Новий генпрокурор. Хто такий Руслан Кравченко (досьє)

Офіс генпрокурора може скоро тримати нового очільника. Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання на призначення на цю посаду нинішнього голови Державної податкової служби Руслана Кравченка. Як обіцяє спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, парламент розгляне це питання на одному з найближчих пленарних засідань.

Великим сюрпризом такий вибір президента не став – прізвище Кравченка стабільно називалося у списку основних кандидатів у генпрокурори. Але процес призначення затягнувся на місяці.

Після звільнення Андрія Костіна у жовтні 2024 року та його переведення у посольське заслання у Нідерланди, більше ніж пів року ключове відомство лишалося без повноправного керівника: обов’язки голови виконував перший заступник генпрокурора Олексій Хоменко. Генпрокурорська каденція Костіна вийшла дуже неоднозначною: він значну частину часу проводив за кордоном, зокрема, в Штатах, де живе його дружина. І, здається, зітхнув з полегшенням, коли трапився «привід» піти у відставку у вигляді скандальної «справи «прокурорів-інвалідів». 

Цікаво, що за час, поки Офіс президента тягнув з призначенням нового генпрокурора, Руслан Кравченко встиг змінити роботу. Наприкінці грудня минулого року він пішов з посади голови Київської обласної військової адміністрації та очолив Державну податкову службу. На посаді головного податківця відбув пів року і тепер Банкова перекидає його на нову посаду. І з огляду на біографію Кравченка, прокурорські тенети здаються для нього куди більш природними, ніж його нинішня (чи вже майже колишня?) робота податківця.

Прокурорська кар’єра 

Руслан Кравченко народився 14 березня 1990 року в Сєвєродонецьку (нині – Сіверськодонецьк) Луганської області. Мала Батьківщина Кравченка, що була колись центром української хімічної промисловості, зараз перебуває в окупації. З 1997 по 2005 рік він навчався в школі в рідному місті, а з 2005-го – у Київському ліцеї ім. Івана Богуна. Вищу освіту Кравченко здобував вже у Харкові – на військово-юридичному факультеті Національного університету «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого». У 2012 році отримав диплом за спеціальністю «правознавство» та військове звання «лейтенант юстиції».

Одразу після завершення вишу Кравченко почав працювати в органах прокуратури. У 2012-му його було призначено слідчим Севастопольської прокуратури (дослужився до старшого слідчого). А після анексії Криму у 2014 році Кравченко поїхав на захід України – був старшим прокурором спочатку Рівненської, а потім Львівської прокуратур. Спеціалізувався на нагляді за дотриманням законів у воєнній сфері.

Під час АТО у 2014-2015 роках Кравченко брав безпосередню участь в антитерористичній операції на посаді прокурора 33-ї військової прокуратури Південного регіону. Отримав тоді статус учасника бойових дій.

У 2015 році закріпився у столиці – працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури. Зокрема, Кравченко керував групою прокурорів у справі проти експрезидента Віктора Януковича. Саме Кравченко підписав звинувачення Януковичу за те, що той сприяв веденню агресивної війни з боку Росії. Янукович був визнаний у держзраді та пособництві у веденні війни та заочно засуджений до 13 років позбавлення волі. 

Також Кравченко брав участь у розслідуванні справи про катастрофу пасажирського авіалайнера «Боїнг-777» компанії Malaysia Airlines, збитого російським «Буком» на Донбасі.

Руслан Кравченко зараз за кілька кроків до того, аби зайняти місце свого колишнього шефа ексгенпрокурора Юрія Луценка

З 2019 по 2020 рік був заступником військового прокурора Центрального регіону України, звільнився з військової служби в запас.

Встиг попрацювати Кравченко і в Офісі генпрокурора – у цю «нову структуру» була перейменована Генпрокуратура після приходу до влади команди Володимира Зеленського. З 2020 по 2021 рік Кравченко був начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.

У 2021 році Кравченка було призначено Бучанським окружним прокурором Київської області. Саме йому довелося фіксувати та розслідувати військові злочини росіян, які вони вчинили під час нетривалої, але кривавої окупації Київщини на початку повномасштабної агресії у 2022 році. 

У 2023 році Кравченка спіткала невдача: він брав участь у конкурсі на посаду голови Національного антикорупційного бюро, але конкурсна комісія визнала кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності. Кравченко постраждав через сім’ю: комісія зазначила, що він не надав достатніх підтверджуючих документів про доходи батьків. Кравченко стверджував, що всі документи, які підтверджували законність батьківських фінансових операцій, згоріли у їхній квартирі в окупації. Але цих аргументів було недостатньо.

Також комісія з проведення конкурсу у НАБУ запідозрила нинішнього кандидата в генпрокурори… в антисемітизмі. Сам Кравченко в інтерв’ю «Укрінформу» пояснював цей казус так: «Це історія про мою електронну пошту з адресою [email protected]. Адресу цю я придумав багато років тому, ще в студентські роки та зареєстрував для побутових потреб.

