Колода на шляху до Євросоюзу. Хто влаштував антикорупційний саботаж?

Україна в прискореному режимі отримала статус кандидата у члени Євросоюзу. Війна відсунула на другий план формальності і європейці закрили очі на багато наших проблем. Зокрема й на той факт, що ще з серпня 2020 року у нас немає керівника одного з ключових органів – Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Хоча це призначення є однією з вимог ЄС. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україні на шляху до членства належить багато чого зробити, зокрема, у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. «Україна досягла багато у створенні необхідних антикорупційних органів. Фокус тепер має бути на призначенні нового голови Антикорупційної прокуратури і нового директора Антикорупційного бюро. Антикорупційні органи є, тепер вони повинні стати повністю дієздатними», – зазначила вона на пресконференції у Брюсселі.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що щиро вдячний фон дер Ляєн, а також лідерам держав-членів ЄС, які одноголосно ухвалили це рішення на саміті ЄС. Верховна Рада до кінця року вже готується прийняти більш як 30 законопроєктів у рамках євроінтеграції. При цьому досвід європейців показує, що за виконання обіцянок Києвом треба уважно стежити.

Історія кадрового колапсу в САП

До першого керівника новоствореної Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького було багато претензій, але зараз пред’являти їх взагалі нема кому. Виконувач обов’язків голови САП кіборг Максим Грищук перебуває на фронті, але навіть коли він працював у своєму кабінеті, то визнавав: через приставку «в.о.» дуже обмежений у повноваженнях. Фактично всі рішення за такої конструкції приймає керівник Офісу генпрокурора Ірина Венедіктова. Відповідно це впливає на діяльність ще однієї антикорупційної структури – Національного бюро розслідувань, яке має працювати у тісній зв’язці із САП.

В уряді обіцяють, що розберуться з цим кадровим питанням буквально до кінця тижня. Так, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що Кабмін «сформує бачення реформ, необхідних для виконання вимог Європейської комісії для збереження Києвом статусу кандидата на членство в ЄС». Зокрема йдеться і про призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Але це дуже розпливчаста заява, враховуючи, що цього керівника призначають вже два роки.

Ще у грудні минулого року конкурсна комісія визначила переможця конкурсу на нового керівника САП – ним став детектив НАБУ Олександр Клименко. Але це рішення досі формально не затверджено, воно блокується членами комісії від Верховної Ради. Хоча засідання з цього приводу ініціюють представники міжнародних організацій, що входять до комісії. Посли «великої сімки» заявили, що затримка з обранням керівника САП є невиправданою і суперечить зобов’язанням України. Своє розчарування висловили і у посольстві США. Але всі ці заяви мало вплинули на Київ.

Олександр Клименко виграв конкурс на голову САП, але досі не може обійняти посадуФото: «Укрінформ»" width="723" height="447" itemprop="image" class="zoomik_img" /> Переможець без посади. Олександр Клименко виграв конкурс на голову САП, але досі не може обійняти посаду
Фото: «Укрінформ»

Голова комісії Катерина Коваль, яка фактично блокує це рішення, є висуванкою сателіта влади – депутатської групи «За майбутнє». Вона вже скаржилася на погрози їй та її сім’ї. Аргументами Коваль щодо відмови призначати голову САП були рішення одіозного Окружного адміністративного суду Києва щодо оскарження результатів конкурсу та очікування відповіді від Офісу генпрокурора щодо результатів спецперевірки кандидатів, а також відомостей стосовно їхнього допуску до держтаємниці. Рішення суду наразі перебуває на етапі апеляції, а голова комісії запевняє, що для неї є принциповим повне дотримання процедури, аби «потім новопризначені особи могли законно працювати, не турбуючись про незаконність проведення конкурсного відбору».

Голова комісії з відбору голови САП Катерина Коваль знайшла кілька причин не затверджувати результати конкурсу
фото з відкритих джерел

Голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін не вважає ці аргументи ґрунтовними: «Ні першої, ні другої із надуманих причин сьогодні просто не існує, – запевняє він. – Закон каже, що в умовах воєнного стану спецперевірки не проводяться взагалі. Кандидатів на посади можна призначати без спецперевірок, а проводити їх будуть потім, протягом трьох місяців після припинення воєнного стану. Щодо рішення Окружного адміністративного суду: воно не набуло чинності, бо було оскаржене, і суд прийняв скарги до розгляду. Тобто діяльність комісії може продовжуватися без жодних перешкод».

