У чому взагалі звинувачують опального олігарха та у скількох справах він фігурує?
Колишній власник Приватбанку та ексголова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський, продовжує збирати кримінальні справи щодо своїх імовірних минулих махінацій. Лише з осені минулого року він отримав низку підозр від різних правоохоронних органів, і, здається, цей потік ще може посилитися. А тема махінацій у самому банку і досі періодично майоріє у новинних заголовках.
Проте жодних вироків щодо ексчільника Дніпропетровської ОДА досі немає, але чи є підстави, щоб були?
У чому взагалі звинувачують Коломойського, у скількох справах він фігурує, та які епізоди стосовно Приватбанку зацікавили слідство – розберемося у матеріалі.
Скільки підозр зібрав Коломойський?
Передусім згадаємо підозру, яку Коломойському 2 вересня 2023 року вручили детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) разом з СБУ.
15 вересня її оновили – і зараз Коломойського підозрюють у шахрайстві, відмиванні грошей, заволодінні та розпорядженні чужим майном, а також у підробленні банківських документів.
Майже одразу після СБУ та БЕБ, 7 вересня 2023 року НАБУ разом із САП вручили Коломойському підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.
Окрім нього, у цій справі підозри отримали ще п’ять тодішніх топменеджерів банку:
- директор департаменту міжбанківського дилінгу Ярослав Луговий;
- колишній голова правління Приватбанку Олександр Дубілет;
- заступниця Дубілета – Людмила Шмальченко;
- начальниця департаменту міжбанківських операцій Надія Конопкіна;
- заступниця керівника Департаменту з обслуговування рахунків банків-кореспондентів Тетяні Якименко.
8 травня 2024 року слідчі Нацполіції повідомили Коломойському про ще одну підозру у вчиненні злочину, пов’язаного з організацією замовного вбивства.
За версією слідства, він у 2003 році замовив вбивство директора однієї з юридичних компаній. Адвокат вижив, а ось за відповідне замовлення бізнесмену загрожує позбавлення волі на строк до 15 років або ж довічне ув’язнення.
З цього стає зрозуміло, що зараз Коломойський фігурує як підозрюваний принаймні у трьох справах, відкритих у різних правоохоронних органах. За що конкретно були вручені перші дві підозри – розберімося детальніше.
Фейкові внески до Приватбанку – підозра від БЕБ
БЕБ розслідує епізод щодо відмивання коштів банку протягом 2013-2021 років. Тут Коломойському інкримінують ст. 190 та ст. 209 КК України – шахрайство і легалізацію коштів.
Детективи встановили, що у грудні 2013 року Коломойський нібито вніс 949 млн грн готівки до каси Приватбанку.
За версією слідства, жодних внесків не було, а один зі співробітників банку склав ряд документів на переказ коштів, які підтверджували факт внесення готівки Коломойським. Згодом інший працівник перевів цю «готівку» на особистий рахунок Коломойського як безготівкові кошти.
Далі ексвласник «Привату» протягом лютого-квітня 2013 року уклав кредитні договори між банком та контрольованим ним ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Сам Коломойський виступив поручителем для забезпечення виконання зобов’язань компанії за цими договорами. Згодом він нібито погасив кредит, таким чином підприємство опинилося в боргу перед Коломойським, штучно заборгувало вже особисто йому та в травні-жовтні 2020 року переказало кошти на його рахунок в Ibox банку. Завдяки цій схемі бізнесмен заволодів приблизно 572 млн грн.
На завершення свого плану, протягом 2020-2021 років Коломойський закупив іноземну валюту в євро та уклав договори про юридичні послуги із закордонними компаніями-нерезидентами. Згодом він «оплатив» їх за договорами та перерахував гроші за кордон на чотири різні рахунки.
В оновленій підозрі БЕБ по суті охопило схожу схему, але за ширший період часу. До «колекції» інкримінованих статей тепер входять ст. 200, ст. 191 та ст. 209 КК України – організація підроблення документів на переказ, а також заволодіння і використання чужим майном.
