібні були нові партнери. І вони швидко знайшлися в особі депутата Верховної Ради від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича, який має вплив на депутатську групу ОПЗЖ в Харківській міській та обласній радах. Результатом цієї співпраці стали не лише синхронні голосування депутатів ОПЗЖ і Блоку Кернеса в міськраді, але й спільні плани щодо перерозподілу фінансових потоків в місті. Сюди ж увійшов розподіл квот і впливу в депутатських комісіях, органах виконавчої влади, департаментах і комунальних підприємствах міста.

Серед іншого, Абрамович отримав контроль над сферою ЖКГ з бюджетом близько 2 млрд грн – керівником відповідного департаменту, а заодно й заступником мера став… тесть Абрамовича Семен Сирота.

Під час укладання нових угод Ігорю Терехову довелося відкоригувати інтереси своїх колишніх партнерів у міській раді, а також відмовитись від раніше взятих зобов'язань із членами команди Геннадія Кернеса. Однак через затягування з прийняттям рішень його стосунки і з новими партнерами складаються не найкращим чином.


Комітет виборців: нардеп Ігор Абрамович в 2021 році пропустив 99% голосувань в парламенті. Свою активність політик зосередив на Харківщині
Комітет виборців: нардеп Ігор Абрамович в 2021 році пропустив 99% голосувань в парламенті. Свою активність політик зосередив на Харківщині

Ігор Абрамович, скориставшись такою диспозицією, запропонував кандидату в мери нову конфігурацію співпраці, яка передбачала відновлення підтримки ОПЗЖ в міськраді і новий формат комунікації з Офісом президента і «Слугою народу» – провладною мегафракцією у парламенті.

Перший публічний конфлікт Терехова з Абрамовичем стався весною 2021 року. Причиною стало недотримання тодішнім в.о. мера фінансових зобов'язань і кадрових домовленостей, а також розбіжності щодо механізмів ухвалення рішень і управління процесами. Для того, щоб повернути Ігоря Терехова в русло попередніх домовленостей, депутатська група ОПЗЖ (орієнтована на Ігоря Абрамовича) всіляко саботувала сесійні процеси і роботу органів виконавчої влади міста. Проте повернення до попередніх зобов'язань тоді так і не сталося – Терехов прикрився впливом Авакова і Фукса.


Впливовий харківський бізнесмен Павло Фукс «контролює» події у міськраді особисто
Впливовий харківський бізнесмен Павло Фукс «контролює» події у міськраді особисто

Наступний конфлікт розгорівся літом 2021 року. Після того, як РНБО наклала санкції на Фукса, а Арсена Авакова було звільнено з посади міністра внутрішніх справ, становище Терехова в міськраді похитнулось. Ослабла також його комунікація з центральною владою, в тому числі з Офісом президента. В умовах наближення виборів мера Харкова така ситуація для нього ставала критичною.

Покровителі за короткий термін втратили можливості забезпечити Терехову обрання мером і навіть в певній мірі стали токсичними для нього. Кандидат розумів, що їхній вплив на політичні процеси швидко нівелюється і просто став уникати спілкування з ними. Претензії останніх можна було зрозуміти, адже на той момент вони профінансували значну частину його виборчої кампанії і пролобіювали на рівні столиці питання, пов'язані з позачерговими виборами мера Харкова.

Ігор Абрамович, скориставшись ситуацією, запропонував кандидату в мери нову конфігурацію співпраці, котра передбачала відновлення підтримки ОПЗЖ в міськраді і новий формат комунікації з Офісом президента, включаючи фракцію «Слуга народу». В Ігоря Терехова не було іншого виходу, як прийняти нові умови, щоб зберегти вплив на міські процеси і статус топ-кандидата в мерських перегонах. По суті, йому довелося переорієнтуватися на Абрамовича в Києві.

Врешті новими кінцевими бенефіціарами видаткової частини міського бюджету стали Абрамович, Арахамія, Офіс президента і сам Терехов.

Вплив Абрамовича в місті стає очевидним – він відкрито і демонстративно призначає близьких до себе людей на високі посади. Наприклад, в жовтні 2021 року міськрада зробила новими заступниками мера: з питань ЖКГ – Віталія Мірошника, з цифрової трансформації (якому в новій структурі передано повноваження з виділення землі, ДАБІ, сфері МАФ) – Сергія Кузьміна. Ці чиновники були призначені за безпосередньої участі Абрамовича і погоджені на Банковій. У зв'язку з тим, що до призначення своїх нових заступників Терехов їх навіть не знав, у ЗМІ і серед депутатського корпусу розгорівся публічний скандалі.

Ймовірно, ці події також вплинули на результат дочасних виборів мера Харкова. Всупереч тому, що спостерігачі фіксували використання адмінресурсу, порушення виборчого законодавства, технологія спрацювала – Терехов отримав мінімально необхідну кількість голосів для перемоги в першому турі.

Однак після оголошення результатів виборів й досі політичні торги Ігоря Терехова з новими партнерами тривають. Адже на кону залишається ще низка важливих питань. В їхньому числі – хто займе крісло секретаря міськради, яке хочуть залишити за собою і Терехов, і ОПЗЖ, і «Слуги народу»? Також важливим є крісло першого заступника мера та ще ціла низка впливових посад, стосовно яких поки що немає остаточного рішення, кому вони дістануться – людям Терехова чи його партнерів.


Сесія Харківської облради. Терехов в оточенні нових партнерів: Котвицького і Абрамовича
Сесія Харківської облради. Терехов в оточенні нових партнерів: Котвицького і Абрамовича

Поки тривають торги, очевидним стає той факт, що після виборів пріоритети в роботі міської влади суттєво змінились. Абсолютно всі економічно привабливі напрямки роботи харківської міськради фактично віддані у зовнішнє управління. Комунальні підприємства і департаменти, які в часи Кернеса працювали на інфраструктурні і довгострокові проєкти, на підтримку життєдіяльності міста, тепер «змінюють орієнтацію». І подальше майбутнє міста може виявиться зовсім не таким, як обіцяв «спадкоємець» Кернеса.

Микола Мельник, для «Главкома»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Харків після виборів. Хто насправді виграв першу столицю?