Банкова тисне на гальма

Неодноразово лунали припущення, що призначення керівника САП гальмує заступник голови Офісу президента, що відповідає за правоохоронний блок, чиновник часів Януковича Олег Татаров. У нього особистий зуб на САП та НАБУ, які завели на нього справу щодо його ймовірної причетності до розкрадання коштів Нацгвардії.

Перший заступник голови антикорупційного комітету Ради Ярослав Юрчишин також стверджує, що наразі немає жодних перепон, аби зібрати комісію та затвердити результати щодо обрання нового голови САП.

«Є звернення членів комісії щодо скликання такого зібрання, але немає реакції голови і офіційно оприлюдненої дати його проведення, – зауважує він. – Єдина суб’єктивна причина – це те, що переможець конкурсу детектив Клименко відкривав справу щодо корупції заступника голови Офісу президента Олега Татарова. І той блокує тепер у ручному режимі затвердження результатів конкурсу. Частина комісії, призначена від Верховної Ради, має дуже тісні контакти з МВС і є людьми Татарова. Є два маркери, які вказують на те, що влада боїться призначення керівника САП: це його незатвердження і прийняття Антикорупційної стратегії без положень, які передбачають, що Рада розробить закон, який надасть повноваження виконувачу обов’язків голови САП, а не автоматично перекладе їх на генпрокурора, як це є зараз».

Заступника голови Офісу президента Олега Татарова активісти вважають причетним до «обезголовлювання» САП
фото з відкритих джерел

Додаткової абсурдності нинішній ситуації з антикорпрокуратурою надає той факт, що навіть нинішній в.о. голови Максим Грищук воює, і переклав свої обов’язки на начальника управління процесуального керівництва Андрія Довганя. Той так само не є самостійним і має свої дії узгоджувати з Офісом генпрокурора.

Грищук вважає, що взагалі потрібно проводити новий конкурс (сам він, до речі, на нього подавався, але відбір не пройшов). «У мене скептичне ставлення до конкурсу на голову САП, – каже він в інтерв’ю «Главкому». – Його треба перезапускати на більш прозорих правилах, із прозорою комісією, яка буде незалежною, до складу якою увійдуть міжнародні експерти, як це робили для відбору суддів ВАКС».

Попередник Грищука Назар Холодницький каже, що також перебуває у лавах Збройних сил і цю тему взагалі коментувати не хоче.

НАБУ також зависло

Якщо конкурс на голову САП хоча б проведений, то відбір нового голови Національного антикорупційного бюро, після того, як у квітні цього року сплив термін повноважень Артема Ситника, досі ні. Бюро з тих пір очолює черговий в.о. Гізо Углава. Конкурсна комісія з обрання нового керівника вже створена, проте є нюанс.

«З НАБУ взагалі детективна історія, – розповідає джерело «Главкома» у парламенті. – Є такий Драго Кос, який входить і до комісії з відбору до САП, і до НАБУ. Він жорстко збивав всіх кандидатів від Банкової. Тому Кабмін, який забезпечує організаційну підтримку роботи комісії, поставив умову, що він може працювати у комісії із обрання керівника НАБУ після того, як завершить роботу у конкурсній комісії САП. Юридичних підстав для цього немає, але конкурс через це не починається».

Що далі

Проте ситуація з НАБУ не така затягнута, як з антикорупційною прокуратурою. Виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик впевнений: Україні хоч і надали статус кандидата на членство в ЄС, але при цьому не закриють очі на ситуацію з САП.

«Статус ми отримали, але з певним переліком умов, які треба буде виконати до кінця року, – вважає антикорупційний експерт. – І подальші перемовини з ЄС можуть не початися, якщо Україна ці умови не виконає. З призначенням голови САП взагалі все просто – хоч завтра комісія може зібратися, визначити переможця, а далі генпрокурорка має формально зробити це призначення. Тобто є умови, які Україна може виконати, без перебільшення, за п’ять хвилин, але фактично відбувається саботаж».

Як само за це українську владу у нинішніх умовах можуть покарати – загадка. Проте хотілося б, щоби довіру, яку вчора нам висловив Євросоюз, було виправдано. Зайві приводи, які можуть стати перепоною в нашій вистражданій євроінтеграції, зараз точно не на часі.

Павло Вуєць, «Главком»