Відсутність в інформпросторі теми можливості розпаду РФ свідчить про небезпечний брак уяви
Відтоді, як спроба Росії захопити Київ і встановити маріонетковий уряд провалилася, поразка Кремля в Україні видається дедалі ймовірнішою. Що вражає після майже року війни, так це практично повна відсутність будь-яких дискусій серед політиків, аналітиків та журналістів про наслідки поразки Росії у війні. Це небезпечний брак уяви, враховуючи потенціал колапсу.
Боротьба всередині Росії
Поєднання невдалої війни за кордоном і крихкої, напруженої ситуації вдома збільшує ймовірність краху з кожним днем. Незалежно від того, добре чи погано це буде для Заходу, політики мають бути готові до такого результату.
Існують різні сценарії того, що може статися у Росії після того, як поразка в Україні стане ще більш очевидною. Найімовірнішим видається відхід Путіна від влади, після чого розпочнеться жорстока боротьба за владу між:
- крайніми правими націоналістами, які хочуть продовжити військові зусилля та знищити існуючу політичну ієрархію;
- авторитарними консерваторами, які хочуть очолити чинну систему;
- напівдемократичним рухом, зорієнтованим на припинення війни та реформування Росії.
Ми не знаємо, хто переможе, але можемо передбачити, що боротьба за владу послабить режим і відверне Росію від того, що залишилося від її військових зусиль. У свою чергу, ослаблений режим, у поєднанні з економікою, яка погано функціонує, спонукатиме незадоволених росіян вийти на вулиці, можливо, навіть зі зброєю, а деякі територіальні одиниці, що входять до складу Російської Федерації – зажадати самоврядування. Скоріш за все, це будуть Татарстан, Башкортостан, Чечня, Дагестан і Саха (Якутія). Якщо ж Росія переживе ці потрясіння, вона, швидше за все, стане слабким партнером Китаю.
Як розвалюватиметься РФ
Враховуючи величезні простори Росії, довгу історію неспокійних регіонів і численні неросійські етнічні групи, єдиним сценарієм, який реально заслуговує на увагу, є розпад федерації. Історія знає дуже багато прикладів розпаду держав після воєн, революцій, розладів у функціонуванні державної системи, економічних криз та інших епохальних подій. Імперія Наполеона розвалилася після його катастрофічного походу на Москву та подальшої поразки у битві під Лейпцигом. У 1918 році Османська, Австро-Угорська, Німецька та Російська імперії зазнали військової поразки.
Ні політика Заходу, ні сам Путін не зможуть зупинити розпад Росії
Розглянемо розпад Радянського Союзу. Мало хто з росіян уявляв собі таку можливість, коли Михайло Горбачов прийшов до влади як лідер комуністичної партії СРСР у 1985 році. Всі республіки, включно з Росією, проголосили суверенітет у 1990 році, і всі, крім Росії, проголосили повну незалежність після невдалого державного перевороту у 1991 році. Але система розвалилася насамперед тому, що Горбачов вирішив осучаснити Радянський Союз шляхом руйнування його ключових рис, а саме тоталітаризму і централізованого планування. Тим самим він привів у рух політичні, соціальні та економічні сили, які змусили республіки шукати притулку від хаосу в автономії та незалежності. Радянський Союз ненавмисно вбила перебудова – політико-економічна реструктуризація Горбачова.
Росія Путіна страждає від низки взаємопідсилювальних протиріч і є набагато крихкішою, ніж можна було би припустити. Це крихкість і неефективність гіперцентралізованої політичної системи Путіна; крах його культу особистості через поразку у війні з Україною, а також хворобу та вік; груба безгосподарність російської «нафтової» економіки; незбагненні масштаби корупції, яка проникла в усі верстви суспільства; до того ж – великі етнічні та регіональні розколи. Попри те, що сьогодні мало хто хотів би розпаду Росії, неважко уявити сценарій, за якого зростаюча політична, економічна та соціальна нестабільність у якийсь момент змусить складові частини РФ шукати безпеки у незалежності.
Глава української розвідки Кирило Буданов минулого тижня святкував свій день народження іменинним тортом, на якому була зображена Росія, розрізана на кілька частин. Це, звісно, був епічний акт тролінгу. Але ідея, зображена на торті, зовсім не здається надуманою.
Чи не почнеться у Росії, коли вона буде розвалюватися, громадянська війна? Таке припущення озвучує історикиня Марлен Ларуель, директор Інституту досліджень Європи, Росії та Євразії Університету Вашингтона.
«Колапс спричинив би кілька громадянських війн, – вважає вона. –Оскільки нові держави боролися би за кордони та економічні активи. Тим часом московські еліти жорстоко реагували би на будь-який сепаратизм».
