Фраза «Мені потрібна зброя, а не евакуація» увійде в історію великих промов лідерів воєнного часу
За останні кілька місяців багато західних країн активізували поставки зброї та боєприпасів для України. Це стане ключем до майбутніх українських наступальних операцій, це бойова потужність, необхідна для перемоги над росіянами.
Але є два аспекти, які ще важливіші для оборони України.
Це моральні та інтелектуальні сторони національної бойової потужності.
Інтелектуальні компоненти забезпечують знання про війну, стратегію та когнітивні можливості: «про що думати». Моральний компонент зміцнює культуру, цінності та легітимність, і є основою прагнення до боротьби.
Моральні та інтелектуальні аспекти бойової сили залежать від всіх людей і, зокрема, лідерів. Мало хто потребує нагадування про роль президента Володимира Зеленського у цій війні.
Колишній комік з дуже низьким рейтингом популярності ще в 2021 році, він дійшов до цього історичного моменту. Зеленський об'єднав свій народ і провів його через лихоліття російської кампанії, спрямованої на знищення його країни.
Його фраза «Мені потрібна зброя, а не евакуація» увійде в історію разом з великими промовами лідерів воєнного часу, такими як «Ми будемо битися на пляжах» прем'єр-міністра Великої Британії часів Другої світової війни Вінстона Черчилля або «Остання повна міра відданості» Авраама Лінкольна, виголошена під час Громадянської війни в Америці.
Секрет хорошого лідерства полягає в тому, що це спільна справа. Великі лідери слухають своїх підлеглих, а потім дають їм чітку вказівку, ресурси і напрямок дій. Потім вони відходять убік, дозволяючи підлеглим виконувати свою роботу, а самі обмірковують і планують майбутнє.
Два неоспіваних герої
Для України ще одну важливу керівну функцію виконують міністр оборони Олексій Резніков і головнокомандувач Валерій Залужний.
Резніков, колишній адвокат у худі, курсує між Києвом і західними столицями, отримуючи масу військової допомоги для своєї країни. Він один із неоспіваних героїв цієї війни.
Залужний був більш зосереджений на внутрішній ситуації, розширюючи свою армію, одночасно розробляючи військові стратегії, які допомогли Україні захистити себе і повернути окуповані раніше території, а також плануючи майбутні наступальні дії.
Вони, як це є в усіх демократичних країнах, діють в рамках того, що Еліот Коен назвав «нерівним діалогом» між цивільним і військовим керівництвом. Це активний, інтерактивний і постійний діалог про війну, де всі мають право голосу, але лише один – президент – приймає остаточне рішення.
Залужний командує іншим прошарком лідерів – вищим військовим керівництвом, яке очолює армію, флот і військово-повітряні сили, а також здійснює командування об'єднаними силами, розвідку, логістику та інші функції.
Ці генерали, хоча їхні імена маловідомі за межами України, відіграють важливу роль. Саме вони перетворюють стратегічний напрямок на плани, бойові сили, логістичну підтримку, протиповітряну оборону, завдання ударів на великі відстані, збір розвідданих та багато інших життєво важливих військових функцій, які мають бути синхронізовані, щоб нація могла виграти війну.
Мистецтво війни
Вони повинні бути експертами в мистецтві та науці війни.
Генерал-майор австралійської армії у відставці Стів Дей писав про це, як про інтелектуальні зусилля: «генерали повинні розуміти характер війни і створювати бачення успіху. Вони повинні бути рішучими у своїй відданості і сміливими у виконанні для досягнення цього успіху. Але вони також ніколи не повинні втрачати людяності, співчуття до невинних цивільних, своїх солдатів і навіть ворога».
Ефективний полководницький талант є ключем до перемоги у війні, так само як і ведення війни в етичний і справедливий спосіб. Це мистецтво, яке українці відточили під час війни, і яке майже повністю ігнорується професійно і етично корумпованою російською армією.
Останній рівень лідерів, який буде життєво важливим для майбутніх українських наступальних операцій, – це тактичні лідери. Це командири відділень, взводів, рот, ескадрилій, батальйонів, полків, крил і бригад, чия увага зосереджена на відпрацюванні, підготовці та проведенні ближнього бою для перемоги над росіянами.
Вони виконують безліч завдань: втомлені, мокрі, обмежені в часі, без повної картини ситуації перед собою. Підготовка, навчання і розвиток цих лідерів є першочерговою функцією хороших військових інституцій. Збройні сили, які відволікаються від цього і перекладають стимули для просування по службі на штаб і роботу комітетів, як правило, погано справляються з поставленими завданнями.
Доля нації залежить від її лідерів
Екзистенційна загроза з боку росіян змусила українські збройні сили сформувати нове покоління тактичних лідерів.
Багато з них – лідери з передової – були вбиті, поранені і жахливо покалічені в цій війні. Водночас вони вивчали нові способи ведення війни, використовували безпілотники і цифрові командні мережі для кращого зв'язку розвідувальних сил з артилерією, а також вдосконалювали і об'єднували в одну мережу загальновійськові операції.
Саме це покоління тактичних лідерів (переважно) відмовилося від старої радянської доктрини, вивчило західні підходи до командування, а потім розробило свій власний український спосіб ведення війни.
Ці лідери визначають мету, напрямок і надихають свій народ за обставин, які мало хто розуміє ззовні. Вони командують українською армією, що складається з професійних солдатів, а також сотень тисяч людей, які залишили своє життя музикантів, підприємців, лікарів, танцюристів…, об'єднані спільною любов'ю до своєї країни, і які взяли на себе відповідальність військової служби.
Як ніхто інший у суспільстві, тактичні командири несуть глибоку і страшну відповідальність за управління своїми підрозділами, які вбивають ворогів на полі бою. Це найчистіше і найжахливіше вираження людської волі.
Тому, відзначаючи цінний внесок західної техніки у підготовку українців до майбутніх наступальних операцій, ми не повинні забувати про лідерів, які перетворюють ці гори зброї на ефективні бойові формування.
На різних етапах цих наступальних операцій саме ці лідери на різних рівнях визначатимуть перемогу чи поразку. Доля їхньої нації залежить від якості їхнього лідерства.
Джерело: ABC
Переклад: Олександр Груздєв, для «Главкома»
Коментарі — 0
