Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Конституційний суд на повідку?

    • Яна Степанковська
    • Розсилка
    Експерти вважають, що вплив депутатів на процес відбору суддів послаблює КСУ та робить його несамостійним органом - Конституційний суд на повідку?
    Експерти вважають, що вплив депутатів на процес відбору суддів послаблює КСУ та робить його несамостійним органом

    Чи мають депутати впливати на відбір суддів Конституційного суду?

    Сьогодні відбулось засідання Великої палати Конституційного Суду України, на якому розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за поданням 47 народних депутатів. Але виявилось воно безрезультатним.

    Нардепи, які підписались під поданням, скаржаться у документі, що принцип, коли парламентарії беруть участь у відборі суддів КСУ, суперечить Конституції. А головне – нівелює реформи, які були проведені у суддівській системі, так як залишає політикам можливість впливати на Конституційний суд.

    «Питання розглядали, але не ухвалили жодного рішення. Розгляд його ще продовжиться на Великій палаті, просто його відклали», - повідомила «Главкому» член Ради Реанімаційного пакету реформ та член правління Центру політико-правових реформ (ЦППР) Юлія Кириченко, яка є одним з ініціаторів подання.

    28 листопада 2018 року 47 народних депутатів звернулися до КСУ з проханням перевірити ці законодавчі положення на предмет відповідності Конституції. Ініціаторами подання є нардепи Вікторія Пташник і Ганна Гопко та член ради РПР та член правління ЦППР Юлія Кириченко. Всього ж документ підписали 47 народних обранців.

    Проте Третя колегія першого сенату КСУ, якій випало розглядати це подання (у складі суддів Олександра Литвинова, Віктора Кривенка і Сергія Головатого), відмовила у відкритті провадження. Для ухвалення рішення достатньо двох голосів з трьох. Але поки невідомо, хто і як з трійки голосував: ухвалу ще не опублікували.


    Судді КСУ Олександр Литвинов, Віктор Кривенко і Сергій Головатий, які відмовили у відкритті провадження
    Судді КСУ Олександр Литвинов, Віктор Кривенко і Сергій Головатий, які відмовили у відкритті провадження

    Якщо все ж таки буде відкрито конституційне провадження у справі, КСУ може розглянути питання по суті і вирішити, чи суперечать вказані норми Конституції. Коли буде прийняте остаточне рішення, сказати складно. Але вже навіть взявши до розгляду подання депутатів, Конституційний суд продемонструє парламенту, що готовий відстояти свою незалежність.



    В чому суть претензії 47 депутатів

    У 2016 році відбулись зміни у судовій системі, зокрема змінилась процедура відбору суддів КСУ, які тепер повинні обиратися шляхом проведення відкритого конкурсу. По шість суддів призначають за квотами парламенту, президента та з’їзду суддів України.

    Конкурсний відбір кандидатур за квотою президента здійснює створювана ним конкурсна комісія, за квотою З’їзду суддів – конкурс проводить Рада суддів України.

    Відповідальним за конкурсний відбір суддів у Верховній Раді є парламентський комітет з питань правової політики та правосуддя у порядку, визначеному регламентом Ради.

    Згідно з регламентом, «право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати депутатська фракція (депутатська група), група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи». І ці пропозиції  вже подаються до Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя.

    Автори подання до Конституційного суду обурені тим, що з 2017 року правники, які претендують на посаду судді КСУ, не можуть самостійно подавати свою кандидатуру на конкурс, а їх повинні рекомендувати депутати.

    «Процедура, коли кандидатуру мають узгодити депутати, суперечить Конституції, де сказано, які кваліфікаційні вимоги (їх цілий перелік) ставляться до кандидата на посаду судді КСУ, і немає додаткової вимоги бути знайомими з народними депутатами, щоб отримати від них рекомендацію, і щоб з нею прийти на профільний комітет», - зауважую депутат Вікторія Пташник, яка є одним із ініціаторів звернення.

    Вона додала, що вже були випадки, коли кандидати на посаду судді КСУ подавали свої дані на розгляд, але так як не були рекомендовані ні депутатською фракцією, ні депутатською групою, розгляд їхніх кандидатур навіть не виносився на пленарне засідання Ради.