За версією слідства, Коломойський створив та очолив організовану групу з працівників Приватбанку, що дозволило йому заволодіти понад 5,8 млрд грн всього за 2013-2014 роки. Тут знову історія про штучне внесення готівки до каси банку, вигадані касові операції, підробка документів та перерахунок безготівкових коштів на особистий рахунок Коломойського.
Щоб легалізувати вкрадені мільярди, за версією слідства, Коломойський розплачувався ними у своїй підприємницькій діяльності. Зокрема, віддавав як позики, «закривав» кредити підконтрольних йому підприємств, виводив гроші за кордон та знімав готівку у відділеннях банку.
У цій справі він буде під вартою до 2 червня, якщо суд не продовжить цей запобіжний захід або Коломойський не внесе майже 2 млрд грн застави. До речі, її розмір спочатку становив 509 млн грн, згодом вона була збільшена до 3,8 млрд, а зараз становить 1,96 млрд грн.
Також суд наклав арешт на корпоративні права Коломойського у низці товариств, зокрема АТ «Полтаваобленерго», ТОВ «Кінотеатр «Валентина», ТОВ «Старлайт» та інші – апеляція підтримала це рішення.
За цією справою Коломойському загрожує максимальне покарання 15 років позбавлення волі (за правилами складання покарань) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
При цьому піти на угоду зі слідством за такою підозрою Коломойський не зможе, адже йому інкримінують організацію вчинення особливо тяжких злочинів.
«Оздоровлення банку» за 9,2 млрд грн – підозра від НАБУ
НАБУ зі свого боку розслідує епізод, що стосується подій січня-березня 2015 року. Саме тоді, за версією детективів, Коломойський разом з поплічниками привласнив 9,2 млрд грн банківських коштів, щоб надалі фінансувати підконтрольну офшорну компанію та збільшити власну частку в статутному капіталі Приватбанку. Таким чином бізнесмен «виконав» вимоги Програми НБУ з фінансового оздоровлення установи на 2015-2017 рік.
Фігуранти штучно зобов’язали банк викупити власні облігації в офшорної компанії Drovale Limited. Згодом понад 446 млн грн з метою легалізації було перераховано на рахунки пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів. Врешті-решт, кошти потрапили на особистий рахунок Коломойського, який і додав їх до статутного капіталу Приватбанку.
З 2 березня 2014 до 24 березня 2015 року Ігор Коломойський обіймав посаду голови Дніпропетровської ОДА. Тобто був держслужбовцем категорії «А», що відносить справу до підслідності НАБУ.
Нацбюро підозрює його та ще п’ятьох колишніх топменеджерів банку за ст. 191, 209 та 366 КК України – шахрайство, службове підроблення та використання майна, одержаного злочинним шляхом. А саму справу на 9,2 млрд грн у НАБУ назвали наймасштабнішою у 2023 році.
Запобіжний захід Коломойському не обирали, однак 8 вересня детективи наклали 48-годинний арешт на активи ексвласника Приватбанку. Проте слідчий суддя ВАКС не підтримав це рішення, тої ж думки були в Апеляційній палаті. Тоді були критичні проблеми з обрахунком строків досудового розслідування у цих кримінальних провадженнях.
Чи має справа НАБУ шанс на життя?
У вересні 2023 року ВАКС закрив провадження щодо застосування запобіжних заходів членам організованої групи Коломойського. Зокрема, 9 вересня слідчий суддя Антикорсуду звільнив з-під варти колишнього директора департаменту міжбанківського дилінгу Приватбанку Ярослава Лугового через закінчення строків досудового розслідування спливли. Про це більше розповідається тут.
Це викликало суспільний розголос. Згодом апеляція залишила рішення слідчого судді без змін. І хоч ця ухвала не підлягає касаційному оскарженню, 20 грудня 2023 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду відкрив провадження за касаційною скаргою прокурора: «з метою формування єдиної судової практики та правильного застосування норми права у справах даної категорії, колегія суддів вважає необхідним, як виняток, відкрити провадження».
А вже 30 січня 2024 року Апеляційна палата ВАКС зі свого боку порахувала, що станом на 1 січня 2024 року строки досудового розслідування у справі не спливли, тому воно ще триває і вручення підозр у вересні було здійснено правомірно у межах строку.