Макс – це ім’я, яке мені просто подобається. А Нойман з німецької перекладається як «нова людина». Комісія вирішила, що адреса пошти схожа на ім’я людини, яка у 1932 році підтримувала нацистів, потім змінила політичні погляди на протилежні, була затримана наці й померла в 1939-му році. Тож, за логікою комісії, із-за назви пошти – я ніби підтримував антисемітські ідеї».

З анкети, яку заповнював Кравченко, коли намагався стати головою НАБУ, можна дізнатися ще кілька неординарних моментів його біографії. Так, він стверджує, що у 2014 році за перехід на сторону РФ йому пропонували матеріальні блага та високі посади у Севастополі. 

А у 2017 році Кравченка було заочно заарештовано у Росії через звинувачення ним російського військового керівництва за вчинення злочинів на території України. 

фрагмент з анкети Руслана Кравченка

Улюбленець Банкової

У квітні 2023 року президент призначив Кравченка головою Київської обласної військової адміністрації, де з 2019 року відбувалася стрімка ротація керівників. Кравченко змінив у цьому кріслі одного з незамінних гравців президентської команди Олексія Кулебу, який тоді пішов працювати в Офіс президента. В обладміністрації Кравченко займався питання відновлення Київщини після російських атак, перевіркою та облаштуванням укриттів, координував зусилля з військовими щодо побудови фортифікацій. 

Руслан Кравченко під час роботи в Київській обласній військовій адміністрації

А під саму ялинку – 31 грудня 2024 року – Кравченка призначили, мабуть, на найнесподіванішу посаду для його трудової біографії. Банкова вирішила закрити ним вічну діру в Державній податковій службі, де з 2021 року керівники були виключно з приставкою «виконуючі обов’язки». Причому Кабмін скористався лазівкою воєнного стану та призначив Кравченка без будь-якого конкурсу.

Податкову Кравченко очолив «під ялинку» – 31 грудня 2024 року 

Вважалося, що цим несподіваним призначенням Офіс президента радикально зменшує вплив на Податкову голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Нардеп давно розставив в ДПС своїх людей і фактично був тіньовим куратором відомства. Гетманцев очікувано прохолодно сприйняв призначення нового керівника, але від відкритої його критики утримувався, хоча і регулярно натякав на відсутність у військового прокурора досвіду роботи у цій сфері.     

Кравченко одразу почав із зачистки керівництва обласних податкових, що були призначені за його попередників. Масові зміни торкнулися і керівництва департаментів. Цікаво, що призначено головного податківця було 31 грудня минулого року, а вже 3 січня Служба безпеки відрапортувала, що «за сприяння голови Державної податкової служби України Руслана Кравченка» у відомстві було викрито злочинну схему та на хабарі у $20 тис. затримано головного державного інспектора Центрального міжрегіонального управління ДПС, який обкладав даниною підприємців. 

В ДПС Кравченка призначили на противагу впливовому нардепу Данилу Гетманцеву, якого називали тіньовим куратором фіскального відомства

До своїх досягнень в Податковій, окрім кадрових перетрусів, Кравченко зараховує, зокрема, зменшення відсотка заблокованих податкових накладних, кількості підприємств, віднесених до ризикованих, покращення Електронного кабінету та найголовніше – перевиконання плану податкових надходжень. Не приховує певних позитивів у роботі ДПС і Данило Гетманцев. «З одного боку, у нас є прекрасне помітне перевиконання державного бюджету: у першому кварталі цього року – на 36 млрд грн, з яких 11,5 млрд грн – це ПДВ. Податкова йде майже в межах мого прогнозу щодо перевиконання плану на $4 млрд за рік», – казав нардеп у квітневому інтерв’ю «Главкому». У той же час Гетманцев не втримався, аби наголосити, що нове керівництво користується тими напрацюваннями, що були закладені ще його командою у 2022-2024 роках. А також наголосив, що в детінізації (особливо в чутливих галузях алкоголю, тютюну, електроніки) помітний відкат назад.

Через здебільшого прокурорську кар’єру Кравченка, його швидкий кар’єрний зліт пов’язують з заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим, який курує в Офісі глави держави весь правоохоронний блок. Коментуючи своє призначення у Податкову, Кравченко запевняв, що не проходив співбесід на Банковій, гадки не має, хто його рекомендував на цю посаду, та наголошував, що не піддається стороннім впливам. Але крісло генпрокурора, що належить до президентської квоти, – точно не з тих, де такі впливи вдасться довго приховувати.

Оновлено. 17 червня 2025 року Верховна Рада проголосувала за призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором. Відповідне рішення ухвалили 273 народні депутати.

Павло Вуєць, «Главком»