За нинішніх умов може знадобитися лише тригер, щоби підштовхнути систему до краху. Невдала війна з Україною, яка явила світу слабкість Путіна та його держави, цілком може стати таким тригером. Тією іскрою, що запалить пошарпану дерев’яну конструкцію російських інституцій. Звісно, ці іскри непередбачувані і Росія могла би пережити нинішню кризу та вижити у своїй нинішній формі, чи то за Путіна, чи за його наступника. Але навіть якщо це станеться, вона буде сильно ослабленою як держава і всі структурні проблеми залишаться. Путін може навіть підозрювати це. У своїй новорічній промові 2023 року він згадав про потенційну загрозу війни для незалежності Росії.
Колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер дотримується схожої думки: він зазначав, що «розпад Росії або знищення її здатності до стратегічної політики може перетворити її територію, що охоплює 11 часових поясів, на спірний вакуум». Російські групи можуть протистояти одна одній і застосовувати насильство. До того ж, певний тиск буде і ззовні.
«Усі ці небезпеки посиляться наявністю тисяч одиниць ядерної зброї», – писав Кіссінджер.
Пророцтва Лаурель та Кіссінджера є найгіршими сценаріями, які слід сприймати з великою недовірою. Історія показує, що хоча крах імперій і створює хаос, але дає не завжди погані результати для їхніх сусідів чи решти світу. Загибель імперії Наполеона започаткувала епоху відносного миру у Європі. Після розпаду Австро-Угорщини спочатку відбулися бойові дії, зокрема, між поляками та українцями, але за кілька років ситуація стабілізувалася. Навіть розпад Радянського Союзу був надзвичайно мирним – швидше за все тому, що нові незалежні колишні радянські республіки мали визнані кордони, діючу адміністрацію та власні еліти, готові до побудови держав.
З іншого боку, крах Османської імперії призвів до жахливих боїв між турками та греками; розпад Російської імперії породив конфлікт від Балтійського моря до Тихого океану; і падіння Німецької імперії у 1918 році, можливо, призвело до Другої світової війни.
Яка з цих траєкторій спрацює, якщо Росія розвалиться? Ніхто, включаючи Ларуель та Кіссінджера, не знає, а історія імперій показує, що можливі як відносно мирні сценарії, так і вкрай жорстокі.
Російська драма
Песимісти наголошуватимуть на ймовірності того, що Росія буде вести війни з усіма сепаратистськими державами. Оптимісти заперечили б, що російські війська після поразки в Україні будуть деградовані й не зможуть воювати на кількох фронтах. Песимісти можуть стверджувати, що нові неросійські держави на Північному Кавказі чи в інших місцях зрештою воюватимуть між собою, тоді як оптимісти зауважать, що неросіяни мають адміністративні кордони, існуючі регіональні уряди та значні економічні ресурси (зараз виснажені Москвою), що дозволить їм уникнути конфлікту з сусідами. Оптимісти могли би зазначити, що справи не можуть бути гіршими порівняно з геноцидною війною, яку щойно розпочала Росія. Песимісти відповіли б, що насправді може бути набагато гірше, і вказали б на ядерний арсенал Росії. Єдина точка згоди між песимістами та оптимістами полягає у тому, що у Росії дуже ймовірна громадянська війна, не в останню чергу через існування великих і добре озброєних приватних армій.
Захід має готуватися до можливого розпаду Росії
Суть полягає у тому, що ми можемо лише спостерігати розгортання драми ймовірного розпаду Росії. Ні політика Заходу, ні сам Путін не можуть зупинити це. Тому що Росія вже переживає глибоко вкорінені інституційні кризи. І Путін тільки посилив їх, зробивши Росію крихкою та нестабільною і створивши умови, коли одна ймовірна іскра призведе до її загибелі.
Це не означає, що Захід повинен просто сидіти склавши руки, поки Росія деградує. Необхідно підготуватися до можливого розпаду. Політики мають звернути увагу на найгірші сценарії Ларуель та Кіссінджера. Слід сподіватися на краще, очікувати гіршого, зберігати холоднокровність і готуватися до непередбачених ситуацій. Заходу слід уникати повторення минулих помилок, таких як спроба реанімувати явно неживий Радянський Союз та пріоритетність потреб Росії над потребами її сусідів.
Країни вздовж кордону з Росією, від Балтії до Центральної Азії, якщо їм вдасться зберегти стабільність і сформувати санітарний кордон, стануть ключовими для стримування будь-якої нестабільності всередині Росії. Вони також відіграють важливу роль у тому, щоб допомогти новим незалежним правонаступникам Російської Федерації стабілізуватися та поводитися помірковано. На цьому тлі подальша сильна підтримка Заходом України і, зрештою, вільної Білорусі та таких ключових країн, як Казахстан, є найкращою гарантією того, що наслідки будуть мінімізовані, якщо імперії Путіна прийде кінець.
Джерело: Foreign Policy
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
- Розпад Російської Федерації – остаточний кінець СРСР. Як має готуватися Америка
- Рятуйся, хто може. Для чого російські регіони заводять власні армії
- Закінчення війни в Україні чи ще одна війна? Чого чекають іноземні аналітики у 2023 році
- Навіть російські ліберали інфіковані вірусом «вєлічія»
- Тактична помилка Путіна