Це хороші знаки, адже справа не завмерла на місці й, можливо, не буде закрита. А Верховний Суд допоможе внести ясність у питанні дотримання строків досудового розслідування. Касаційний розгляд призначено на 13 червня 2024 року.
У цій справі Коломойському так само загрожує максимальне покарання у 15 років. І так само укласти угоду, з огляду на інкримінований злочин та практику ВАКС, у Коломойського можливості немає.
Справи «Привата», в яких не фігурує Коломойський
6 вересня 2023 року НАБУ та САП скерували до суду справу про розкрадання понад 8,4 млрд грн Приватбанку. До слова, слідство завершили ще у жовтні 2022 році, а захист майже рік ознайомлювався з матеріалами справи.
Серед обвинувачених у цій справі самого Коломойського немає, але є шість осіб, які працювали у банку ще до його націоналізації. Серед них і вже знайомі нам обличчя з інших проваджень:
- ексголова правління Приватбанку Олександр Дубілет;
- колишній перший заступник голови правління Приватбанку Володимир Яценко;
- ексзаступниця голови правління Приватбанку Людмила Шмальченко;
- колишня керівниця департаменту фінансового менеджменту Олена Бичихіна;
- колишня керівниця департаменту підтримки міжбанківських операцій Надія Конопкіна;
- керівниця департаменту операційного напрямку Наталія Онищенко.
Справа складається з трьох епізодів, пов’язаних з виведенням коштів з банку напередодні його націоналізації у грудні 2016 року.
За версією слідства, у першому епізоді обвинувачені на підставі неправдивих документів виплатили понад 136 млн грн на користь страхової компанії ПрАТ «СК «Інгосстрах». Вони зробили це, бо усвідомлювали, що згодом втратять контроль над коштами Приватбанку, який мав перейти під контроль держави як неплатоспроможний.
У другий епізод НАБУ виділило розтрату 8,2 млрд грн коштів банку. Як стверджує сторона обвинувачення, тоді ексголова правління Дубілет дав команду безпідставно списати гроші з кореспондентських рахунків Приватбанку в одному з європейських банків – нібито, щоб погасити заборгованість перед двома компаніями-агротрейдерами. Щоб замаскувати розтрату коштів та легалізувати схему, колишні високопосадовці банку підробили банківські документи та провели фіктивне кредитування пов'язаної з банком юридичної особи.
Третій епізод стосується виплати 85 млн грн з Приватбанку на користь підконтрольної компанії ТОВ з іноземними інвестиціями «Новофарм» – це знову ж таки відбулося на підставі фальшивих документів.
У НАБУ заявили, що розслідування щодо інших епізодів ще триває, тож уже викриті факти корупції у Приватбанку не є вичерпними. Загальний обсяг матеріалів цієї справи вже перевищує 2500 томів – вона виявилася однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів. А ці три епізоди вже перебувають на розгляді у суді.
Що буде далі?
Поки що робити прогнози про орієнтовне закінчення та результатів розслідувань щодо Коломойського передчасно.
У справі, яку розслідує БЕБ, строк досудового розслідування продовжено до 2 червня, як і строк тримання Коломойського під вартою. А у справі НАБУ була інформація, що слідство зупинене для виконання запитів з міжнародного співробітництва.
Справа про розтрату 8,4 млрд грн Приватбанку, в якій не фігурує Коломойський, уже у суді – зараз триває підготовче провадження. Тож стежимо за оновленнями.
***
Всі ці справи показують, що навіть стосовно Коломойського можуть працювати правоохоронні органи. Але, як і в кожній подібній справі, реальним показником ефективності роботи правоохоронців може бути лише вирок суду.
Якщо ж говорити про новіші розслідування щодо Коломойського від БЕБ та НАБУ, то тут сподівання на те, що вони таки будуть завершені та направлені до суду. Відсутність обвинувальних актів у цих кейсах означатиме чергову гучну бульбашку. І це, з огляду на ініційовані справи в ЄСПЛ, може свідчити про проблеми у новостворених слідчих органах.
Павло Демчук, юридичний радник Transparency Inernational Ukraine
Коментарі — 0