    Під час відбору до Верховного й Вищого антикорупційного судів кандидати подають суддівське досьє, складають кваліфікаційний іспит та проходять співбесіди, і за цим всім є можливість громадськості слідкувати онлайн. Тоді як необхідності укладати подібні детальні досьє та кваліфікаційних іспитів для претендентів на суддівське крісло КСУ не було, а окрім цього, вони ще й повинні проходити співбесіди з керівниками депутатських фракцій та груп, а лише потім можуть бути подані на розгляд профільним комітетом з правової політики та правосуддя.

    «Людина, яка відповідає усім критеріям, впевнена у своїх професійних знаннях, просто повинна зібрати необхідний пакет документів, подати їх на конкурс, прийти на іспит чи співбесіду у призначений час, а не просити депутатів подати їхню кандидатуру на розгляд», - підсумувала Пташник.

    Чим шкідливий вплив депутатів 

    Одним з основних завдань суддівської реформи повинно було стати позбавлення впливу на суддів Конституційного суду політиків, які можуть давити на суддів з корисливою метою.

    Вікторія Пташник нагадала, що саме «завдяки» рішенню Конституційного суду, відбулась узурпація влади президентом Віктором Януковичем: у вересні 2010 року, за поданням 252 народних депутатів, Конституційний Суд відмінив зміни до основного документу 2004 року, і відновив попередню редакцію Конституції, у якій Україна зазначена як президентська республіка, що посилило повноваження тодішнього глави держави.

    У компетенції Конституційного суду заявити про антиконституційність прийнятого парламентом закону, після чого закон втрачає чинність. Наприклад, судді КСУ можуть відмінити дію закону, який порушує конституційні права громадян.


    Одним з основних завдань суддівської реформи повинно було стати позбавлення впливу на суддів Конституційного суду політиків, які можуть давити на суддів з корисливою метою
    Одним з основних завдань суддівської реформи повинно було стати позбавлення впливу на суддів Конституційного суду політиків, які можуть давити на суддів з корисливою метою

    Член правління Центру політико-правових реформ (ЦППР) Юлія Кириченко одразу пригадала як приклад введення електронного декларування для активістів, які борються з корупцією. Кириченко зазначила, що цей закон порушував права на рівність і на свободу об’єднання в громадські організації, і єдиний орган, який може захистити у такому випадку громадян – Конституційний суд. Але зараз виходить так, що він формується тим парламентом, дії якого повинен оцінювати і при потребі критикувати.

    На думку експертів, політики навряд чи будуть рекомендувати в судді КСУ до них нелояльну людину, яка не готова буде піти цим нардепам на поступки, коли здобуде посаду.

    «Як може не бути претензій у депутатів до КСУ, якщо тільки цей орган може визначити конституційність законів? Про яку незалежність суддів може йти мова, якщо перед тим, як здобути посаду, їм треба здобути прихильність нардепів?» , - обурюється Юлія Кириченко, нагадавши, що навіть до реформи 2016 року для обрання суддів КСУ не потрібна була підтримка політиків.

    Рада з питань судової реформи (РПСР) також не підтримувала ці принципи взаємодії депутатів і кандидатів у судді КСУ. Саме тому перша редакція Закону про Конституційний суд, яка була напрацьована разом з експертами РПСР, не містила жодних подібних положень, як от «отримувати благословення» від депутатських фракцій і груп, зазначили експерти.

    «Коли ми розглядали мотиваційні листи кандидатів до КСУ, які подавались на розгляд до Верховної Ради, у одному з них кандидат писав: «як довірена особа президента я працювала...» Ця кандидатка не пройшла відбір, але той факт, що кандидати вважають за необхідне вказати подібну інформацію в мотиваційних листах, викликає сумніви в їхній політичній незаангажованості», - вважає Андрій Химчук, юрист «Фундації Dejure». На його думку, цілком імовірною є те, що кандидату доведеться піти на певні поступки депутатам, щоб переконати їх подати саме її кандидатуру і бути допущеним до конкурсу.

    Вплив депутатів на процес відбору суддів послаблює КСУ, робить його несамостійним органом, а це особливо погано перед президентськими та парламентськими виборами, наголошують експерти, адже невідомо, хто буде наступним президентом, та яким буде новий парламент.

    «Загальні суди у нас перебувають на стадії реформи, яка за один день не відбувається. Конституційний суд все ж таки один, який сформований у повному складі, і КСУ має усвідомити своє значення. Бо якщо зміниться політичний вектор країни, суддям КСУ потрібно буде незалежно ухвалювати важливі рішення», - підсумувала Кириченко.

    Яна Степанковська, «Главком»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